У Х В А Л А
іменем україни
16 серпня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Полтавської обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним та визнання його таким, що укладений в національній валюті України, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції, правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», звернулось до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 квітня 2007 року між ним та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав 60 968 доларів США 60 центів зі сплатою 12,6 відсотків річних та кінцевим терміном погашення заборгованості до 13 квітня 2027 року. У забезпечення виконання взятих ОСОБА_5 за кредитним договором зобов’язань 13 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було укладено договори поруки. У зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 13 січня 2011 року становила 66 760 доларів 32 центів США, що еквівалентно до гривні становило 531 291 грн. 98 коп. Не погоджуючись з позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що кредитний договір за своїм змістом не відповідає законодавству України, порушує його права та законні інтереси. Крім того, банк не мав індивідуальної ліцензії на видачу кредитів у іноземній валюті, а відповідно до законодавства України грошове зобов’язання має бути виконане виключно в гривні.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2011 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором в розмірі 531 291 грн. 98 коп. та з кожного з відповідачів по 606 грн. 67 коп. судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Задовольняючи позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що між сторонами склались договірні відносини, а відповідач не виконував належним чином взятих за договором зобов’язань щодо вчасного погашення кредиту, що призвело до утворення заборгованості за кредитним договором, яку обґрунтовано, враховуючи умови договорів поруки та вимоги чинного законодавства, стягнув у солідарному порядку з відповідачів. Посилання ОСОБА_5 в касаційній скарзі на підроблення його підпису в додатковій угоді щодо збільшення банком в односторонньому порядку суми кредиту і щомісячних платежів колегія суддів вважає за необхідне відхилити, оскільки такі є недоведеними.
Як вбачається з матеріалів справи рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2011 року та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2011 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Ступак О.В. Амелін В.І. Нагорняк В.А.