Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа №  1-198/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31.08.2011                                                                     м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого –                                                   судді Леньо В.В.,

при секретарі –                                         Дорда Д.В.,

за участю прокурора –                               Камінської О.В.,

захисників –                                                   ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника служби у справах дітей

Виноградівської райдержадміністрації –          Січ В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградові кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешкання АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з неповною-середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Виноградівського районного суду від 20.04.2005 року за ст.185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з  випробуванням  строком на два роки, в силу ст.89 КК України не судимий,

за ст.186 ч. 2, ст.304 ч.1 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Хуст, громадянина України, українця, зареєстрованого в АДРЕСА_2 мешкання АДРЕСА_3 з неповною-середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

за ст.186 ч.2 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с.В.Ком’яти, Виноградівського району, зареєстрованого в АДРЕСА_4 мешкання АДРЕСА_5 громадянина України, українця, з неповною-середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

за ст.186 ч.2 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця та мешкання АДРЕСА_6 громадянина України, українця, з неповною-середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

за ст.186 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2010 року, біля 19-ої години, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, знаходячись на пероні вокзалу ст.Виноградів Львівської залізниці, навмисно, за попередньою домовленістю між собою про пограбування громадянина ОСОБА_8, перейшовши через залізничні колії, наздогнали його на перехресті вулиць Промислова та Меденці, що прилягають до залізничної колії та почали вимагати у нього гроші, наносячи йому при цьому удари руками і ногами в різні частини тіла, а потім відкрито заволоділи мобільним телефоном потерпілого марки "Нокія", вартістю 297,60 гривень та зникли з місця події. Через певний проміжок часу всі четверо підозрюваних були затримані та було вилучено викрадений мобільний телефон у ОСОБА_5

Крім того, 22 січня 2010 року, біля 19-ої години ОСОБА_4, знаходячись на пероні вокзалу ст.Виноградів Львівської залізниці, навмисно, з корисливою метою, запропонував ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, завідомо знаючи, що ОСОБА_5 є неповнолітнім, пограбувати ОСОБА_8, чим самим умисно схилив неповнолітнього ОСОБА_5 у злочинну діяльність.

В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини пред’явленого йому обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочинів, що йому інкриміновано та пояснив суду, що 22 січня 2010 року у вечірній час він знаходився вдома. Біля 17-ої години до нього додому прийшли його товариші ОСОБА_7 та ОСОБА_10 В нього вдома вони розпили два літра пива „Рогань". В той час коли вони допили пиво, додому прийшов його батько ОСОБА_11 і попросив товаришів покинути будинок. На прохання батька його товариші пішли, а він залишився вдома. Через декілька хвилин батько пішов з дому, він одягнувся і наздогнав ОСОБА_7 та ОСОБА_10 і вони всі разом пішли в лікарю, так як туди пішла його сестра ОСОБА_12, а з нею зустрічається ОСОБА_7 Коли вони підійшли до лікарні там вони зустріли ще двох своїх товаришів – ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Коли вони зустрілись то в той самий час з лікарні вийшла і його сестра. Коли вона підійшла до них то ОСОБА_7 з нею поговорив приблизно 5-10 хвилин і вони розійшлись – його сестра ОСОБА_12 пішла в напрямку їхнього будинку разом з ОСОБА_10, а вони в чотирьох пішли в напрямку залізничного вокзалу ст.Виноградів, щоб поїхати дизель-потягом в м.Хуст. Прийшли вони на ст.Виноградів біля 19-ої години та відразу ж пішли подивились на графік руху потягів, але ознайомившись з графіком зрозуміли, що на потяг вони запізнились і тоді вони вирішили зачекати інший потяг, який повинен відправлятися зі ст.Виноградів, біля 22-ої години 20 хвилин. В подальшому вони всі вийшли на перон вокзалу ст.Виноградів, де ходили з одного кінця перону в інший. В той самий час він помітив, що по перону йде знайомий на вигляд йому громадянин, як звати його він не знав, але зараз йому вімомо, що його звати ОСОБА_8. Коли ОСОБА_8 проходив повз них, він попросив у ОСОБА_8 цигарку. На його прохання ОСОБА_8 подав цигарку і запитав його, чи потрібно йому прикурити. На запитання ОСОБА_8 він відповів, що прикурювати йому непотрібно. Після чого ОСОБА_8 пішов через колії в напрямку вул.Меденці. В той час коли ОСОБА_8 переходив колії йому спало на думку наздогнати ОСОБА_8 та забрати гроші, так як в нього грошей не було, а їм гроші потрібні були на дорогу. Тоді він розповів товаришам про свій намір, вони його підтримали і всі разом побігли за ОСОБА_8 Він побіг першим, ОСОБА_5 біг позаду нього, а ОСОБА_7 з ОСОБА_6 бігли позаду них. Наздогнали вони його на перехресті вулиць Промислова та Меденці, які прилягають до залізничної колії ст.Виноградів. Коли вони наздогнали ОСОБА_8 він попросив ОСОБА_8 зупинитись. На прохання ОСОБА_8 зупинився і він почав вимагати від нього гроші, але ОСОБА_8 відповів йому, що в нього грошей немає, тоді ОСОБА_5 штовхнув його ззаду, в результаті чого він вдарився своєю головою в голову ОСОБА_8, від чого останній впав на землю. Коли ОСОБА_8 повністю встав, він наніс йому удар рукою в область грудної клітки в результаті чого ОСОБА_8 знову впав на землю і тоді він з ОСОБА_5 ще нанесли йому по декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла. Після чого ОСОБА_8 трохи підвівся, витягнув з кишені мобільний телефон та хотів передзвонити, в цей час ОСОБА_5 вихопив в нього телефон, вийняв з нього сім-карту та кинув її у ОСОБА_8 Після чого, підбіг ОСОБА_7 почав їх розтягувати та просити, щоб вони залишили в спокої ОСОБА_8 В подальшому ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишили  ОСОБА_8 і втекли в напрямку цвинтаря, за вул.Станційною,  а він спокійним  ходом  пішов  в  напрямку вул.Станційної. Коли він дійшов до в'їзних воріт в школу інтернат, яка розташована на вул.Станційній, до нього підбіг ОСОБА_8, зловив за руку і почав просити від нього телефон, він  відповів,  що  в  нього  ніякого телефону не має і що він від нього телефон не брав. Тоді ОСОБА_8 почав тягнути його в напрямку вокзалу ст.Виноградів. Коли вони прийшли на вокзал ст.Виноградів, ОСОБА_8 підійшов до чергової по ст.Виноградів і попросив її викликати міліцію. Про те, що ОСОБА_5 виповнилося 17-ть років  і той є неповнолім йому було відомо. Вину свою визнає повністю, в скоєному щиро розкаюється, зазначив, що хоче стати на шлях виправлення, просив суворо його не карати не позбавляти волі, а призначити умовне покарання з випробувальним терміном.

В судовому засіданні ОСОБА_5 повністю підтвердив обставини пред’явленого йому обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано та пояснив суду, що 22 січня 2010 року, біля 17-ої години, він разом з товаришем ОСОБА_6 пішов в лікарню, щоб понести їжу до матері його подруги ОСОБА_13. Біля лікарні вони зустріли, ще трьох своїх товаришів – ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_10. Коли вони зустрілись то в той самий час з лікарні вийшла сестра ОСОБА_4 – ОСОБА_13. Коли вона підійшла до них то ОСОБА_7 з нею поговорив приблизно 5-10 хвилин і вони розійшлись – ОСОБА_12 пішла в напрямку свого будинку разом з ОСОБА_10, а вони в чотирьох пішли в напрямку залізничного вокзалу ст.Виноградів щоб поїхати дизель-потягом в м.Хуст. Прийшли вони на ст.Виноградів біля 19-ої години та відразу ж пішли подивились на графік руху потягів, але ознайомившись з графіком зрозуміли, що на потяг вони запізнились і тоді вони вирішили зачекати інший потяг, який повинен відправлятися зі ст.Виноградів, біля 22-ої години 20 хвилин. Тоді на пероні ОСОБА_7 запитав їх, чи мають вони гроші на дорогу. На запитання ОСОБА_7 вони всі троє відповіли, що грошей в них не має і тоді ОСОБА_7 сказав їм, що він платити за них не буде. В той самий час вони помітили, що по перону йде незнайомий їм громадянин, як звати його він не знав, але зараз йому відомо, що його звати ОСОБА_8. Коли він проходив повз них, ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_8 цигарку. На його прохання ОСОБА_8, подав йому цигарку і запитав його, чи потрібно прикурити. На запитання ОСОБА_8 ОСОБА_4 відповів, що прикурювати йому непотрібно. Після чого, ОСОБА_8 пішов через колії в напрямку вул.Меденці. В той час коли ОСОБА_8 переходив колії, ОСОБА_4 розповів їм про свій намір наздогнати ОСОБА_8 і відібрати від нього гроші. Намір ОСОБА_4 вони підтримали і всі разом побігли за ОСОБА_8 Першими побіг ОСОБА_4 та він, а ОСОБА_7 з ОСОБА_6 бігли ззаду. Коли ОСОБА_4 та він наздогнали ОСОБА_8 на перехресті вулиць Промислова та Меденці, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_8 зупинитись. На прохання ОСОБА_4 ОСОБА_8 зупинився і ОСОБА_4 почав вимагати від ОСОБА_8 гроші, але той відповів йому, що грошей немає. Тоді він штовхнув ОСОБА_4 ззаду, в результаті чого ОСОБА_4 вдарився своєю головою в голову ОСОБА_8, від чого останній впав на землю. Коли ОСОБА_8 повністю встав, ОСОБА_4 наніс йому удар рукою в область грудної клітки, в результаті чого ОСОБА_8 знову впав на землю і тоді він з ОСОБА_4 ще нанесли йому по декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла. Після чого ОСОБА_8 трохи підвівся, витягнув з кишені мобільний телефон та хотів передзвонити, в цей час він вихопив в нього телефон, вийняв з нього сім-карту. Після чого, підбіг ОСОБА_14 почав їх розтягувати та просити, щоб вони залишили в спокої ОСОБА_8 В подальшому він та ОСОБА_4 залишили ОСОБА_8 і він, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 втекли в напрямку цвинтаря, який розташований за вул.Станційною, а ОСОБА_4 пішов в напрямку вул.Станційної. На самому цвинтарі, де вони зупинились, щоб віддихатись, він запропонував ОСОБА_7 покласти в кишеню мобільний телефон, який забрав у ОСОБА_8, щоб не загубити його по дорозі, бо в нього кишені не застьобуються, але ОСОБА_7 відмовився. Тоді він запропонував ОСОБА_6 покласти телефон у кишеню, так як в нього кишені на замку. Тоді ОСОБА_6 взяв телефон, роздивився його і поклав собі в кишеню, але вийшовши за межі цвинтаря, ОСОБА_6 повернув йому телефон, в який він поклав свою сім-картку включив його і пішов додому. Біля цвинтаря вони розійшлись: ОСОБА_7 повернувся на залізничний вокзал ст.Виноградів, а він та ОСОБА_6 пішли по домівках. Біля 23-ої години до нього додому прийшли працівники міліції та запросили його проїхати з ними в ЛВ на ст.Королево, пояснивши при цьому, що він підозрюється в крадіжці мобільного телефону. На прохання працівників міліції він погодився і вони всі разом поїхали в міліцію ЛВ на ст.Королево, де в нього в присутності понятих був вилучений мобільний телефон „Нокія", який він біля 19-ої години викрав у громадянина ОСОБА_8 на ст.Виноградів. В подальшому працівники міліції відібрали в нього пояснення, в якому він їм все детально розповів про факт крадіжки мобільного телефону. Вину свою визнає повністю, в скоєному щиро розкаюється, зазначив, що став на шлях виправлення, його дружина вагітна і повинна незабаром народити, просив суворо його не карати не позбавляти волі, а призначити умовне покарання з випробувальним терміном.

В судовому засіданні ОСОБА_6 повністю підтвердив обставини пред’явленого йому обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано та пояснив суду, що 22 січня 2010 року, біля 17-ої години, він разом з ОСОБА_5 пішли в лікарю, щоб понести їжу для матері його подружки ОСОБА_13. Коли вони підійшли до лікарні то там зустріли, ще двох своїх товаришів: ОСОБА_7 та ОСОБА_4. Коли вони зустрілись то в той самий час з лікарні вийшла сестра ОСОБА_4 – ОСОБА_13. Коли вона підійшла до них то ОСОБА_7 з нею поговорив, приблизно 5-10 хвилин і вони розійшлись: сестра ОСОБА_4 разом з ОСОБА_10, пішла в напрямку їхнього будинку, а вони в чотирьох пішли в напрямку залізничного вокзалу ст.Виноградів щоб на дизель-потязі поїхати в м.Хуст до знайомих дівчат ОСОБА_7, з якими можна повеселитися. Прийшли вони на ст.Виноградів біля 19-ої години та відразу ж пішли подивились на графік руху потягів, але ознайомившись з графіком зрозуміли, що на потяг вони запізнились і тоді вони вирішили зачекати інший потяг, який повинен відправлятися зі ст.Виноградів, біля 22-ої години 20 хвилин. В подальшому вони пішли чекати наступний потяг на перон вокзалу. В той самий час він помітив, що по перону йде незнайомий йому громадянин, як звати його він не знав, але зараз йому відомо, що його звати ОСОБА_8.Коли він проходив повз них, ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_8, цигарку. На його прохання ОСОБА_8 подав цигарку і запитав його, чи потрібно прикурити. На запитання ОСОБА_8 ОСОБА_4 відповів, що прикурювати йому не потрібно. Після чого ОСОБА_8 пішов через залізничні колії в напрямку вул.Меденці. В той час коли ОСОБА_8 переходив колії ОСОБА_4 запропонував наздогнати його та забрати гроші, так як в нього грошей не було, а їм гроші потрібні були на дорогу. Тоді вони всі разом побігли за ОСОБА_8 Наздогнали вони його на перехресті вулиць Промислова та Меденці, які прилягають до залізничної колії ст.Виноградів. ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_4 на ОСОБА_8 і той впав на землю. ОСОБА_4 запитав чиє у нього гроші, але ОСОБА_8 відповів йому, що в нього грошей немає. Коли ОСОБА_16 повністю встав, ОСОБА_4 наніс йому удар рукою в область грудної клітки в результаті чого ОСОБА_8 знову впав на землю і тоді він побачив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нанесли йому по декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла. Після чого ОСОБА_8 трохи підвівся, витягнув з кишені мобільний телефон та хотів передзвонити, в цей час ОСОБА_5 вихопив в нього телефон, вийняв з нього сім-карту, а телефон забрав собі. Після чого він, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 втекли в напрямку цвинтаря, що знаходиться за вул.Станційною, а ОСОБА_4 пішов в напрямку вул.Станційної. Коли він добіг до кінця автостоянки то обернувся і побачив, як ОСОБА_8 підбіг до ОСОБА_4 біля в'їздних воріт в школу-інтернат, яка розташована на вул.Станційній і зловив його за руку. Побачивши це він став повільніше бігти так як зрозумів, що його вже не наздоженуть. На самому цвинтарі, де вони зупинилися щоб віддихатися, ОСОБА_5 спочатку запропонував ОСОБА_7 покласти в кишеню мобільний телефон, який забрав у ОСОБА_8, щоб не загубити його по дорозі, але ОСОБА_7 відмовився. Тоді ОСОБА_5 запропонував йому покласти телефон у кишеню, так як у нього кишені на замку "блискавка". Він взяв телефон, роздивився і побачив, що він марки "Нокія", поклав його собі у кишеню, але вийшовши за межі цвинтаря, повернув телефон ОСОБА_5. Після цього вони розійшлися по домівках. Вину свою визнає повністю, в скоєному щиро розкаюється, зазначив, що став на шлях виправлення, просив суворо його не карати не позбавляти волі, а призначити умовне покарання з випробувальним терміном.

В судовому засіданні ОСОБА_7 повністю підтвердив обставини пред’явленого йому обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано та пояснив суду, що 22 січня 2010 року у вечірній час, біля 17-ої години він разом з товаришем ОСОБА_10 прийшов в гості до ОСОБА_4 В нього вдома вони втрьох розпили два літра пива „Рогань". В той час коли вони допили пиво, додому прийшов батько ОСОБА_4 і попросив їх його та ОСОБА_10 покинути його будинок. На прохання батька ОСОБА_4 вони пішли геть, а ОСОБА_4 залишився вдома. Тоді вони направились в напрямку лікарні, так як там знаходилась сестра ОСОБА_4 – ОСОБА_12, з якою він зустрічається. Через декілька хвилин їх наздогнав ОСОБА_4 і вони всі разом пішли в лікарю. Коли вони підійшли до лікарні там вони зустріли, ще двох своїх товаришів: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Коли вони зустрілись то в той самий час з лікарні вийшла і його дівчина ОСОБА_12 Коли вона підійшла до них то він з нею поговорив приблизно 5-10 хвилин і вони з нею розійшлись: ОСОБА_12 пішла в напрямку свого будинку разом з ОСОБА_10, а вони в чотирьох пішли в напрямку залізничного вокзалу ст.Виноградів щоб на дизель-потязі поїхати в м.Хуст до його знайомих дівчат, з якими можна повеселитися. Прийшли вони на ст.Виноградів біля 19-ої години та відразу ж пішли подивились на графік руху потягів, але ознайомившись з графіком зрозуміли, що на потяг вони запізнились і тоді вони вирішили зачекати інший потяг, який повинен відправлятися зі ст.Виноградів, біля 22-ої години 20 хвилин.. В подальшому вони всі вийшли на перон вокзалу ст.Виноградів, де ходили з одного кінця перону в інший. Тоді на пероні він запитав товаришів, чи мають вони гроші на дорогу. На його запитання всі троє його товариші відповіли, що грошей в них не має і тоді він сказав їм, що він платити за них не буде. В той самий час вони помітили, що по перону йде незнайомий їм громадянин, як звати його він не знав, але зараз йому відомо, що його звати ОСОБА_8. Коли він проходив повз них, ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_8 цигарку. На його прохання ОСОБА_8 дав йому цигарку і запитав його, чи потрібно прикурити. На запитання ОСОБА_8 ОСОБА_4 відповів, що прикурювати йому непотрібно. Після чого, ОСОБА_8 пішов через колії в напрямку вул.Меденці. В той час коли ОСОБА_8 переходив колії, ОСОБА_4 розповів їм про свій намір наздогнати ОСОБА_8 і відібрати від нього гроші. Намір ОСОБА_4 вони підтримали і всі разом побігли за ОСОБА_8 Першими побігли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а він з ОСОБА_17 бігли ззаду. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наздогнали ОСОБА_8 на перехресті вулиць Промислова та Меденці, які прилягають до залізничної колії ст.Виноградів він зупинився від товаришів приблизно в 10-ти метрах, а ОСОБА_6 приблизно в 3-ох метрах. Через декілька хвилин після того, як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли ОСОБА_8, він побачив, що ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_4 ззаду, в результаті чого ОСОБА_4 вдарився своєю головою в голову ОСОБА_8, від чого останній впав на землю. Коли ОСОБА_16 повністю встав, ОСОБА_4 наніс йому удар рукою в область грудної клітки в результаті чого ОСОБА_8 знову впав на землю і тоді він побачив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нанесли йому по декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла. Після чого ОСОБА_8 трохи підвівся, витягнув з кишені мобільний телефон та хотів передзвонити, в цей час ОСОБА_5 вихопив в нього телефон, вийняв з нього сім-карту, а телефон забрав собі. Після чого він підбіг до хлопців і почав їх розривати та просити, щоб вони залишили в спокої ОСОБА_8 В подальшому хлопці залишили ОСОБА_8 і він, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 втекли в напрямку цвинтаря, який розташований за вул.Станційною, а ОСОБА_4 пішов в напрямку вул.Станційної. Біля цвинтаря вони розійшлись: він повернувся на залізничний вокзал ст.Виноградів, а ОСОБА_5 та ОСОБА_18 пішли по домівках. Дочекавшись дизель-потяга він поїхав до ст.Королево, де мав намір здійснити пересадку на інший дизель-потяг і поїхати ним в м.Хуст, але знаходячись на пероні вокзалу ст.Королево, до нього підійшли два працівники міліції та затримали його в підозрі пограбування і доставили в чергову частину ЛВ на ст.Королево, де він детально розповів про пограбування ОСОБА_8 Вину свою визнав повністю, в скоєному щиро розкаюється, зазначив, що став на шлях виправлення, просив суворо його не карати не позбавляти волі, а призначити умовне покарання з випробувальним терміном.

Згідно оголошених у судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_16 (а.с.81-82 т.1) 22 січня 2010 року, ввечері, він повинен був заступити на нічне чергування по охороні об'єкту. Приблизно о 19-ій годині він йшов на роботу та проходив повз перону вокзалу ст.Виноградів. На пероні в цей час, неподалік від  входу в зал очікування, стояли четверо хлопців, один із них, як тепер йому стало  відомо, що це ОСОБА_4, попросив від нього сигарету, на що він йому не відмовив і дав сигарету. Після чого, перейшовши залізничну колію, він пішов далі в сторону роботи і дійшов до повороту на вулицю Меденці, коли його наздогнали та обігнали двоє хлопців, один із них був той що просив сигарету, тобто ОСОБА_4, іншого він не знає. Коли вони підбігли то ОСОБА_4 почав вимагати в нього гроші, але він відповів, що в нього грошей немає. Тоді другий хлопець, який стояв позаду ОСОБА_4 штовхнув його на нього і від поштовху вони з ним вдарилися головами і він впав на землю. Інші два хлопці стояли осторонь, приблизно в 5-10 метрах від них. Він хотів піднятися із землі і тому вхопився за куртку ОСОБА_4, але він відштовхнув його і вдарив кулаком в область грудей і тому він знову впав. В той час коли він впав вдруге хлопці почали його бити руками і ногами в різні частини тіла. Скільки хлопців його било він точно сказати не може, так як прикрив обличчя руками, але двоє било точно, тому, що били його з обох сторін. Після того як вони перестали бити, він витягнув мобільний телефон і хотів передзвонити своєму начальникові, тоді один із хлопців, як йому тепер відомо на прізвище ОСОБА_5, забрав від нього мобільний телефон. Заволодівши мобільним телефоном, троє хлопців побігли в сторону старого цвинтаря, який знаходиться позаду вулиці Станційна, а один пішов в сторону вокзалу ст.Виноградів, якого він в подальшому наздогнав напроти в'їздних воріт школи-інтернату, це був ОСОБА_4. Вхопивши його за шию, він  привів його до чергової по станції Виноградово, після чого були викликані працівники транспортної міліції. Даний мобільний телефон він купив в магазині "Доміно" м.Виноградово у 2008 році за ціною 350 гривень, телефон був новий і в нього на нього є всі необхідні документи, крім того, в цьому ж магазині він придбав стартовий пакет мобільного оператора "Київстар" за ціною 25 гривень, номер він не пам'ятає. Забравши телефон, хлопці сім-карту йому повернули. Просить врахувати, що він працює сторожем, має невелику зарплатню і не може забезпечити себе матеріально, тому заволодівши його мобільним телефоном ці хлопці завдали значної шкоди, так як для покупки нового телефону потрібно гроші, яких у нього не має. Незважаючи на це, цивільний позов він не заявляє, претензій до підсудних не має (а.с.142, 143, 229 т.2).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що 22 січня 2010 року він знаходився на своєму робочому місці і біля 20-ої години 30 хвилин йому на мобільний телефон подзвонив черговий ЛВ на ст.Королево капітан міліції ОСОБА_20 і повідомив, що йому дзвонила чергова по ст.Виноградів та повідомила, що на ст.Виноградів бійка і що в одного з громадян викрали мобільний телефон. Після чого він разом з о/у СКР ЛВ на ст.Королево майором міліції ОСОБА_21 відразу ж виїхали на місце події в м.Виноградів. Коли вони приїхали на ст.Виноградів і зайшли в зал очікування потягів то помітили, що в залі знаходяться двоє чоловіків, один з яких, тримав іншого. Підійшовши до вказаних громадян, вони представились працівниками міліції і попросили їх пред'явити документи посвідчуючі особу та пояснити що тут відбувається, але документів у них не було і тоді вони назвалися, а саме: один громадянин назвався ОСОБА_8, а інший ОСОБА_4. В подальшому громадянин ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_4 та ще троє хлопців, які були разом з ним, побили його та відібрали мобільний телефон „Нокія". Потім працівники міліції затримали ОСОБА_4 і в ході проведення оперативно-розшукових міроприємств ними були встановлені і інші співучасники пограбування, якими виявились громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_5. Після встановлення всіх чотирьох вищевказаних осіб, вони були затримані та доставлені в чергову частину ЛВ на ст.Королево, де в присутності понятих у неповнолітнього ОСОБА_5 було виявлено та вилучено мобільний телефон „Нокія", який в подальшому впізнав потерпілий ОСОБА_8 Після чого, були складені відповідні документи та відібрані пояснення у ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_5, в яких вони зізналися і все детально розповіли про пограбування громадянина ОСОБА_8

Оголошені у судовому засіданні покази свідка ОСОБА_23 (а.с.174-175 т.1) є аналогічними показам свідка ОСОБА_19

У судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показала, що 22.01.2010 року о 20-ій годині вона заступила на нічне чергування черговою по ст.Виноградів. В той самий через стіну вона почула, що в залі очікування потягів якісь крики. Тоді вона подзвонила квитковому касирові каси №1 ОСОБА_25 та запитала її, що відбувається в залі очікування потягів, на її запитання ОСОБА_25 відповіла, що в залі знаходяться двоє невідомих їй громадян, спорять та штовхають один одного. Також ОСОБА_25 повідомила їй, що один з тих громадян звернувся до неї з пропозицією викликати міліцію, так як в нього викрали мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_24 подзвонила в міліцію ЛВ на ст.Королево і повідомила працівникам міліції про вищевказаний факт. Через деякий час приїхали працівники міліції та забрали вищевказаних громадян з вокзалу ст.Виноградів.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показала, що 22.01.2010 року вона знаходилась на своєму робочому місці в квитковій касі № 1. Приблизно о 19-ій годині 40 хвилин, до неї у віконця чергової каси №1 звернувся невідомий їй громадянин з вусами і попросив її, викликала міліцію так як від нього четверо хлопців викрали мобільний телефон. Також вказаний громадянин їй повідомив, що він одного з тих хлопців, які викрали в нього мобільний телефон зловив та затримав. Після того як невідомий їй громадянин відійшов від квиткової каси вона побачила, що в залі очікування потягів з ним знаходиться хлопець і вони між собою сварилися та штовхалися. В той самий час, до неї в квиткову касу подзвонила чергова по ст.Виноградів ОСОБА_24 і запитала, що за шум в залі. На запитання ОСОБА_24 вона відповіла, що в залі знаходяться двоє невідомих їй громадян спорять та штовхають один одного. Через деякий час приїхали працівники міліції та забрали вищевказаних громадян з вокзалу ст.Виноградів. Також свідок показала, що хлопець, якого тримав чоловік є підсудний ОСОБА_4.

Згідно оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_27 (а.с.176-177 т.1) її син ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м.Виноградів і закінчив 9-ть класів. На даний час він ніде не навчається та не працює. 22.01.2010 року вона о 19.00 годині повернулася додому, а сина вдома не було. Коли повернувся додому її син ОСОБА_5, вона не звернула уваги, так як з роботи повернулася втомленою і лягла спати. Коли ОСОБА_5 повернувся додому то двері відчинила йому вона, але нічого не запідозрила, оскеільки ОСОБА_5 був у настрої як завжди. Коли вона спитала сина ОСОБА_5, де він так допізна ходив, він їй пояснив, що був у лікарні. Про крадіжку мобільного телефону вона нічого не знала і мобільний телефон  в свого сина ОСОБА_5 не бачила. Але коли приїхали до додому працівники міліції та запросили в міліцію ЛВ на ст.Королево, вона зрозуміла, що її син щось накоїв. В приміщенні міліції ЛВ на ст.Королево працівники міліції вилучили в її сина ОСОБА_5 мобільний телефон, марки „Нокія" і тоді їй вже все стало відомо, про крадіжку мобільного телефону.

Крім повного визнання підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вини у вчиненні інкримінованих їм злочинах, показів потерпілого та свідків, вина підсудних у вчинені інкримінованих їм злочинів стверджується також сукупністю зібраних по справі  та  досліджених  в судовому засіданні доказів, а саме:

рапортом о/у чергового ЛВ на ст. Королево ОСОБА_20 (а.с. 5  т.1);

протоколом огляду місця події від 23.01.2010 року (а.с. 70-71 т.1);

протоколом огляду речових доказів від 23.01.2010 року (а.с. 76  т.1);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року за участі ОСОБА_4 (а.с. 181-183 т.1);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року за участі ОСОБА_5 (а.с. 184-186 т.1);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року за участі ОСОБА_6 (а.с. 187-189 т.1);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року за участі ОСОБА_7 (а.с. 190-192 т.1);

висновком товарознавчої експертизи (а.с.163  т.1);

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбаченого ст.186 ч.2 та ст.304 ч.1 КК України є доведеною, а юридична кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4 як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб та втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність – правильною.

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина  підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, є доведеною, а юридична кваліфікація дій підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб – правильною.

Обираючи міру покарання підсудним у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних ними злочинів дані особистості:

ОСОБА_4 у лікаря-психіатра, на обліку не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2005 року (а.с.21 т.1), на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває (а.с.23 т.1), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.18 т.1), раніше судимий 20.04.2005 року Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки ( а.с.15-16 т.1), в силу ст. 89 КК України не судимий.

ОСОБА_5 у лікаря-психіатра, у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, (а.с.36 т.1), на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває (а.с.38 т.1), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.30 т.1), згідно характеристика з місця реєстрації характеризується посередньо (а.с.31 т.1), згідно характеристики з місця навчання характеризується посередньо (а.с.32 т.1) на обліку у відділенні КМСД Хустського МВ УМВС України у Закарпатській області та  у відділенні КМСД Виноградівського РВ УМВС України у Закарпатській області  не перебуває (а.с.41, 43 т.1), на обліку у відділенні КМСД Хустського МВ УМВС України у Закарпатській області та  у відділенні КМСД Виноградівського РВ УМВС України у Закарпатській області  не перебуває (а.с.41, 43 т.1),  раніше не судимий (а.с.28зв. т.1).

ОСОБА_6 у лікаря-психіатра, у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, (а.с.55 т.1), на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває (а.с.57 т.1), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.52 т.1), раніше не судимий (а.с.50зв. т.1).

ОСОБА_7 у лікаря-психіатра, у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, (а.с.66 т.1), на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває (а.с.68 т.1), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.63 т.1), раніше не судимий (а.с.61зв. т.1).

Обставинами, що пом'якшують відповідальність підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, обставиною, що пом’якшує вину підсудного ОСОБА_5 у відповідності до п.3 ч.1 ст.66 КК України суд визнає вчинення злочину неповнолітнім.

Обставини, що обтяжують відповідальність підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у відповідності до п.13 ч.1 ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Досудовим слідством підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як обтяжуюча обставина вказано вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. Проте у відповідності до ч.4 ст.67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Оскільки склад злочину передбачений ч.2 ст.186 КК України передбачає вчинення групою осіб за попередньою змовою, суд приходить до висновку, що досудовим слідством підсудним  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як обтяжуючу обставину – вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, зазначено безпідставно і таку суд до уваги не приймає.

Досудовим слідством підсудному ОСОБА_4 як обтяжуюча обставина вказано вчинення злочину повторно. Однак вказана обставина не знайшла підтвердження у судовому засіданні виходячи з наступного. Згідно примітки 1 ст.185 КК України у статтях 185, 186 та 189 - 191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.32 КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 судимий 20.04.2005 року Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки (а.с.15-16 т.1). Згідно постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.05.2007 року ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання за спливом іспитового строку (а.с.17 т.1). За вказаних обставин суд приходить до висновку, що досудовим слідством підсудному ОСОБА_4 як обтяжуючу обставину – вчинення злочину повторно, зазначено безпідставно і таку суд до уваги не приймає.

При викладених обставинах, оцінивши всі докази в їх сукупності та взаємозв’язку, приймаючи до уваги вчинення підсудними ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 злочину вперше, їх характеристики та додатково щодо підсудного ОСОБА_5 вчинення злочину неповнолітнім, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 можливе в умовах без ізоляції їх від суспільства і до них необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано їх дії із наданням на підставі ст.75 КК України, а щодо підсудного ОСОБА_5 з врахуванням також вимог ст.104 КК України, іспитового строку і покладенням на них обов'язків у відповідності до ст.76 КК України.

При визначенні покарання підсудному ОСОБА_4, крім характеризуючих даних особистості, пом’якшуючих та обтяжуючих вину обставин, судом враховується те, що він вчинив два умисні злочини, які згідно ст.12 КК України є тяжкими, а відтак суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

Питання про речові докази вирішити в порядку, встановленому ст.81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.186 ч.2 та ст.304 ч.1 КК України та призначити покарання:

за ст.186 ч.2 КК України – у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років.

за ст.304 ч.1 КК України – у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

В порядку ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді п’ять років позбавлення волі.

Строк покараня  засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання 22.11.2010 року. Зарахувати в строк відбування покарання строк тримання під вартою  з 23.01.2010 року по  09.08.2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набрання цим вироком законної сили залишити попередню – тримання під вартою.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить новий злочин.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання або роботи.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_5  до набрання цим вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить новий злочин.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання або роботи.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_6  до набрання цим вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд.

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить новий злочин.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання або роботи.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_7 до набрання цим вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речовий доказ – мобільний телефон марки “Нокія” (а.с.78 т.1), переданий на зберігання в камеру речових доказів ЛВ на ст.Чоп Львівської залізниці згідно квитанції №000293 від 25.01.2010 року (а.с.79 т.1) – повернути ОСОБА_8 як законному власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, через районний суд.

ГоловуючийВ. В. Леньо