Справа № 10-136/11 20.06.2011 20.06.2011 23.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-136-2011 Головуючий у суді 1-й інстанції: Кривенко О.В.
Категорія: ч.8 ст.165-2 КПК України Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Дзюби Ф.С.,
суддів Кваші С.В., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Волковського Т.О.,
20 червня 2011 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали з питання запобіжного заходу за апеляцією старшого помічника прокурора Доманівського району Миколаївської області на постанову судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 7 червня 2011 року, якою у відношенні:
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.310 КК України;
- відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту та обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд.
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні двох епізодів незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу та у незаконному посіві і вирощуванні конопель у кількості від 10 до 50 рослин.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд у постанові послався на те, що хоч ОСОБА_3 і обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, проте він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, навчається в аграрному ліцеї і допущений до державної кваліфікаційної атестації, яка відбудеться 17.06.2011 р., позитивно характеризується, проживає разом із матір’ю-пенсіонеркою, яка у зв’язку з хворобою потребує стороннього нагляду.
З урахуванням зазначеного, а також належної процесуальної поведінки обвинуваченого, відсутності даних про те, що він ухиляється від слідства чи має намір перешкодити вставлення істини по справі або продовжувати злочинну діяльність, суд визнав, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 є достатнім обрання щодо нього запобіжного заходу - підписки про невиїзд.
В апеляції старший помічник прокурора, який брав участь у розгляді подання судом 1-ї інстанції, просить постанову скасувати, матеріали подання повернути на новий судовий розгляд.
Посилається на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні двох тяжких злочинів та злочину невеликої тяжкості, міг тривалий час займатись незаконним збутом наркотичних засобів, у тому числі і серед неповнолітніх учнів аграрного ліцею, винним себе не визнав, тому перебуваючи на волі, може вплинути на хід слідства та свідків, які є його односельцями.
Крім того, суд не вірно визнав, що за місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримку апеляції, перевіривши матеріали подання та матеріали кримінальної справи № 11130040, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За вимогами ч.2 ст.148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у ст.148 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Згідно із роз’ясненнями п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, у мотивувальній частині постанови слідчого про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, зокрема, зазначаються підстави для обрання такого заходу, мотивується висновок про їх наявність, наводяться аргументи на користь того, що обвинувачений може ухилятися від слідства й суду чи від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність і що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Проте, як вбачається із змісту постанови слідчого про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, обставинами для його обрання визнані - вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, а також, що він має постійне місце проживання, навчається, є громадянином України, навчається, не одружений.
Такі обставини ч.2 ст.148 КПК України не передбачені.
Вчинення тяжкого злочину є лише одною з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, нарівні з іншими, викладеними у ст.150 КПК України.
Також у поданні не наведено жодних мотивів, що ОСОБА_3 може ухилитися від слідства й суду чи від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а також що застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Зваживши на це, суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому такого суворого виду запобіжного заходу, як взяття під варту, та про достатність обрання йому на досудовому слідстві запобіжного заходу - підписки про невиїзд.
Суд належно зазначив у постанові обставини, які позитивно характеризують особу ОСОБА_3 і значно зменшують її суспільну небезпеку.
Щодо доводів апелянта про залишення судом поза увагою тяжкості злочину, колегія суддів вважає їх безпідставними.
Тяжкість злочину, при відсутності підстав, передбачених ч.2 ст.148 КПК України, є недостатньою обставиною для взяття особи під варту під варту.
Доводи про невірний висновок суду щодо характеристики ОСОБА_3 є неістотними, оскільки він як за місцем проживання, так і навчання характеризується позитивно, що вбачається із змісту відповідних характеристик.
Таким чином, колегія суддів визнає, що постанова районного суду є законною, оскільки при судовому розгляді подання виконані вимоги ст.165-2 КПК України.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію старшого помічника прокурора Доманівського району залишити без задоволення, а постанову судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 7 червня 2011 року у відношенні ОСОБА_3 - без зміни.
Головуючий
Судді: