Справа № 22ц-476/07 Головуючий у 1 інстанції Веремчук Л.М.
Категорія: 33 Доповідач: МудренкоЛ.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З липня 2007 року М. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі - Масляній С. В.
з участю позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Боголюбської сільської ради, ОСОБА_2 про скасування рішень Боголюбської сільської ради та державного акту на право приватної власності на землю за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду від 13 квітня 2007 року,
встановила:
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 квітня 2007 року поновлено строк позовної давності для пред'явлення позову. Позов задоволено. Постановлено рішення Боголюбської сільської ради від 16.03.1994 року №21-9, від 29 квітня 1996 року №10-7, від 23.04.1998 року № 1-2 в частині безкоштовного надання земельної ділянки ОСОБА_2 визнати недійсним та скасувати.
Визнати незаконним та скасувати виданий Боголюбською сільською радою державний акт на право приватної власності на землю (серії 111-ВЛ № 034303) від 11 січня 2000 року за № 408 АДРЕСА_1 на ім'я відповідача ОСОБА_2.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 81 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача
2
ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення позивача ОСОБА_1, яка апеляційну скаргу заперечила, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга піддягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1(а.с. 6) і проживає в ньому постійно з 1954 року, що не заперечується відповідачем ОСОБА_2. Довідкою Державного архіву Волинської області від 03.05.2006 р. стверджено, що за 1964-1966 роки в погосподарських книгах нині Боголюбської сільської ради значиться господарство матері позивача - ОСОБА_5, з якою проживали позивач ОСОБА_1 та її чоловік і діти, станом на 01.01.1966 року користувалися земельною ділянкою 0, 5 га, мали хату побудовану у 1956 році, хлів (а.с. 16).
Після смерті ОСОБА_5 у 1976 році новим власником будинку стала позивач ОСОБА_1 Згідно погосподарських книг за будинком АДРЕСА_1 земельна ділянка була закріплена у постійне користування. Позивач від земельної ділянки не відмовлялась і у встановленому порядку земельна ділянка у неї не вилучалась.
Рішеннями Боголюбської сільської ради від 16.03.1994 року №21-9, від 29.04.1996 року №10-7, від 23.04.1998 року №1-2 ОСОБА_2 була передана у приватну власність земельна ділянка 0, 35 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства. На підставі рішення сільської ради від 29.04.1996 року відповідачу було видано державний акт на право приватної власності на землю.
Разом з тим, судом встановлено, що спірна земельна ділянка АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ніколи не надавалась, станом на 26.04.1996 року право позивача на користування земельною ділянкою чи її частиною за цією адресою не було припинено відповідно до вимог ст. 27 ЗК (1991 р), право власності на будинок до відповідача не переходило.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення сільської ради про надання ОСОБА_2 у приватну власність спірної земельної ділянки та виданий на його ім'я державний акт на право приватної власності на землю є неправомірними та підлягають скасуванню, а тому обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 13 квітня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.