Справа № 11-258/11Головуючий у 1-й інстанції  Берегуляк Ф.Г.

Категорія -   ч.2ст.15-ч.2 ст.185 КК УкраїниДоповідач - Іващенко О.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 серпня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого — Іващенка О.Ю.

Суддів — Крукевича М.Н., Максимовича Ю.А.

з участю прокурора —Гузіка Й.М.

засудженої —ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну  справу за апеляцією засудженої ОСОБА_5 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від  31 травня 2011 року, яким, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, громадянка України, неодружена, з середньою освітою, непрацююча, раніше судима:

- 16 серпня 2007 року вироком Тернопільського міськрайонного суду за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 510 грн. в доход держави; постановою Тернопільського міськрайонного суду від 27 жовтня 2008 року призначене покарання у виді 510 грн. штрафу замінено покаранням у виді 30 годин громадських робіт;

- 10 квітня 2009 року вироком Кременецького районного суду за ч.2 ст.185, із застосуванням ст.71 КК України до 2 років 3 днів позбавлення волі;

- 30 червня 2010 року вироком Кременецького районного суду за ч.2 ст.185, із застосуванням ст.71,72 КК України до 1 року 10 місяців 3 днів позбавлення волі; звільнена 09 серпня 2010 року по закінченню строку відбуття  покарання,-

засуджена за ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 залишено попередній —підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області 60,48 грн. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.

Згідно вироку суду, ОСОБА_5 визнана винною та засуджена за те, що  09 січня 2011 року, приблизно о 20.00 год., перебуваючи в приміщенні магазину №45 ДП “Адідас-Україна”, що на бул.Т.Шевченка, 35 в м.Тернополі, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, намагалась таємно викрасти із стійки спортивний костюм “Velor Suit” вартістю 630 грн., з фірмовим вішаком “Адідас” вартістю 5 грн., а всього майна, належного ДП “Адідас-Україна” на загальну суму 635 грн., з якими, заховавши їх в пакет з особистими речами, направилась до виходу з магазину.

Виконавши всі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_5 не закінчила злочин з причин, що не залежали від її волі, оскільки при виході з приміщенні магазину №45 ДП “Адідас України” була затримана працівниками магазину.

В апеляції засуджена ОСОБА_5 просить вирок суду стосовно неї змінити, призначити їй покарання не пов'язане із позбавленням волі (арештом), посилаючись на те, що вона визнала свою вину та щиро розкаялась, сприявши слідству, добровільно відшкодувала завдану шкоду, потерпілі до неї претензій не мають. Вважає, що суд не в повній мірі врахував її молодий вік, стан її здоров'я, позитивні характеристики з місця проживання.

Заслухавши суддю-доповідача, засуджену ОСОБА_5, яка підтримала свою апеляцію, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція засудженої  задоволенню не підлягає.

Доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який її засуджено, та правильність кваліфікації її дій за ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України в апеляції не оспорюються.

Щодо покарання, то воно призначено винній відповідно до вимог закону.

Згідно вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, при цьому, суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

          Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції дотримався цих вимог закону, належним чином врахував всі обставини в тому числі і ті на які посилається засуджена в апеляції і з урахуванням всіх даних про особу винної прийшов до вірного висновку про неможливість виправлення засудженої без тримання її в умовах ізоляції, призначивши ОСОБА_5 покарання у виді чотирьох місяців арешту. При цьому, судом першої інстанції взято до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її молодий вік, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність постійного місця проживання, обставини, що пом”якшують покарання: повне визнання вини, відвернення шкоди, а також враховано стан її здоров”я, зокрема що відповідно до висновку АСПЕК № 80 від 15.02.2011 року ОСОБА_5 виявляє ознаки аномалії розвитку у вигляді легкої розумової відсталості обтяженої зловживанням алкоголем, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства.

          З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до переконання, що призначене ОСОБА_5 покарання є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку та обрання покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, як про це порушується питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366,  КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 травня 2011 року про засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України залишити без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Ю. Іващенко