Справа №33-ц-300/07 Категорія -13
Головуючий у першій інстанції - Гірський Б.О.
Доповідач - Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:
Подолюка В.А., Завидовської - Марчук О.Г., Мудренко Л.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом Обласного методичного центру народної творчості управління культури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 2 червня 2005 року,
встановила:
У лютому 2003 року Обласний методичний центр народної творчості управління культури звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 2 червня 2005 року, позов Обласного методичного центру народної творчості управління культури задоволено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилаються на неповне з'ясування судами обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
Відповідно до Закону України « Про внесення змін до Закону України « Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V дана справа була передана до розгляду відповідно до глави 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України апеляційному суду Волинської області.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги Обласного методичного центру народної творчості управління культури місцевий суд виходив з того, що відповідачі з травня 2001 року без поважних причин не проживали у спірному жилому
2
приміщенні, а тому втратили право на користування ним, оскільки після звільнення ОСОБА_1 21.05.2001 року з роботи за власним бажанням, відповідачі, забравши всі свої особисті речі та майно, виїхали з спірного жилого приміщення, не оплачували комунальні послуги, будь -яких перешкод у користуванні даної квартири відповідачам не чинилось.
Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 2 червня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.