Справа  2-443/11  року                                                                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Еміралієвої М.С.,

представника позивача – Чічуа Г.А.,

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:  

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи позивні вимоги тим, що 14 березня 2008 року відповідач по справі відповідно до кредитного договору, отримав у ПАТ КБ «Приватбанк» кредит в розмірі 2000,00 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак в порушення умов договору та норм цивільного законодавства України відповідачка не виконує зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 21 квітня 2011 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 2000 дол.США, 1584,88 дол.США заборгованість по відсотках, комісія – 210,13 дол.США, а також судовий штраф в розмірі 257,56  дол.США, а всього 4 152,57 дол.США, що за офіційним курсом складає 33 054,49 грн.

У зв’язку з тим, що в добровільному порядку відповідачка не бажає погашати заборгованість, ПАТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з ОСОБА_2, вищезазначену суму та судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, підтвердила обставини, викладені в позові, але не погодилася з нарахованою позивачем сумою заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 14 березня 2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язалося надати ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 2000,00 дол.США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з базовою відсотковою ставкою 18 % з розрахунку 360 днів в році на строк дії карти.

Згідно умов даного договору, позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості по кредиту, відсоткам за його користування, за перерозходом платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Спірний договір відображає повне розуміння сторонами предмету договору.

Відповідачка ОСОБА_2 не виконує зобов'язання згідно кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 21 квітня 2011 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 2000 дол.США, 1584,88 дол.США заборгованість по відсотках, комісія – 210,13 дол.США, а також судовий штраф в розмірі 257,56  дол.США, а всього 4 152,57 дол.США, що підтверджується розрахунком боргу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.   

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст.ст. 1048-1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит у строки та в порядку, що встановлені договором.     

Відповідно до ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики (кредитним договором) щодо забезпечення повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо  договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.   

З урахуванням встановлених обставин та приписів закону, який регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з підстав невиконання відповідачкою свого зобов'язання щодо повернення суми боргу.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки коштів за кредитним договором суд бере до уваги положення ст. 533 ЦК України, якою передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях, а якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно розрахунку позивача, проведеного відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого службовим розпорядженням НБУ № 417/152 від 21 квітня 2011 року, сума заборгованості по кредиту, яка підлягає стягненню з відповідачів у розмірі 4 152,57 дол.США становить еквівалент 33 054, 49 грн., який підлягає стягненню на користь позивача.

Посилання відповідачки на те, що в момент укладення договору сторони виходили з  того,  що така зміна обставин, як пониження курсу гривні до долара США  не настане є безпідставним, оскільки коливання співвідношення між національною валютою України та валютою США є передбачуваним, ці коливання відбуваються періодично в значних діапазонах незалежно від світової фінансової кризи і визначаються НБУ.

Твердження ОСОБА_2 про те, що із суті договору  не випливає, що ризик зміни обставин несе саме вона не приймається судом, оскільки суперечить закону, який регулює спірні правовідносини.

Так, відповідно до п. 3.8. Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 168 від 10 травня 2007 року валютний ризик під час виконання зобов’язань за кредитним договором покладається на позичальника.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідачки на користь позивача судові витрати – судовий збір у розмірі 330 грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп., оскільки підстав для звільнення відповідачки від судових витрат судом не встановлено.   

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 213 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

 Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного  товариства комерційного банку «ПриватБанк»  заборгованість за кредитним договором в сумі 33 054, 49 грн. та судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 330,54 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 33 505, 03 (тридцять три тисячі п’ятсот п’ять гривень три копійки) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                                                    М. Сич