Справа № 2-243-1/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2007 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді        Кізюн Л. І.

при секретарях:                        Горбаченко К.В., Голдицькій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, про відшкодування судових витрат та витрат по примусовому виконанню рішення суду, -

встановив:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про відшкодування їй судових витрат та витрат по примусовому виконанню рішенню суду у розмірі 7188, 04 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що Солом'янсьуким районним судом м. Києва, Апеляційним судом м. Києва та Верховним Судом України протягом 2004 - 2006 років розглядалася справа про право користування житловим приміщенням, рішення по якій було постановлено на її користь. У зв'язку з цим вона (позивач) змушена була неодноразово звертатися за правовою допомогою та витрачати на це кошти. Всього на правову допомогу вона потратила 6000 грн. Крім цього, 105, 54 грн. нею було витрачено за сплату державного мита при подачі зустрічної позовної заяви. Відповідач не виконав добровільно рішення про вселення її у спірну квартиру, а тому вона була змушена понести витрати по примусовому вселенню в квартиру у розмірі 1082, 50 грн. У зв'язку з тим, що відповідач відмовився добровільно відшкодувати їй усі витрати, позивач вимушена звернутися з позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав.

Представник третьої особи до суду не з'явився, хоча третю особу було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду справи.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва

від 29 березня 2005 року було задоволено зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення та визнання недійсним розпорядження органу приватизації і свідоцтва про право власності на житло.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 09 червня 2005 року та ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 січня 2006 року рішення було залишено без зміни

Відповідно до ст.ст. 88, 214 ЦПК України 2004 року та ст.ст. 75, 203 ЦПК України 1963 року питання про розподіл судових витрат вирішується судом при постановленні рішення по справі.

Згідно зі ст. 220 ЦПК України якщо судом не вирішено питання про судові витрати, то суд, що ухвалив рішення, з цього питання може ухвалити додаткове рішення.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування їй судових витрат є безпідставними, а тому в цій частині у позові необхідно відмовити.

Що стосується вимог про відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням рішення суду, то з листа Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві видно, що виконання рішення проводилося за рахунок ОСОБА_1.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував, що виконання рішення проводилося примусово.

Витрати позивача, пов'язані з виконанням рішення, у розмірі 1082, 50 грн. підтверджуються даними квитанцій.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі, або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані з виконанням рішення суду, які позивач понесла з вини відповідача, у розмірі 1082, 50 грн.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього - 81 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 77, 88, 214, 215, 220 ЦПК України 2004 року, ст.ст. 75, 203 ЦПК України 1963 року ст.ст. 1166, 1192 ЦК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, про відшкодування судових витрат та витрат по примусовому виконанню рішення суду - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з виконанням рішення суду у розмірі 1082, 50 грн. та 81 грн. судових витрат, а всього - 1163 (одну тисячу сто шістдесят три) грн. 50 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у визначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.