Справа № 1-116 2007 p.

ВИРОК

Іменем України

12 червня 2007 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Приліпка В.М. при секретарі Петренко О.Г. з участю прокурора Жалдак Л.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с.Бахмач,  Чернігівської області,  українця,  громадянина України,  освіта середня,  не працюючого,  розлученого,  на утриманні неповнолітня дитина,  жителя АДРЕСА_1,  раніше судимого: 29 липня 2004 року Бахмацьким районним судом,  Чернігівської області за ст.190 ч. 1 КК України до 510 грн. штрафу; 14 грудня 2005 року Бахмацьким районним судом,  Чернігівської області за ст.164 чЛ КК України до 100 годин громадських робіт,

у скоєнні злочину,  передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2005 року Бахмацькоим районним судом було засуджено ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 КК України і призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт. 17 лютого 2006 року засудженому ОСОБА_1 було роз"яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт та встановлена періодичність явки для реєстрації до Бахмацької кримінально-виконавчої інспекції,  однак останній,  відповідно до ст.40 ч. 3 абз.1 Кримінально-виконавчого кодексу України,  порушуючи умови відбування покарання у виді громадських робіт,  передбачені ст.37 ч. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України,  не з"являвся за викликами до кримінально-виконавчої інспекції без документально підтверджених поважних причин,  не повідомив кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,  порушував періодичність явки на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції,  відповідно до ст.40 п. 3 абз.2 Кримінально-виконавчого кодексу України,  жодного разу не з"явився на громадські роботи.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому обвинуваченні по ч.2 ст.389 КК України визнав повністю і пояснив,  що дійсно він після набрання вироком суду законної сили,  яким він був засуджений до громадських робіт,  ухилявся від їх відбуття. Спочатку він доглядав за хворим батьком,  а потім поїхав в місто Київ на заробітки. Так як йому були потрібні гроші на виплату аліментів. Органи КВІ при цьому він не повідомляв і жодного часу громадських робіт він не відпрацював. У скоєному він щиро кається.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2 ст.389 КК України,  крім особистого визнання своєї вини,  підтверджується іншими доказами,  які підсудний повністю визнав в судовому засіданні.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності,  і даючи їм оцінку,  суд вважає,  що дії підсудного ОСОБА_1 за ч.2 ст.389 КК України органами досудового слідства кваліфіковані вірно,  оскільки він умисно ухилявся від відбування громадських робіт,  будучи особою,  засудженою до цього покарання.

При призначенні покарання підсудному суд враховує громадську небезпеку скоєних злочинів,  його характер,  обставини,  що пом'якшують відповідальність,  особу підсудного,  який по місцю проживання та попередньої роботи характеризується посередньо.

Обставини,  що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставини,  які обтяжують покарання підсудного - рецидив злочинів.

Враховуючи сукупність обставин вчиненого злочину,  особу підсудного,  суд вважає,  що виправлення ОСОБА_1 можливе тільки в умовах ізоляції його від суспільства.

Поскільки ОСОБА_1 скоїв даний злочин до відбуття покарання за вироком Бахмацького районного суду від 14 грудня 2005 року,  яким він засуджений по ст.164 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт,  то суд вважає необхідним призначити йому покарання за правилами ст.71 КК України.

Цивільних позовів по справі не заявлено.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 323,  324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2 ст.389 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 місяця арешту.

На підставі ст. 71 КК України до покарання,  призначеному по даному вироку,  частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бахмацького районного суду від 14 грудня 2005 року у вигляді 10 днів арешту і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (одного) місяця 10 днів арешту.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного  суду Чернігівської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.