АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" червня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Декайла П.В.,
Суддів Коструби Г.І., Стадника О.Б.,
з участю прокурора Сліворської Г.Ю.
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_4.
розглянула у відкритому судовому засіданні в М. Тернополі кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайсуду від 2 березня 2007 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Мишковичі Тернопільського району Тернопільської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, проживає в с Мишковичі, Тернопільської обл., раніше не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с Миковичі, Тернопільського району, Тернопільської обл., укр., гр. України, з середньою освітою, неодружений, не працює, прож. в с Мишковичі, Тернопільської обл., раніше не судимий
Справа №9-16 Головуючий у 1 інстанції - Берегуляк Ф.Г.
Категорія ч. 2 ст. 187 КК України Доповідач -Коструба Г.І.
2
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженець с Мишковичі, Тернопільського району, Тернопільської обл., укр., гр. України, з середньою освітою, неодружений, працює в ПП "Номінал", прож. в с Мишковичі Тернопільської обл., несудимий в порядку ст. 89 КК України
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 р. 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди задоволений.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 1500 грн. моральної шкоди.
В частині стягнення матеріальної шкоди позов залишений без розгляду.
Згідно вироку суду в ніч з 6 на 7 серпня 2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_4за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном вчинили розбійний напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.
Так, реалізуючи свій злочинний намір, приблизно в 00 год з 6 на 7 серпня 2006 року у парку ім. Т. Шевченка м. Тернополя засуджені вчинили напад на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_5 наніс битою удар ОСОБА_7 по голові, спричинивши йому тілесні ушкодження, які відносяться до легких з короткочасним розладом здоров'я, а ОСОБА_4, діючи узгоджено з ОСОБА_5, який погрожував ОСОБА_8 застосуванням фізичного насильства - нанесенням ударів битою - заподіяли їй тілесні ушкодження у вигляді синців, які відносяться до легких без розладу здоров'я, заволодівши її майном на суму 508 грн.25 коп.
Крім цього, в ніч з 22 на 23 вересня 2006 р. біля 03 год. на перехресті доріг по вул. Коновальця, Тарнавського та пр. Злуки ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_3 з метою протиправного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 вчинили на останнього розбійний напад, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, та заволоділи його майном на суму 512 грн. 50 коп.
В апеляціях:
- захисник засудженого ОСОБА_4. ОСОБА_1 просить змінити вирок суду, пом'якшивши останньому покарання до не пов'язаного з позбавленням волі, оскільки він є занадто суворим при винесенні вироку
3
судом не враховані всі пом'якшуючі вину засудженого обставини, зокрема, те, що останній добровільно з'явився в міліцію, написав явку з повинною, вперше вчинив злочин, участь в якому була незаконною з його сторони, тілесних ушкоджень потерпілим не спричиняв, не настало від його дій і тяжких наслідків. В березні 2007 р. він одружився, відшкодував спричинену їм шкоду, працює, не являється соціально небезпечною особою.
Захисник засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_2 просить змінити вирок суду, пом'якшивши його підзахисному призначену міру покарання, оскільки судом не враховані всі пом'якшуючі його вину обставини, зокрема, те, що він встав на шлях виправлення, працевлаштувався.
Крім того, дії ОСОБА_3 судом помилково кваліфіковані як розбій, ОСОБА_3 з ОСОБА_5 не домовлялися про вчинення саме розбою. Його умисел був направлений лише на заволодіння майном потерпілого, а тому його дії слід було кваліфікувати за ч. 1 ст. 187 КК України.
ОСОБА_3 відшкодував моральну та матеріальну шкоду потерпілому, а тому з нього моральна шкода солідарно з ОСОБА_5 стягнута безпідставно, а тому вирок в цій частині підлягає до скасування.
Засуджений ОСОБА_5 вирок суду не оскаржує.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, ознайомившись з матеріалами справи та доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.
Суд ретельно дослідив обставини справи в їх сукупності, правильно кваліфікував дії засуджених та призначив їм покарання відповідно до закону.
Так, безпідставним є твердження захисника засудженого ОСОБА_3 -ОСОБА_2 про те, що в його діях є склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 187 КК, а не ч. 2 ст. 187 КК України (розбій), оскільки він не мав попередньої домовленості з ОСОБА_5 на вчинення розбою.
Згідно з ч. 2 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
Матеріалами справи доведено вчинення злочину ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за попередньою домовленістю між ними, про що свідчать протягом досудового слідства всі пояснення ОСОБА_3, що саме на його пропозицію в ніч з 22 на 23 вересня 2006 року вони з ОСОБА_5 вирішили пограбувати потерпілого ОСОБА_6 При цьому він наніс останньому удар кулаком в ніс і коли ОСОБА_6 впав, ОСОБА_5 викрав в нього мобільний телефон.
Про те, що на нього був вчинений напад, під час якого зламали ніс,
4
ствердив і сам потерпілий, додавши, що засуджені діяли спільно. Не заперечував своєї вини у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_6 і засуджений ОСОБА_5 пояснивши, що били потерпілого вони оба зі ОСОБА_3 руками і ногами по тілу та викрали в нього мобільний телефон.
З висйовку експерта №2202 від 29 вересня 2006 р'. (а.с. 60-61) вбачається, що у ОСОБА_6 при судово-медичній експертизі виявлено перелом кісток носа, який за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, суд не тільки встановив факт спричинення потерпілому тілесних ушкоджень за попередньою змовою групою осіб, а і правильно кваліфікував їх за ч. 2 ст. 187 КК України як розбійний напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я.
При призначенні покарання обом засудженим (ОСОБА_3 та ОСОБА_4) суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, повне визнання своєї вини, сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків та інші пом'якшуючі їх вину обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, застосувавши ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його подальшого пом'якшення.
Судом також підставно стягнута матеріальна шкода, спричинена потерпілому ОСОБА_6, солідарно з обох засуджених - ОСОБА_5 та ОСОБА_3, оскільки заподіяна вона була спільними діями обох засуджених.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисників ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайсуду від 2 березня 2007 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - без змін.