Справа № 11-415 / 07 Головуючий у 1 інстанції Квятковський М. С.
ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач Бвшта Г.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 17 липня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Хлапук Л.І.,
суддів Лозовського А.О., Бешти Г.Б.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 16 травня 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Златоуст Челябінської області Російської федерації, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, інвалід 2-ї групи, раніше судимий:
1) 12.12.1997 р. Горохівським районним судом за ст. 2296 ч. 1 КК України (в ред. 1960 року) до 1 року 6 місяців ВТК, на підставі ст. 14 КК України застосоване примусове лікування від наркоманії;
2) 07.06.1999 року Луцьким міським судом за ст. ст. 81 ч.3, 140 ч. 2, 2296 ч. 2, 42 КК України (в ред. 1960 року) до 4 років ВТК з конфіскацією майна, на підставі ст. 14 КК України застосоване примусове лікування від наркоманії. Звільнений умовно-достроково на 7 місяців 8 днів;
3) 28.02.2005 року Луцьким міськрайонним судом за ст. 309 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
4) 29.03.2005 року Луцьким міськрайонним судом за ст. 309 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
5) 27.01.2006 року Луцьким міськрайонним судом за ст. 309 ч. 2, ст. 69 КК України до 1 000 гривень штрафу, -
- засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 до покарання за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком суду від 29.03.2005 року у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі та за вироком суду від 27.01.2006 року у виді 1000 грн. штрафу, остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі і штрафу в розмірі 1000 грн.
За ст. 307 ч. 2 КК України ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні злочину.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено попередню -тримання під вартою.
2
В доход держави стягнуто з ОСОБА_1 1466 гривень 22 коп. судових витрат за проведення експертиз.
Судом вирішено долю речових доказів.
Цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, повторно, 29.06.2006 року в с Прилуцьке Ківерцівського району, у невстановленої особи, без мети збуту, для власного вживання, придбав за 60 грн. опій ацетильований, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину складає 1, 18 гр., який він на маршрутному таксі перевіз до себе в помешкання за адресою: АДРЕСА_1, де і зберігав.
Крім цього, повторно, 24.01.2007р у цій же квартирі ОСОБА_1 зберігав, без мети збуту, опій екстракційний, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину складає 43, 25 гр. та макову соломку масою 78, 9 гр.
В апеляції ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини, просить помякшити призначене судом покарання. Вказує, що судом не враховано те, що він є інвалідом та хворіє на туберкульоз, доглядав за матір'ю похилого віку.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляції засудженого, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та просить вирок змінити, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково.
Висновки суду про доведеність вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, засудженим ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи та грунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, яким суд дав правильну юридичну оцінку та ніким не оспорюються.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суд повинен призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу суду належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого
віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли
розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, суд правильно зазначив те, що ОСОБА_1 був неодноразово судимий за злочини, вчинені на ґрунті наркоманії, має непогашені судимості, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення і неефективність застосованих до нього іспитових строків, а тому обрав останньому покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому суд призначив останньому мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.
Разом з тим, суд не в повній мірі врахував обставини, які пом'якшують покарання. Зокрема те, що засуджений тяжко хворіє відкритою формою туберкульозу, являється інвалідом 2-ї групи.
Тому, враховуючи вищенаведене колегія суддів судової палати вважає за можливе пом'якшити ОСОБА_1 покарання, а в останній частині вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1
задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 16 травня 2007 року відносно нього в частині призначеного покарання змінити.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду міськрайонного суду від 29.03.2005 року та повністю приєднати покарання за вироком цього ж суду від 27.01.2006 року у виді штрафу у розмірі 1000 гривень, призначивши остаточно покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі та штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
В останній частині вирок залишити без зміни.