Справа 2а-5836/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.08. 2011 року Євпаторійський міський суд АР Крим
у складі:
головуючого – судді Горюнової Л.І,
при секретарі Науменко Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2506 про визнання дій незаконними та стягнення грошової компенсації за речове забезпечення
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1. звернувся до Євпаторійського міського суду з позовною заявою до Військової частини А 2506 про визнання дій незаконними та стягнення грошової компенсації за речове забезпечення. Позовні вимоги мотивує тим, що він проходив дійсну військову службу у ВЧ А 2506 та був звільнений у відставку з 31.12.2011р. Відповідно до діючого законодавства військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави речове майно або за їх бажанням грошова компенсація замість нього. Але за тривалий час служби і по час звільнення видача майна фактично була призупинена і він не отримував того майна, яке йому належало отримати, або грошову компенсацію замість нього на суму 5989гр.31коп. Таким чином, вважає, що його законне гарантоване державою право на отримання речового забезпечення порушено. Відповідач відмовляється від сплати зазначених коштів у добровільному порядку. Просить суд визнати зазначені дії відповідача незаконними та стягнути з ВЧ А 2506 компенсацію за речове забезпечення в сумі 5989, 431 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічно викладеному у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники відповидача у судовому засіданні позивні вимоги не визнали , просили у їх задоволенні відмовити, посилаючись на припинення дії цього Закону та відсутність речового майна .
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає позов обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається , що позивач проходив дійсну військову службу у ВЧ А 2506 та був звільнений 31.12.2011року
Згідно ч. 2 с. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей. Крім того ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” свідчить про те, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію. Згідно ч. 4 ст. 9 вказаної норми Закону порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсації замість продовольчих пайків та речового забеспечення встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.
Згідно ст. 16 Закону України “Про Збройні Сили України” в редакції від 05 жовтня 2000 року вказано, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і осіб, звільнених у запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансової, речової, продовольчої і інших видів забезпечення.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об’єму існуючих прав і свобод.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що порушено право позивача, гарантоване державою, на отримання грошового забезпечення за неотримане речове майно за рахунок держави, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 5989,31 коп. , що підтверджується розрахунком суми заборгованості, але відповідач від сплати грошової компенсації за речове забезпечення в добровільному порядку відмовляється.
Суд находить, що відмовлення відповідача у виплаті позивачу грошової компенсації взамін речового забезпечення суперечить вимогам ст. 9, 14 Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, якими визначено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчий пайок або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Таким чином, відмова відповідача у виплаті позивачу належної йому суми грошової компенсації замість речового забезпечення є незаконною ,а вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
На підставі ст. ст. 257, 264 ЦК України, Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, керуючись ст.ст. 10, 11, 94, 159. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 2506 про визнання дій незаконними та стягнення грошової компенсації за речове забезпечення - задовольнити.
Визнати незаконною відмову Військової частини А 2506 у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за речове забезпечення..
Стягнути з Військової частини А 2506 на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовій компенсації за речове забезпечення в сумі 5989гр.31 коп.
Стягнути з Військової частини А 2506 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через Євпаторійський міський суд протягом 10-днів з дня проголошення постанови .
Суддя Горюнова Л.І.