Справа № 11 -403/07.                               Головуючий у І інстанції Остапук В.І.

Категорія: ст,  121 ч 2 КК України.           Доповідач Оксентюк В.Н.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м.  Луцьк                                                                                  10 липня 2007 року.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -судді:                                   Оксентюка В.Н.

суддів:                                 Олексюка Я.М. ,  Пазюка О.С.

прокурора РедькоП.П.3асудженого ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 19 квітня 2007 року,  яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець та мешканець АДРЕСА_1,  українець,  громадянин України,  освіта середня-спеціальна,  непрацюючий,  одружений,  раніше не судимий, -

засуджений за  ст. . 121 ч 2 КК України на 7 ( сім ) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишений попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання визначено з 02 травня 2006 року.

Речові докази - два дерев"яні бруски постановлено знищити,  медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_3 за № 7147/520 повернуто у Луцьку міську клінічну лікарню.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те,  що 24 квітня 2006 року,  приблизно біля 23 години вечора,  в с Радомишль Луцького району Волинської області,  знаходячись біля будинку культури,  умисно,  на грунті особистих неприязних стосунків,  наніс чисельні удари рукою та ногою в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_3,  від чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м"ягких тканин голови на рівні скронево-тім"яної ділянки,  вдавлений перелом кісток склепіння черепа на рівні цієї ділянки,  який супроводжувався крововиливами над та під оболонки головного мозгу,  вогнище геморагічного забою головного мозгу на рівні тім"яної долі лівої півкулі головного мозгу,  підшкірну гематому потиличної ділянки справа,  вогнище геморагічного забою головного мозгу на рівні

2

полюсів обох лобних доль,  синці обличчя,  тулуба,  внаслідок яких ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Дані тілесні ушкодження,  згідно висновку експерта,  відносяться до тяжких,  як небезпечних для життя в момент спричинення і перебувають у прямому причинному зв"язку з настанням смерті потерпілого.

Засуджений ОСОБА_1у поданій на вирок апеляції посилається на те,  що справа судом першої інстанції розглянута однобічно. В справі є докази того,  що тілесні ушкодження від яких наступила смерть потерпілий міг отримати внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,  а тому суд безпідставно відмовив йому в клопотанні про направлення справи для проведення додаткового розслідування. Прохає справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування

У доповненні до раніше поданої апеляції,  ОСОБА_1 вказав,  що 24 квітня 2006 року наніс потерпілому ОСОБА_3 два удари невеликої сили кулаком в голову та два удари ногою по тулубу. Не погоджується з висновком комплексної судово-медичної експертизи щодо можливості заподіяння потерпілому вдавленого перелому кісток черепа від удару кулаком рук чи ударів взутих ніг.

В судовому засіданні ОСОБА_1свої вимоги змінив,  апеляцію в частині направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування не підтримав,  вину за  ст. . 121 ч 2 КК України визнав повністю,  розкаявся у вчиненому,  прохав застосувати  ст.  69 КК України та пом"якшити йому покарання. Таку ж позицію в судовому засіданні висловив і захисник засудженого ОСОБА_1.

Заслухавши доповідача,  який доповів суть вироку та доводи апеляції,  пояснення засудженого ОСОБА_1,  та його захисника,  які прохають застосувати щодо засудженого  ст.  69 КК України та пом"якшити йому покарання,  міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення,  а вироку суду без змін,  вивчивши матеріали кримінальної справи,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав вірну юридичну оцінку. Дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфікував за  ст. . 121 ч 2 КК України - як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження,  що спричинило смерть потерпілого. Вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненому ним злочині доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи засудженого ОСОБА_1 в тій частині,  що потерпілий ОСОБА_3 міг отримати тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди досліджувались в суді першої інстанції і не знайшли свого підтвердження

При розгляді справи по суті обставин,  які пом"якшують чи обтяжують покарання,  підсудному ОСОБА_1суд першої інстанції не знайшов.

Разом з тим суд у вироку послався,  що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше,  одружений,  має малолітню дитину,

3

позитивно характеризується по місцю проживання,  добровільно відшкодував потерпілій матеріальні збитки.

Колегія суддів судової палали вважає,  що суд першої інстанції,  при обранні міри покарання не в повній мірі врахував вказані обставини і обрав ОСОБА_1 надто важке покарання,  яке не відповідає особі засудженого.

На думку колегії суддів судової палати,  добровільне відшкодування підсудним потерпілій матеріальних збитків та вчинення ним злочину вперше,  відповідно до  ст.  66 КК України слід визнати до обставин,  які пом"якшують йому покарання. Вказані пом"якшуючі вину обставини,  в сукупності з іншими обставинами по справі,  а саме: визнанням засудженим в суді апеляційної інстанції своєї вини,  його позитивної характеристики,  наявності на утриманні малолітньої дитини істотно знижують суспільну небезпечність особи засудженого і дають суду апеляційної інстанції підстави для застосування  ст.  66 КК України та обрання щодо ОСОБА_1 покарання нижче найнижчої межі,  встановленої санкцією  ст. . 121 ч 2 КК України.

Тому вирок суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні з пом"якшенням засудженому міри покарання. В іншій частині вирок слід залишити без змін.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  365, 366 КПК України,  колегія суддів судової палали у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

Ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовільнитьи частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 19 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині кваліфікації його дій за  ст. . 121 ч 2 КК України залишити без змін.

Вирок суду в частині призначення покарання змінити. На підставі  ст.  69 КК України обрати ОСОБА_1 за  ст.  121 ч 2 КК України покарання у виді 5 ( п"яти) років позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.