АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4704 Головуючий у 1-й інстанції: Пода Н.М.
2006 р. Суддя-доповідач Мануйлов Ю.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області в складі:
Головуючого : Кочеткової І.В.
суддів : Гончара О.С.
Мануйлова Ю.С.
при секретарі Череватій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 1 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною 3-річного віку та додаткових витрат на утримання малолітньої дитини , -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суде з позовом до ОСОБА_2. про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення малолітньою дитиною 3-річного віку, а також додаткових витрат на обстеження та лікування дитини за минулий час і додаткових витрат на утримання дитини. При цьому зазначила, що сторони ІНФОРМАЦІЯ_1 р. зареєстрували шлюб, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. З червня 2004 р. вони через непорозуміння та конфлікти проживають окремо, вона змушена була повернутися в дім своїх батьків, де проживає разом з дочкою, дитина знаходиться на її утриманні. За час вагітності та полог, а також після народження дитини відповідач матеріальної допомоги їй не надавав. Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 3 грудня 2004 р. на її користь присуджено аліменти на малолітню дочку у розмірі 1/4 частини доходів відповідача до досягнення дитиною повноліття. 19 лютого 2006 р. рішенням суду шлюб між ними припинено. Зараз знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Також зазначила, що, крім аліментів на дитину, одержує приблизно 115 грн. на місяць, вказаних коштів недостатньо для проживання. Крім того, до цього часу дитина за станом здоров'я знаходиться на грудному годуванні, потребує вживання вітамінів, калорійних продуктів, дитина ослаблена, народилась з ускладненням здоров'я. За таких обставин бажає отримати від відповідача на своє утримання щомісячно 1/4 частини його доходу до досягнення дитиною 3-річного віку.
Також вказала, що дитина постійно хворіє, перебуває на диспансерному обліку Запорізької обласної клінічної лікарні та в Токмацькій дитячій поліклініці, потребує постійного медичного контролю та профілактичного лікування. На лікування дитини витратила 817 грн.
43 коп. ( без урахування транспортних та інших витрат). Просить стягнути на свою користь з відповідача половину витрачених коштів, тобто, 405 грн.71 коп.
Також просить стягнути з відповідача на свою користь щомісячно додаткові витрати, на утримання дочки, пов'язані зі станом здоров'я дитини, необхідністю медичного контролю, лікування та оздоровлення, в розмірі 100 грн. до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 1червня 2006 р.позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2. на утримання ОСОБА_1.в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 9 лютого 2006 р. і до досягнення дитиною трьох років.
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. додаткові витрати у сумі 250 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду в частині стягнення з нього коштів на своє утримання до досягнення дитиною 3-річного віку і додаткових витрат на утримання дитини змінити, задовольнивши її позов у повному обсязі. Зазначила, що суд не прийняв до уваги її матеріальне становище та стан здоров'я дитини, а також матеріальне становище відповідача, який в змозі сплачувати кошти на її утримання, а також додаткові витрати на дитину.
Заслухавши доводи учасників процесу, вивчивши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслдками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд маж право змінити рішення.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1 р., від якого мають малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. З червня 2004 р. вони через непорозуміння та конфлікти проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків, мають окремий бюджет та не ведуть спільного господарства, що встановлено з пояснень сторін. Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 3 грудня 2004 р. на користь позивачки присуджено аліменти на малолітню дочку у розмірі 1/4 частини доходів відповідача до досягнення дитиною повноліття. 19 лютого 2006 р. рішенням Токмацького районного суду Запорізької області шлюб між ними припинено.
Позивачка звернулась до суду про стягнення коштів на своє утримання з підстав, передбачених ст. 84 Сімейного кодексу України.
Відповідно до вимог зазначеного закону дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Статтею 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. При визначенні розміру аліментів суд має враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Стягуючи з відповідача щомісячно утримання на дружину до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частини його доходу та додаткових витрат на дитину у сумі 250 грн., суд виходив з того, що відповідач працює, його середньомісячний заробіток складає 749 грн.87 коп., він знаходиться на диспансерному обліку з приводу виразкової хвороби,
періодично лікується амбулаторно та стаціонарно, сплачує аліменти на дитину у розмірі 1/4 частини своїх доходів, має інших непрацездатних члені сім'ї.
Враховуючи майновий стан відповідача, суд послався на те, що батько відповідача є інвалідом 2 групи, а мати як безробітня і знаходиться на обліку в Токмацькому міськрайонному центра зайнятості, не з'ясувавши їх майнового стану.
З доданих до апеляційної скарги довідок, вбачається, що мати відповідача- ОСОБА_4. з 13 вересня 2004 р. перебуває на обліку, як безробітня, в Токмацькому міськрайонному центрі зайнятості з 13 вересня 2004 р. і розмір отриманої нею допомог по безробіттю складає в середньому 536 грн.86 коп. ( 11274 грн.: 21), а батько відповідача - ОСОБА_5. отримує щомісячно пенсію по інвалідності по лінії Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 1455 грн. 20 коп.
Відмовляючи у стягненні щомісячно на користь позивачки додаткових витрат на дитину у сумі 100 грн., суд послався на те, що вона не надала доказів на обгрунтування своїх вимог і що доказування не може грунтуватися на припущеннях.
З такими висновками районного суду погодитись не можливо з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 184 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що протягом 2004-2006 рр. малолітня дочка сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ., страждає рядом хронічних захворювань, перебуває на диспансерному обліку в Запорізькій обласній клінічній лікарні та Токмацькій дитячій поліклініці, потребує постійного медичного контролю та профілактичного лікування. З доказів, які знаходяться в матеріалах справи, вбачається , що на лікування та медичне обстеження дитини позивачка витратила 817 грн.48 коп.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що малолітня дитина сторін потребує додаткових витрат на забезпечення лікування.
З матеріалів справи (а.с. 10), вбачається, що дохід відповідача складає 749 грн. 87 коп. (4499 грн. 99 коп.: 6), із вказаної суми він сплачує аліменти на дочку у розмірі 1/4 частини свого доходу (187 грн. 47 коп.), і з лютого має сплачувати згідно рішення суду 1/6 частину свого доходу (124 грн. 98 коп.) на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, тобто, загалом суму 312 грн. 45 коп., що складає 41,77 % від загальної суми доходу. Після відрахувань з одержаного доходу (312 грн.45 коп.) у розпорядженні відповідача залишиться сума у розмірі 437 грн. 42 коп.
З матеріалів справи ( а.с.9) вбачається, що позивачка одержує щомісячно допомогу по догляду за дитиною у розмірі 107 грн. 49 коп. (644 грн.93 коп.: 6), щомісячна сума аліментів на дитину складає 187 грн.47 коп., на своє утримання з лютого 2006 р. до досягнення дитиною трьох років згідно рішення суду має одержувати 124 грн. 98 коп., а загалом її дохід складатиме 419 грн. 94 коп.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що відповідач проживає разом з батьками, чий дохід у сукупності складає 1992 грн. 06 коп., судова колегія приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути одноразово додаткові витрати на дитину у сумі 405 грн.07 коп., що складає половину суми, сплаченої нею на лікування та обстеження дитини ( ( 817 грн. 43 коп. : 2), а також щомісячно додаткові витрати на забезпечення лікування їхньої дитини у сумі 100 грн.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення районного суду необхідно змінити, стягнувши з відповідача на користь позивачки одноразово додаткові витрати на дитину у розмірі 405 грн.07 коп., а також щомісячно додаткові витрати на дитину у сумі 100 грн.
Керуючись п.3 ч.1 ст.307, 309,314 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 1 червня 2006 року по цій справі змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на малолітню дитину -ОСОБА_3 у сумі 405 грн. 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на малолітню дитину -ОСОБА_3 Миколаївну, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, у сумі 405 грн. 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати в розмірі 100 грн. на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, щомісячно, починаючи з 9 лютого 2006 р. до досягнення дитиною повноліття.
У решті рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 1 червня 2006 р. по цій справі залишити без змін.