Справа № 22-ц-1148/11Головуючий у 1-й інстанції Чепесюк О.В.
Категорія - 30Доповідач - Гурзель І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Ходоровського М. В., Дикун С. І.,
при секретарі - Сеник В.В.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду від 06 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зазначаючи що ОСОБА_2 двічі вчиняв підпали майна в його господарстві спричинивши йому збитки 17350 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, які просив стягнути.
Рішенням Борщівського районного суду від 06 липня 2011 рокув задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 173 грн. 50 коп. за оплату відшкодування матеріальної шкоди та 8 грн. 50 коп. за оплату відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права .
Заслухавши апелянта ОСОБА_1 який зіслався на доводи апеляції, відповідача ОСОБА_2, який просить апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Так відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того що позивачем не доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні підпалів та у заподіянні збитків позивачу.
Однак на думку колегії такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи і зроблений на неповно з’ясованих судом обставинах з порушенням норм процесуального права.
Так у відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.
Так вірно встановивши що в господарстві ОСОБА_1 внаслідок підпалів виникло дві пожежі, які мали місце 10.12.2007 року та 10.01.2008 року по яких були складені відповідні акти з зазначенням обставин та заподіяних матеріальних збитків та по яких проводились перевірки органами міліції, судом зроблений невірний висновок про непричетність ОСОБА_2 до підпалів і заподіяння шкоди.
У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Статтею 64 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
З відмовних матеріалів по факту виникнення пожежі Борщівського РВ УМВС України в Тернопільській області вбачається що 6.03.2008 року ОСОБА_2 дав пояснення дільничому інспектору Борщівського РВ УМВСУ про те що вчинив підпали копиць сіна ОСОБА_1 та інших громадян.
Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.12.2007 рою 13.12.2007 року в чергову частину поступили акти про пожежі в с. Іванків господарствах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1 В ході проведення перевірки встановлено, що було вчинено ймовірні підпали копиць із соломою, результаті чого заподіяно орієнтовні збитки, зокрема ОСОБА_1 - 1450 грн. По даних фактах було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України дану постанову 04.04.2008 року прокуратурою Борщівського району було скасовано як незаконну та надіслано для доопрацювання в Борщівський РВ УМВС України.
Згідно постанови від 18.01.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, в господарстві позивача 10.01.2008 року біля 20 год. 15 хв. знову виникла пожежа, в ході якої було знищено копиці із сіном, чим завдано прямі збитки в розмірі 1500 грн. По даному факту теж було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України. Дану постанову 04.04.2008 року прокуратурою Борщівського району було скасовано як незаконну та надіслано для доопрацювання в Борщівський РВ УМВС України.
Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 квітня 2008 року, 13.12.2007 року в чергову частину Борщівського РВ УМВС України в Тернопільській області поступили акти про пожежі, які мали місце 10.12.2007 року біля 21 год. в с.Іванків в господарствах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1 В ході проведення перевірки було встановлено, що житель с. Іванків відповідач ОСОБА_2 цього числа біля 21 год. діючи умисно, вчинив підпали копиць з соломою, які знаходилися у вищевказаних господарствах.
Як вбачається, акту про пожежу від 10.12.2007 року, пожежею пошкоджено 10 тюків соломи, чим ОСОБА_1 були завдані прямі збитки в розмірі 1450 грн. та побічні збитки в розмірі 5710 грн. По вказаному факту було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно відповідача.
Окрім цього, згідно постанови від 10.04.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, в господарстві позивача 10.01.2008 року біля 20 год. 15 хв. знову виникла пожежа. Під час проведення перевірки, було встановлено що її вчинив ОСОБА_5 Пожежею було завдано прямі збитки в розмірі 1500 грн. та побічні збитки в розмірі 5760 грн. По даному факту теж було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно відповідача за недостатністю розміру збитків.
Також за наслідками проведення додаткової перевірки винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.06.2011року з якої вбачається вбачається, що в ході проведення додаткової перевірки, встановлено, що 10.12.2007 року у господарствах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позивача, жителів с. Іванків виникли пожежі, а в останнього пожежа повторилась ще 10.01.2008 року. Згідно акту про пожежу від 10.12.2007 року, ОСОБА_1 шляхом підпалу знищено 1 тонну соломи, чим завдано прямих орієнтовних збитків в розмірі 1450 грн. При іншій пожежі згідно акту від 10.01.2008 року, ОСОБА_1 шляхом підпалу знищено 3, 5 тонни сіна та завдано орієнтовних прямих збитків в розмірі 1500 грн. при додатковому опитуванні ОСОБА_1, останній вказав, що при пожежі було пошкоджено 300 листів шиферу, чим двома пожежами йому згідно актів про пожежу та довідок про вартість пошкодженого майна завдано збитків на загальну суму 17350 грн. Окрім цього, в постанові також зазначено, що ОСОБА_5 відмовляється від попередніх своїх пояснень щоб уникнути покарання, оскільки у своїх поясненнях від 06.03.2011 року він зізнався у вчиненні підпалів у вищевказаних господарствах, де визнає свою вину повністю, розкаюється у вчиненому та просить суворо його не наказувати, а в поясненнях від 19.04.2011 року він вину свою не визнає, вказавши, що під час пожежі 10.01.2008 року він перебував у господарстві ОСОБА_6, жителя с. Іванків та побачивши пожежу в господарстві ОСОБА_1 пішов її гасити, а згідно пояснення ОСОБА_6, видно, що ОСОБА_5 пішов від нього ще до того, як виникла пожежа в господарстві ОСОБА_1
Крім того, з пояснення ОСОБА_7 встановлено, що при опитуванні ОСОБА_5, останній признався у вчиненні вказаних підпалів і на нього фізичний чи психологічний тиск при написанні та підписанні його пояснень не чинився. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 по факту знищення майна шляхом підпалу в господарствах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позивача, жителів с.Іванків, Борщівського району відмовлено за відсутністю ознак злочину, передбаченого ст.194 КК України.
Зазначенні докази у відповідності до ст.212 ЦПК України слід оцінювати в їх сукупності. Не приймаючи як доказ пояснення ОСОБА_2 суд першої інстанції зіслався на те що на час дачі пояснення він був неповнолітнім, а пояснення відбиралось без законного представника що судом визнано порушенням закону. Вказаний висновок суду першої інстанції є невірним оскільки главою 36 КПК України регламентуються особливості провадження по справах про злочини неповнолітніх де передбачається спеціальний порядок допиту неповнолітнього обвинуваченого.
В даному випадку у ОСОБА_2 відбирались пояснення для вирішення питання про порушення кримінальної справи. При відібранні пояснень у неповнолітнього обов’язкова участь законного представника законодавством не передбачена. Крім того зазначені пояснення слід оцінювати як письмовий доказ визнання спричинення збитків, а не підтвердження вини у вчиненні карного діяння як це зробив суд першої інстанції.
За вказаних обставин колегія суддів вважає що здобуто достатньо доказів у спричиненні ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди ОСОБА_1 Посилання суду першої інстанцій на те що майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, у даній справі є невірним. За вказаних обставин рішення суду першої інстанції підлягає до скасування як ухвалене на неповно з’ясованих судом обставинах, та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Визначаючи розмір матеріальних збитків колегія суддів керується актами про пожежу від 10.12.2007 року та 10 січня 2008 року згідно яких пожежою пошкоджено в першому випадку 10 тюків соломи вартістью 1450 грн., а в другому випадку 3,5 тони сіна вартістю 1500 грн. Крім того як пояснив позивач внаслідок пожежі знищено шифер в навісі - 300 шт.: частину якого знищено при першій пожежі, а іншу частину при другому підпалі.
Пояснення позивача частково доводяться актами де визначено побічні збитки відповідно 5710 грн. та 5760 грн., які також слід стягнути. Разом з тим оскільки в актах не зазначено точної кількості пошкодженого пожежою шиферу то вимоги про стягнення 14400 грн. шкоди за 300 шт.шиферу по 48 грн., як просить позивач, слід задоволити частково і стягнути в розмірі який зазначений в актах побічних збитків . Таким чином матеріальні збитки від пожежі становлять 14420 грн. (1450+1500+5710+5760), які слід стягнути з відповідача на підставі ст.ст.1166, 1180 ЦК України.
Також відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Враховуючи значний ступінь стресів та переживань, які отримав позивач внаслідок вчинених відповідачем пожеж, а також ті обставини що внаслідок втрати корму для худоби ним вимушено вживались заходи до зменшення поголів’я худоби, що призвело до зміни звичного способу життя позивача, тому колегія визначає розмір моральної шкоди в 3000 грн.
Що до застосування строку позовної давності як це просить відповідач в своїх запереченнях на позов то колегія суддів вважає що з-х річний термін позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України не порушений.
Так у відповідності до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З відмовних матеріалів Борщівського РВ УМВСУ вбачається що в грудні 2007 року та в січні 2008 року ОСОБА_1 направлялись повідомлення про те що вживаються заходи до встановлення особи яка вчинила підпали. Перші відомості про те що підпали вчинив позивач зазначені в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 квітня 2008 року. Позов пред’явлений 20.12.2010 року, а тому пропуску строку позовної давності не має.
Також з відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати які той поніс по справі підтверджені квитанціями про сплату судового збору та ІТЗ в розмірі 331 грн.
Керуючись п.2ч.1 ст. 307, п.1,3,4 ч.1 ст.309, ст. ст. 313, 314, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Борщівського районного суду від 06 липня 2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 14420 грн. матеріальної шкоди, 3000 грн. моральної шкоди та 331 грн. судових витрат в користь ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель