Судове рішення #17531461

Справа № 11-534/11  18.08.2011 18.08.2011   23.08.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  Справа № 11- 534/2011 рік                         Головуюча у 1 інстанції

Категорія ч.2 ст.365                                 Нікітіна Ю.О.

КК України                                                 Доповідач апеляційної інстанції:

                                                                    Ржепецький О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року колегія суддів судової  палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі

Головуючого:                            Ржепецького О.П.

Суддів:                                       Гребенюк В.І., Маркової Т.О.

При секретарі                            Грушевському В.Г.

За участю прокурора:               Іванова А.О.

Засудженого:                             ОСОБА_3

Потерпілого:                              ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець с. Гур’ївка Новоодеського району Миколаївської області, громадянин України, раніше не судимий,

   

  

- засуджений за ч.2 ст. 365 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати службові посади строком на 1 рік. .

 

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України на засудженого покладено обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 246 грн. 47 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 8 000 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового відділу Миколаївської райдержадміністрації Миколаївської області затрачені установою охорони здоров’я кошти на лікування потерпілого в сумі 2 647 грн. 16 коп.

За вироком суду ОСОБА_3, згідно наказу №192 начальника Головного державного управління охорони використання та відновлення водних ресурсів та регулювання риболовства в Миколаївській області, є дільничим інспектором відділу охорони водних живих ресурсів та контролю за використанням водних живих ресурсів.

01.07.2010 року ОСОБА_3, виконуючи функції представника влади та являючись посадовою особою, разом з дільничим державним інспектором Куриленко А.О., здійснюючи рейд по рибоохороні та знаходячись на березі річки Південний Буг поблизу с. Кір’яківка умисно, з метою встановлення особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення по відношенню до ОСОБА_4 за незаконний вилов риби, завдав останньому, згідно висновків судово – медичних експертиз, тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, просить вироку суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити за ч.2 ст. 365 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати службові посади строком на 3 роки. Вважає рішення суду не законним в частині звільнення ОСОБА_3 від покарання у зв’язку з невірним застосуванням кримінального закону, який не підлягає застосуванню та м’якістю призначеного покарання.  Стверджує, що судом при призначенні покарання та застосуванні ст.. 75 КК України не враховано, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 296 КК України, а саме вчинення хуліганських дій, вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, його відношення до скоєного злочину, а саме не визнання ним своєї вини, не вжиття заходів щодо відшкодування заподіяних потерпілому та лікувальній установі збитків. Також вказує, що судом будь – яких обставин, що пом’якшують покарання по справі, передбачені ст. 66 КК України встановлені не були. Посилається на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин у відношенні особи похилого віку із застосуванням до неї фізичного насильства, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вважає застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України з встановленням до нього виправдувального терміну є необґрунтованим, недоцільним та не достатнім для виправлення особи засудженого.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора Іванова А.О. в підтримку апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_3, який просив вирок суду залишити без зміни, думку потерпілого ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Дослідивши зібрані докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та правильно кваліфікував його дії. Фактичні обставини справи та кваліфікація злочину прокурором в апеляції не оспорюється.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд правильно визначив вид та розмір основного та додаткового покарання, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного ним злочину та особи винного.

Тобто, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання на строк 3 роки позбавлення волі  з позбавленням права займати службові посади строком на 1 рік є достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Тому посилання прокурора в апеляції на невідповідність призначеного покарання ОСОБА_3, внаслідок м’якості,  призначення йому покарання у виді позбавлення волі, строком на 4 роки є необґрунтованими та такими що суперечать вимогам ст.. 372 КПК України.

Обґрунтовуючи необхідність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд послався на те, що ОСОБА_3 позитивно характеризується та раніше не судимий і прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання.

Посилання прокурора в апеляції на те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності із застосуванням  покарання  не пов’язаного з позбавленням волі, є необґрунтованим, оскільки матеріали кримінальної справи не містять таких даних.

Інші обставини, на які є посилання в апеляції, не входять в перелік ч. 1 ст. 67 КК України, а тому не можуть бути враховані як обтяжуючі покарання.

Таким  чином,.  висновок суду про застосування вимог ст.. 75 КК України є вірним, а тому підстав до скасування вироку у частині призначеного засудженому покарання не має.

Керуючись ст.ст. 365, 366,  КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи, залишити без задоволення.

Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2011 року, у відношенні ОСОБА_3,  залишити без зміни.


Головуючий:


Судді :



   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація