ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 р. | № 44/515 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
розглянув касаційну скаргу |
Державного комітету України з матеріального резерву |
на ухвалу | від 20.06.06 Київського апеляційного господарського суду |
у справі | №44/515 господарського суду міста Києва |
за позовом | Дочірнього підприємства НАК “Надра України” “Чернігівнафтогазгеологія” |
до | Державного комітету України з матеріального резерву |
про | стягнення 54 496 грн. 28 коп. |
за участю представників сторін:
позивача: Зінченко К.М., довір. від 22.08.06 №19/290
відповідача: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.06 (суддя Пилипенко О.Є) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 54 496 грн. 28 коп. основного боргу та судові витрати. Рішення мотивоване тим, що відповідачем порушено зобов’язання по договору №94 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 07.11.02 в частині відшкодування витрат понесених зберігачем по утриманню (зберіганню) матеріальних цінностей.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.06 апеляційну скаргу відповідача - Державного комітету України з матеріального резерву повернуто у зв’язку з тим, що ним не дотримано положення частини 3 ст. 97 ГПК України, мотивуючи це тим, що до апеляційної скарги не додано доказів сплати державного мита.
В поданій касаційній скарзі Державний комітет України з матеріального резерву просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.06.06 скасувати, справу направити до апеляційного суду для розгляду по суті.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до пункту 40 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 від сплати державного мита звільняюся Державний комітет України з державного матеріального резерву, установи і організації системи матеріального резерву - за позовами, з якими вони звертаються до суду, господарського суду у справах щодо виконання договірних зобов'язань, що випливають із Закону України “Про державний матеріальний резерв”.
У зв’язку з тим, що установи і організації системи матеріального резерву можуть виступати в господарському процесі як позивачі або відповідачі у спорах різних категорій, вони звільняються від сплати мита в усіх справах, пов’язаних із здійсненням ними функцій , передбачених законодавством про державний матеріальний резерв (аналогічне застосування норм процесуального права викладене у постанові ВСУ від 13.09.05 у справі 2-1/13704-04).
Апеляційну скаргу було подано Державного комітету України з матеріального резерву, якій є відповідачем по справі, пов’язаної із здійсненням Державним комітетом функцій, передбачених законодавством про державний матеріальний резерв.
За таких обставин, порушення вимог процесуального законодавства є підставою для скасування прийнятого у справі судового акту.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного комітету України з матеріального резерву задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.06.06 року у справі №44/515 господарського суду міста Києва скасувати.
Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун