ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.05.11 р. Справа № 39/85пн
Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді
Мартюхіної Н.О., суддів Лейба М.О., Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Москаленко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Ясинуватський машинобудівний завод”, м. Яснувата
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівник”, м. Донецьк
про: усунення порушень прав на винахід і відшкодування збитків в сумі 761 156,40грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: ОСОБА_2– за довір.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Ясинуватський машинобудівний завод”, м. Ясинувата, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівник”, м. Донецьк про усунення порушень прав на винахід і відшкодування збитків в сумі 761 156,40грн.
В обґрунтування позивних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прав позивача - власника патенту № 56291 на винахід “Прохідницько-будівний комбайн”, шляхом виготовлення та реалізації ТОВ “Машинобудівник” м. Донецьк запасних частин та деталей до винаходу. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 34 Закону України „Про охорону прав на винахід і корисні моделі”, ст. 432 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що останнім ніколи не виготовлялися деталі за кресленнями позивача.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.05.2007р. провадження у справі було зупинено до закінчення експертного провадження.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 29.08.2007р. процесуальний строк розгляду справи було продовжено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.08.2007р. провадження у справі було поновлено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.09.2007р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням повторної експертизи.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.05.2008р. справу передано на колегіальний розгляд, у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., суддів Джарти В.В., Волошинова Л.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.05.2008р. провадження у справі було поновлено.
12.06.2008р. позивачем надано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справ № 44/48пн та 44/49пн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.08.2008р. провадження у справі було зупинено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2008р. провадження у справі було поновлено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.11.2008р. провадження у справі було зупинено.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Джарти В.В., суддів Левшиної Г.В., Сгари Е.В.
Ухвалами господарського суду Донецької області провадження у справі неодноразово зупинялося та поновлювалося.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 було повернуто.
Постановою вищого господарського суду України від 23.11.2010р. ухвалу господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. скасовано.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 20.01.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Зубченко І.В., суддів Сковородіної О.М., Риженко Т.М.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 12.03.2011р., у зв’язку із обранням судді Зубченко І.В. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу було передано на повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу передано на розгляд головуючому судді Мартюхіній Н.О.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. змінено склад судової колегії та остаточно справа розглядалася колегією суддів у складі головуючого судді Мартюхіної Н.О., суддів Лейба М.О., Сич Ю.В.
Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи колегія судів ВСТАНОВИЛА:
31.07.2000р. Відкритому акціонерному товариству „Ясинуватський машинобудівний завод”, м. Макіївка згідно з Законом України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” Державним департаментом інтелектуальної власності виданий патент № 56291 на винахід „Прохідниіцько-вбудований комбайн”.
Згідно опису до патенту на винахід № 56291, винаходом є прохідницько-вбудований комбайн, що містить гусеничну ходову частину, роторний виконавчий орган з навантажувальними ковшами, який складається із хрестовин та співвісно розташованого спереду неї бура, привід виконавчого органу, конвеєр, відгородчуючий щит, бермові фрези, відрізні коронки та підбивальні щитки, який відрізняється тим, що бур виконаний трипроменевим з комбінованою установкою на загальній знімній державці кожного променя підрізних і скло вальних різців, причому підрізні різці змонтовані з можливістю випереджального різання відносно сколю вальних різців.
Приписами ст. 28 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі встановлено, що патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Використанням винаходу визначається виготовлення продукту із застосування запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях і надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати винахід без його дозволу.
Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору .
Як вказує позивач, останнім ніяких дозволів на використання вказаних винаходів Товариству з обмеженою відповідальністю „Машинобудівник” ніколи не надавав, тобто не укладав з відповідачем ліцензійного договору.
Проте, позивач зазначає, що останнім були встановлені факти неправомірного використання відповідачем винаходу „Прохідницько-видобувний комбайн”, в частині виготовлення і реалізації запасних частин та деталей до винаходу, що позивач підтверджує укладеним між відповідачем та ТОВ „Надра” договором поставки № 10 від 01.10.2004р.
З огляду на виявлені позивачем порушення останній звернувся до суду з позовної заявою, де просить:
- заборонити відповідачу використовувати запатентований винахід „Прохідницько-видобувний комбайн”, а саме: виготовляти запасні частини і деталі із застосуванням запатентованого винаходу, застосовувати їх, пропонувати для продажу, в тому числі через Інтернет, продавати, імпортувати та інше введення їх в цивільний оборот або зберігати в зазначених цілях;
- стягнути з відповідача заподіяні збитки в частині упущеної вигоди у сумі 761156,40грн.;
- зобов’язати відповідача опублікувати в засобах масової інформації відомості про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Проте, заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного:
Згідно із ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначеною статтею визначені способи такого захисту.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Дана стаття визначає й способи захисту цивільних прав та інтересів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом даної статті під порушенням права слід розуміти такий стан суб’єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб’єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов’язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку випадків, коли особа, право власності якої порушено або оспорено, може звернутися по захист до суду. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду не має правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивач просить визнати - заборонити відповідачу використовувати запатентований винахід „Прохідницько-видобувний комбайн”, а саме: виготовляти запасні частини і деталі із застосуванням запатентованого винаходу, застосовувати їх, пропонувати для продажу, в тому числі через Інтернет, продавати, імопортвати та інше введення їх в цивільний оборот або зберігати в зазначених цілях.
Згідно п. 2 ст. 28 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом.
Відповідно до п. 5 зазначеної статті патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.
Згідно п. 2 ст. 28 Закону патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом.
Використанням винаходу (корисної моделі) відповідно до положень Закону визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.
Статтею 34 Закону передбачено, що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
У відповідності до ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, як це передбачено п. 1 ст. 16 ЦК України.
Згідно зі ст. 35 Закону суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) та порушення прав власника патенту.
Проте, рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2010р. по справі № 44/341пн визнано недійсним патент №56291 від 15.05.03 року на винахід „Прохідницько-видобувний комбайн”.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2010р. залишено без змін.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. по справі № 44/341пн та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2010р., встановлено, що патент № 56291 від 15.05.2003р. відповідно до ст.. 7 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” не відповідає трьом обов’язковим умовам патентоспроможності, а саме другій обов’язковій умові: винахідницький рівень. Тобто спірний патент виданий всупереч нормам діючого законодавства України, у зв’язку з чим необґрунтовано встановив за Відкритим акціонерним товариством „Ясинуватський машинобудівний завод” право на винахід, що порушує права інших осіб на використання в процесі виробництва загальновідомих досягнень техніки.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівними встановлені рішення господарського суду у справі № 44/341пн факти, причому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.
Приписами ст. 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” визначено, що патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати публікації відомостей про видачу патенту.
Відповідно до матеріалів справи публікація відомостей про видачу патенту здійснено 15.05.2003р. у Бюлетені № 5. Тобто, патент № 56291 не набрав чинності саме з 15.05.2003р.
За таких обставин, з огляду на встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2010р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. по справі № 44/341пн факту недійсності патенту № 56291 від 15.05.2003р., доводи позивача стосовно порушення відповідачем його інтересу та права на використання винаходу є безпідставними.
Тобто, вимагати поновлення порушеного права власника патенту може лише та особа, яка має право власника патенту або має визначені законом або договором права на винахід, у тому числі й право на використання винаходу.
Отже, виходячи з вище викладеного у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог про заборону відповідачу використовувати запатентований винахід „Прохідницько-видобувний комбайн”; стягнення з відповідача заподіяних збитки в частині упущеної вигоди у сумі 761156,40грн.; зобов’язання відповідача опублікувати в засобах масової інформації відомості про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення, оскільки патент № 56291 від 15.05.2003р., яким закріплено виключне право позивача на використання запатентованого винаходу, визнано судом недійсним у зв’язку з не відповідністю останнього трьом обов’язковим умовам патентоспроможності, а саме винахідницькому рівню.
Таким чином, судом встановлено, що права та законні інтереси позивача, щодо неправомірного використання відповідачем винаходу „Прохідницько-вбудований комбайн”, в частині виготовлення і реалізації запасних частин та деталей до нього, не можуть порушуватися відповідачем, в зв’язку з тим, що на момент прийняття даного рішення у справі таке право у позивача не існує, у зв’язку з визнанням патенту № 56291 від 15.05.2003р. недійсним.
Враховуючи наведені обставини справи, будь-яких порушень прав та законних інтересів позивача не встановлено, у зв’язку з чим колегія суддів господарського суду відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду справ № 44/48пн та 44/49пн, то воно задоволенню не підлягає, оскільки справ № 44/48пн та 44/49пн не пов’язані зі справою № 39/85пн.
Щодо вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 23.11.2010р. по справі № 39/85пн, які стосуються необхідності витребування повернутої позовної заяви ОСОБА_3 та вирішення питання щодо її прийняття до розгляду, то суд зазначає наступне.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 20.01.2011р., від 03.02.2011р., від 24.02.2011р., від 24.03.2011р., від 26.04.2011р. зобов’язувалося ОСОБА_3 надати позовну заяву, з якою він звертався до господарського суду Донецької області як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги до ТОВ „Машинобудівник” про стягнення збитків у сумі 761156,40грн., заборону використовувати запатентований винахід; зобов’язання здійснити відповідні публікації в засобах масової інформації.
Проте, останній вимоги ухвал суду не виконав, правом на захист порушеного права та інтересу не скористався.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, колегія суддів господарський суд
В И Р І Ш И Л А:
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Машинобудівник”, м. Донецьк про заборону відповідачу використовувати запатентований винахід „Прохідницько-видобувний комбайн”, а саме: виготовляти запасні частини і деталі із застосуванням запатентованого винаходу, застосовувати їх, пропонувати для продажу, в тому числі через Інтернет, продавати, імопортвати та інше введення їх в цивільний оборот або зберігати в зазначених цілях; стягнення з відповідача заподіяних збитки в частині упущеної вигоди у сумі 761156,40грн.; зобов’язання відповідача опублікувати в засобах масової інформації відомості про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення – відмовити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод” (86108, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60 – юридична адреса, 86000, м. Яснувата, вул. Артема, 31 – фактична адреса, р/р 260079800288 у філії № 2 АКБ „Капітал”, м. Яснувата, МФО 335656, ЄДРПОУ 00211197) на користь Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності (01024, м. Київ, вул.. Пилипа Орлика, 3, р/р 35222002000879 ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 25882308) витрати на проведення судової експертизи в розмірі 8100,00грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Мартюхіна Н.О.
Суддя Лейба М.О.
Суддя Сич Ю.В.
< Текст >