ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“15” серпня 2011 року Справа №Б-24/205-09
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Пуль О.А.,судді Білоусової Я.О.,судді Крестьянінова О.О.,
при секретарі Сиротніковій Я.О.,
за участю представників сторін:
боржника –не з’явився,
ліквідатора –не з’явився,
апелянта –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(вх.№ 3207Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2010 р. по справі № Б-24/205-09,
за заявою боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Циркуни, код НОМЕР_1,
про визнання банкрутом у порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2010р. (суддя Швидкін А.О.) роз’яснено, що на виконання постанови господарського суду Харківської області по справі № Б-24/205-09 від 10.07.2010 р. усі відділи державної виконавчої служби управлінь Міністерства юстиції України повинні закінчити усі виконавчі провадження по примусовому стягненню з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1), за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян (а.с. 22-24 т.4).
Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2010 р. у даній справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «ОТП Банк»посилається на те, що, виносячи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що відділи ДВС повинні закінчити виконавчі провадження по примусовому виконанню усіх виконавчих документів, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, тобто, і ті виконавчі провадження, що відкриті у відношенні ОСОБА_1 як фізичної особи. Однак, апелянт вважає, що ні Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні Законом України «Про виконавче провадження»не передбачено зупинення виконавчих проваджень, відкритих у відношенні фізичної особи в разі визнання цієї фізичної особи в статусі підприємця –банкрутом.
Також, апелянт зазначає, що банк є кредитором ОСОБА_1 за кредитними договорами №СМ-SМЕ 008/356/2007 та № CrLМЕ008/356/2007, виконання зобов’язань по яких забезпечені іпотекою. На виконанні ВДВС Шевченківського РУЮ м.Києва знаходився виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 17.09.2009 р., реєстровий номер 7736 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тому, вказує апелянт, зупинення виконавчих проваджень, відкритих у відношенні ОСОБА_1 як фізичної особи, впливає на права банку.
Боржник –ФОП ОСОБА_1 та ліквідатор боржника –арбітражний керуючий Звонарьова Ю.В. відзиви на апеляційні скарги не надали.
У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 15.08.2011р. представник апелянта, боржник та ліквідатор боржника не з’явились, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для її розгляду по суті, та зважаючи на те, що у відповідності до ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника апелянта - ПАТ«ОТП Банк», боржника - ФОП ОСОБА_1 та ліквідатора - арбітражного керуючого Звонарьової Ю.В.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.
21.10.2010р. ліквідатор ФОП ОСОБА_1 —арбітражний керуючий Звонарьова Ю.В. звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про роз'яснення змісту постанови господарського суду Харківської області справі № Б-24/205-09 від 10.07.2010 року, а саме: чи повинні усі відділи державної виконавчої служби усіх управлінь міністерства юстиції України закінчити усі виконавчі провадження по примусовому стягненню з фізичної особи ОСОБА_1, (код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1), за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.
За результатами розгляду заяви ліквідатора про роз’яснення судового рішення, господарським судом Харківської області 21.10.2010р. було винесено оскаржувану ухвалу про роз’яснення постанови господарського суду Харківської області справі № Б-24/205-09 від 10.07.2010 р.
У відповідності до ч.1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту
Згідно матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області по справі № Б-24/205-09 від 10.07.2010 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) було визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Звонарьова Ю.В.
Статтею 53 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
За змістом статей 1 та 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржником у справі про банкрутство може бути фізична чи юридична особа, яка в установленому порядку отримала статус суб'єкта підприємницької діяльності, а також юридична особа, яка діє у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого фонду.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Цивільного кодексу України - фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.
Частиною 3 ст. 128 Господарського кодексу України передбачено, що громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.
Відповідно до ч. 1 ст.52 Цивільного кодексу України - фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Таким чином, з системного аналізу законодавства суб'єктом банкрутства є фізична особа, що має статус суб'єкта підприємницької діяльності. Також, закон не визначає "підприємця" як окремого суб'єкта права власності на Україні, оскільки згідно ст. 2 та ч. 2 ст. 318 Цивільного кодексу України майно може належати саме фізичній особі, яка може використовувати його у своїй підприємницькій діяльності. Разом з тим, Цивільним кодексом України прямо передбачена можливість визнання фізичної особи банкрутом, у разі неспроможності задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 19.12.2009 р.
Частиною 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.
Колегія суддів зазначає, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є спеціальними нормами, які регулюють правовідносини сторін при визнанні боржника банкрутом та мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.
Статтею 48 вказаного Закону, також, передбачено, що продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.
Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не розділяється майно фізичної особи як громадянина та майно фізичної особи як підприємця, тому в ліквідаційної процедурі після визнання боржника банкрутом виявленню та продажу підлягають усі майнові активи, які належать боржнику-банкруту, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, за рахунок цього майна підлягають погашенню у встановленому законом порядку вимоги кредиторів. При цьому, слід зазначити, як встановлено ст. 26 Закону, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Враховуючи вищевикладене, та те, що фізична особа, яка здійснює своє право на підприємницьку діяльність, є суб’єктом провадження у справі про банкрутство, з огляду на системний аналіз норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Цивільного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд законно та обґрунтовано роз’яснив ліквідатору ФОП ОСОБА_1 —арбітражному керуючому Звонарьовій Ю.В., що на виконання постанови господарського суду Харківської області по справі № Б-24/205-09 від 10.07.2010 р. усі відділи державної виконавчої служби управлінь Міністерства юстиції України повинні закінчити усі виконавчі провадження по примусовому стягненню з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян.
За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що ухвала господарського суду Харківської області від 21.10.2010р. по справі №Б-24/205-09 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 91, 101, 102 п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2010р. по справі №Б-24/205-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 16.08.2011р.