Справа № 10-86/11 28.04.2011 28.04.2011 23.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-86-2011 Головуючий у суді 1-й інстанції: Чернієнко С.А.
Категорія: ст.236-8 КПК України Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Войтовського С.А.
суддів Дзюби Ф.С., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Іванова А.О.,
представника потерпілого ОСОБА_3,
28 квітня 2011 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляціями помічника прокурора Центрального району м. Миколаєва та спільною апеляцію потерпілого ОСОБА_6 і його представника - адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2011 року, якою:
- задоволено скаргу ОСОБА_5 та скасовано постанову про порушення кримінальної справи за ч.4 ст.190 КК України за фактом шахрайських дій, вчинених відносно ОСОБА_6
21 січня 2010 року постановою слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області порушено кримінальну справу за фактом шахрайських дій, вчинених відносно ОСОБА_6, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, а саме заволодіння невстановленою особою грошей ОСОБА_6 у сумі 35000 доларів США (по курсу - 277500 грн.), вчиненому 21 липня 2007 року у м. Миколаєві під час укладення та виконання усного договору купівлі-продажу автомобіля «Мерседес Е-320», держ. № НОМЕР_1.
24 березня 2011 року, ОСОБА_5, який є безпосереднім учасником вказаного договору, звернувся із скаргою до суду, в якій просив скасувати зазначену постанову за відсутності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.
Задовольняючи скаргу, суд, погодившись з її доводами, визнав, що у досудового слідства на момент порушення кримінальної справи не було достатніх приводів і підстав для її порушення.
Крім того, справу порушено без дотримання вимог ч.2 ст.98 КПК України, тобто за фактом, а не відносно конкретної особи, хоча така була відома на момент винесення постанови.
Суд також зазначив, що між ОСОБА_5 (продавцем автомобіля) та ОСОБА_6 (покупцем) фактично існують цивільно-правові відносини.
Не погоджуючись з постановою судді, помічник прокурора Центрального району м. Миколаєва та потерпілий спільно зі своїм представником подали на неї апеляції.
Помічник прокурора просить постанову скасувати, кримінальну справу направити для провадження досудового слідства.
Посилається на неправильність судового рішення, оскільки на переконання апелянта, в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння.
Вважає, що достатнім приводом для порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_6 про вчинений злочин, а підставами - об’єктивні дані щодо фактичних обставин вчиненого шахрайства.
Потерпілий і його представник просять постанову скасувати, скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Зазначають, що справу порушено за фактом шахрайства, а не відносно конкретної особи і подання скарги ОСОБА_5 на постанову про порушення справи, на їх думку, свідчить про наявність у діях ОСОБА_5 протиправних дій.
Вважають, що у постанові суд фактично дав оцінку доказам по справи, хоча повинен був лише перевірити законність постанови про порушення справи, а не вирішувати справу по суті.
Стверджують, що прийняття рішення про порушення справи за фактом вчинення злочину чи відносно конкретної особи належать до компетенції осіб, зазначених у ч.1 ст.98 КПК, тому, на думку апелянтів, суд не вправі скасовувати постанову про порушення справи з тих підстав, що її порушено за фактом вчинення злочину, а не відносно конкретної особи.
Також посилаються на порушення судом строків розгляду скарги, вимог ст.98 КПК України, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора та представника потерпілого на підтримку апеляцій, дослідивши матеріали справи та матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнає апеляції такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи можуть бути заяви окремих громадян.
Кримінальна справа, крім того, згідно з ч.2 зазначеної статті, може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні данні, які вказують на наявність ознак злочину.
Згідно із ч.2 ст.98 КПК України, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Як вбачається із змісту постанови про порушення кримінальної справи від 21 січня 2011 року та матеріалів, на підставі яких її було порушено, приводом для порушення була заява ОСОБА_6 про скоєний злочин, а підставами - дані про те, що 21 липня 2007 року, невстановлена особа, знаходячись біля будинку № 3 по вул. Фалеївській, при укладанні усного договору купівлі-продажу автомобіля “Мерседес Е-320”, номерний знак НОМЕР_1, достовірно знаючи, що вказаний транспортний засіб не підлягає відчуженню і не довівши це до відома ОСОБА_6, запевнивши останнього у законності такої угоди та зловживаючи його довірою, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 у сумі 35 000 доларів США (еквівалент - 277500 грн.), що є великим розміром шахрайства.
Слідчим ці привід та підстави визнанні достатніми для порушення кримінальної справи.
Проте, як вбачається із змісту матеріалів, на підставі яких порушено чину кримінальну справу, та інших доданих до них документів, події 21.07.2009 р. та рішення досудового слідства щодо порушення кримінальної справи вже були предметом неодноразового розгляду судами, у тому числі і апеляційною інстанцією.
Так, ухвалою колегії суддів апеляційного суду Миколаївської області від 05.11.2009 р. залишено без зміни постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.10.2009 р., якою за скаргою ОСОБА_5 скасовано постанову слідчого від 19.06.2009 р. про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства у відношенні ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КПК України (а.с.78-79 матеріалів про порушення).
Ухвалою зазначено, що районний суд належно визнав наявність порушень слідчим вимог ч.2 ст.98 КПК України (порушення справи за фактом, хоча на час порушення було відомо особу, яка вчинила злочин), ст.94 КПК України стосовно приводів та підстав порушення справи - заява ОСОБА_6 не містить даних про вчинений злочин, а лише повідомляє про факт купівлі-продажу автомобіля, підстави для порушення - взагалі відсутні.
Також визнано, що питання про оформлення права власності ОСОБА_6 на автомобіль знаходиться у площині цивільно-правових відносин, отже не може бути предметом кримінального переслідування.
Не зважаючи на це, 21.01.2010 р. слідчим у черговий раз порушено кримінальну справу за тим же фактом (а.с.2).
Зваживши на вище викладене районний суд належно дійшов висновку про відсутність приводів і підстав для порушення справи та скасував зазначену постанову.
Своє рішення суд відповідним чином умотивував, навівши підстави на задоволення скарги ОСОБА_5
З цим рішенням колегія суддів погоджується, і оскільки скаргу розглянуто з дотриманням вимог КПК України щодо даної категорії справ, підстав для його скасування, про що просять апелянти, не вбачає.
Доводи в апеляціях про невірну оцінку судом обставин справи та винуватість ОСОБА_5 у шахрайстві є не суттєвими, тому як на цій стадії процесу судом перевіряються тільки законність постанови про порушення кримінальної справи, тобто наявність достатніх приводів та підстав для її порушення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляцію помічника прокурора Центрального району м. Миколаєва та спільну апеляцію потерпілого ОСОБА_6 і його представника - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2011 року про скасування постанови про порушення кримінальної справи за фактом шахрайських дій, вчинених відносно ОСОБА_6, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України - без зміни.
Головуючий
Судді: