ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.07.11 р. Справа № 2/142
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк
до відповідача: Приватного підприємства „Август”, м. Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 45000грн.
за зустрічним позовом Приватного підприємства „Август”, м. Донецьк
до відповідача за зустрічним позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк
про визнання права
За участю
представників сторін
від позивача за первинним позовом: ОСОБА_1 – приватний підприємець
від відповідача за первинним позовом: ОСОБА_2 – за довір.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_3, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Август”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 45000грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 04-04/1 від 04.04.2009р. на виконання будівельних робіт та не виконання зі сторони Приватного підприємства „Август” умов договору, щодо оплати виконаних підрядних робіт, у зв’язку з чим просить стягнути заборгованість в розмірі 45000грн. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 509, 526, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Позивачем до початку розгляду справи по суті в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про зміну предмету позову, де останній просить визнати за Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме прибудову (літ. н) до будівлі (літ. Н-1) площею 35,5м2 та сторожку літ. Х.
З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.
Приватне підприємство „Август”, м. Донецьк до початку розгляду господарським судом справи по суті, в порядку ст. 60 ГПК України подало до канцелярії господарського суду Донецької області зустрічну позовну заяву до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк про визнання за Приватним підприємством „Август” право власності на нерухоме майно, а саме прибудову (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) та сторожку (літ. х), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 15, 16, 386, 392, 876 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 липня 2011р. зустрічну позовну заяву Приватного підприємства „Август”, м. Донецьк прийнято до сумісного розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд встановив:
04.04.2009р. між Суб’єктом підприємницькою діяльністю – фізичною особою ОСОБА_1 (Підрядник) та Приватним підприємством „Август” (Замовник) був укладений договір № 04-04/1 на виконання будівельних робіт.
За цим договором Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе роботи по будівництву прибудови до складу літ. К-1 та будівлі сторожки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 з матеріалів Підрядника.
Пунктом 2.1. договору визначено, що роботи, що є предметом договору, повинні бути виконані Підрядником в строк до 10.08.2009р.
Згідно до п. 3.1. договору вартість робіт по договору орієнтовно складає 45000грн. та визначається на підставі доданих документів на придбання будівельних матеріалів та калькуляції вартості робіт. Оплата виконаних робіт та матеріалу поетапно на підставі актів виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника в продовж 10 календарних днів з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт.
Пунктом 9.4. договору встановлено, що він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Як вказує позивач в виконання договору на виконання будівельних робіт № 04-04/1 від 04.04.2009р. Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 здійснив будівництво прибудови до складу літ. К-1 та будівлю сторожки розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
За фактом виконання будівельних робіт позивачем був складений акт приймання-передачі виконаних робіт, який надісланий відповідачу та останнім не підписаний.
З огляду на той факт, що Приватне підприємство „Август” за виконані підрядні роботи не розрахувалося позивач звернувся до суду з вимогами про визнання за ним права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1, оскільки підрядні роботи виконані за кошти останнього. Підставою зазначених позовних вимог є виконання відповідних підрядних робіт.
Вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.
Як вказує відповідач за первинним позовом, роботи з будівництва прибудови до складу та будівництва сторожки останнім виконані самотужки та з власного матеріалу на підтвердження чого останнім до матеріалів справи надані наступні первинні документи: накладна № 27 від 13.05.2009р., видаткова накладна № 105 від 26.03.2010р., видаткова накладна № 06ДО051114 від 11.05.2010р., видаткова накладна № РН-0867 від 22.06.2009р., видаткова накладна № РН-0772 від 09.06.2009р., видаткова накладна № РН-0343 від 31.03.2009р., видаткова накладна № РН-0040 від 20.01.2009р., видаткова накладна № РН-0386 від 06.04.2009р., видаткова накладна № 36 від 03.06.2009р., видаткова накладна № 067 від 22.06.2009р., накладна № 4144 від 31.03.2009р., № 4144/1 від 31.03.2009р., накладна № 4144/2 від 31.03.2009р., накладна № 80 від 27.10.2010р.
Дослідивши вказані первинні документи, судом встановлено, що будівельні матеріали були придбані саме Приватним підприємством „Август”.
Натомість виходячи з п. 1.1. договору № 04-04/1 від 04.04.2009р. роботи з будівництва прибудови та сторожки повинні були бути виконанні СПД ОСОБА_1 з його матеріалів.
Проте, позивачем будь-яких належних та допустимих доказів у відповідності до приписів ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України виконання робіт, придбання будівельних матеріалів та іншого до матеріалів справи не надано. Крім того, позивачем до матеріалів справи взагалі не надано акту виконаних робіт, на який останній посилається як на підставу своїх вимог.
За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 876 Цивільного кодексу України встановлено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Згідно до ст. 880 Цивільного кодексу України віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.
При цьому суд зазначає, що момент припинення права власності підрядника на об’єкт будівництва відповідно до закону пов’язаний лише з моментом здачі-прийняття робіт та не залежить від обставин оплати чи не оплати виконаних підрядних робіт.
За таких обставин вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, з огляду на не доведення.
Щодо вимог Приватного підприємства „Август” про визнання за останнім права власності на нерухоме майно, а саме прибудову (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) та сторожку (літ. х), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, то суд виходить з наступного.
29.12.2006р. між громадянкою України ОСОБА_4 (Продавець) та приватним підприємством „Август” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомості.
За цим договором Продавець продає (передає у власність), а Покупець купує (приймає у власність) : склад літ. Н-1, загальною площею 866,1кв.м. та амін. будівлю літ. О-1, загальною площею 160,0 кв.м., що складають 19/100 ідеальної частки будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
17.11.2006р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством „Август” (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки.
За цим договором Орендодавець надає, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410137700:00:024:0020), площею 0,2942га, у тому числі: сервітутного проїзду площею 0,0216га для експлуатації частини будівлі гаражу та навісу по вул. Заводська, 254 у Ленінському районі.
Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2942га, в тому числі: 0,0365га – під капітальною одноповерховою забудовою, 0,0869га – під спорудами, 0,0171га – під земельними насадженнями, 0,1537га – під проїздами, проходами та площадками.
У зв’язку з тим, що спірне майно знаходилося у незадовільному технічному стані та потребувало здійснення відповідного капітального ремонту Приватним підприємством „Август” було побудовано прибудову (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) та сторожку (літ. х).
Судом встановлено, що Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” було проведено інвентаризацію будівель та складено технічний паспорт станом на 01.03.2011р., згідно до якого на час розгляду справи за адресою: АДРЕСА_1, розташовані наступні об’єкти будівля складу літ. Н-1 площею858,3кв.м. ( загальна площа зменшена на 7,8кв.м. в результаті облаштування перегородок); прибудова літ. н площею 35,5 м.кв. (самовільно побудоване) та сторожка літ. х (самовільно побудоване).
Як, видно з матеріалів справи суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_3 не визнає та оспорює право власності Приватного підприємства „Август” на прибудову (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) та сторожку (літ. х), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку з чим останній звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання за ним права власності на спірні об’єкти.
Оцінивши в сукупності викладені сторонами доводи та заперечення та представлені в їх обґрунтування докази, господарський суд вважає, що зустрічні позовні вимоги Приватного підприємства „Август” підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно із ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, позов про визнання власності подається у випадках, коди певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.
Позов про визнання права власності це не договірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов’язаних з позбавленням володіння.
При цьому нормами Цивільного кодексу України не визначений перелік особі, до повноважень, яких належить визнання чи невизнання прав за будь-якими юридичними чи фізичними особами. Особою, яка не визнає право, може бути будь-яка особа, а не лише особа, якій надано такі повноваження.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у встановленні права власності позивача за зустрічним позовом щодо спірного нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
За приписами ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Приписами ст. 876 Цивільного кодексу України визначено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Як було встановлено судом, спірні побудовані об’єкти нерухомості, були побудовані Приватним підприємством „Август” та саме з його матеріалів.
Тобто, з врахуванням наданих до матеріалів справи документів, зокрема накладних на придбання будівельних матеріалів, саме Приватне підприємство „Август” є власником об’єктів, які є спірними по даній справі.
Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами, як письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Донецькою філією державного підприємства „Судовий будівельно-експертний центр” складено експертно-технічне обстеження № 03/01-3 стану основних будівельних конструкцій прибудови (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) по вул.. заводська, 254 в Ленінському районі м. Донецька та експертно-технічне обстеження № 04/02-1 стану основних будівельних конструкцій будівлі сторожки по вул.. Заводській, 254 в Ленінському районі м. Донецька.
Згідно експертно-технічного обстеження № 04/02-1 на підставі результатів обстеження будівлі сторожки по вул.. Заводська, 254 в Ленінському районі м. Донецька, зроблені наступні виводи:
- основні будівельні конструкції будівлі сторожки знаходяться в задовільному технічному стані та не несуть загрози руйнування;
- будівля сторожки придатна для подальшої безпечної експлуатації;
- інженерне обладнання, об’ємно-планувальне рішення будівлі сторожки відповідає нормативним вимогам та своєму функціональному призначенню;
- застосування будівельних матеріалів та конструкцій відповідають вимогам санітарного законодавства та не оказують шкідливого впливу на здоров’я населення та шкідливого впливу на зовнішнє середовище.
Згідно експертно-технічного обстеження № 03/01-3 на підставі результатів обстеження прибудови (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) по АДРЕСА_1, зроблені наступні виводи:
- основні будівельні конструкції прибудови (літ. н) знаходяться в задовільному технічному стані та не несуть загрози руйнування;
- прибудова (літ. н) придатна для подальшої безпечної експлуатації;
- інженерне обладнання, об’ємно-планувальне рішення прибудови до будівлі складу відповідають нормативним вимогам та своєму функціональному призначенню;
- застосовані будівельні матеріали та конструкції відповідають вимогам санітарного законодавства та не оказують шкідливого впливу на здоров’я населення та шкідливого впливу на зовнішнє середовище.
За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з того, що згідно з ліцензію № 195335 АВ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Державному підприємству „Судовий будівельно-експертний центр” надано право обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкції суд приймає до уваги вказаний вище висновок як належний письмовий доказ дотримання будівельних норм і правил при будівництві спірного майна.
З огляду на вище викладене суд дійшов висновку, що Приватне підприємство „Август” є власником об’єктів нерухомості, а саме прибудови (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) та сторожки (літ. х), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Судові витрати за первинним позовом покладаються на позивача за первинним позовом, за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 41, 43, 49, 59, 60, 65, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк до Приватного підприємства „Август”, м. Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно, а саме прибудову (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) та сторожку (літ. х), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 – відмовити повністю.
Зустрічні позовні вимоги Приватного підприємства „Август”, м. Донецьк до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно, а саме прибудову (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) та сторожку (літ. х), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 – задовольнити.
Визнати за Приватним підприємством „Август” (м. Донецьк, вул. Малахава, 3а/57, ЄДРПОУ 31317952) право власності на нерухоме майно, а саме прибудову (літ. н) до будівлі складу (літ. Н-1) та сторожку (літ. х), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.
Суддя Мартюхіна Н.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >