Справа № 11-165/11 10.03.2011 10.03.2011 23.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-165-2011 Головуюча у суді 1-ї інстанції: Кутурланова Е.В.
Категорія: ч.1 ст.125 КК України Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Чернявського А.С.,
суддів Івченко О.М., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Гаврилка М.О.,
потерпілого ОСОБА_3,
представника потерпілого ОСОБА_4,
засудженої ОСОБА_5,
10 березня 2011 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_5, на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2011 року яким,
- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Миколаєва, громадянку України, раніше не судиму;
- засуджено за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 600 грн.
За вироком ОСОБА_5 визнано винуватою у тому, що 3 червня 2010 року, приблизно о 15 годині, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_3, що виникла на ґрунті неприязних стосунків, вдарила останнього рукою в ліву частину грудної клітини, спричинивши потерпілому легке тілесне ушкодження.
В апеляції засуджена просить вирок скасувати та виправдати її в інкримінованому обвинувачені.
Зазначає, що потерпілого, який є її батьком, не била, відношення до наявного у нього тілесного ушкодження не має.
Посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, та необ'єктивну оцінку судом досліджених доказів.
Вважає, що потерпілий та свідок ОСОБА_6 її обмовили внаслідок неприязних стосунків через суперечку із-за будинку. Крім того, сестра не була очевидцем події і є заінтересованою особою по справі на користь батька.
Суд безпідставно відкинув, як доказ невинуватості, показання її (засудженої) та свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які були присутніми під час сварки і бачили усі її події, та зовсім полишив поза увагою пояснення свідка ОСОБА_9
У запереченнях на апеляцію потерпілий ОСОБА_3 просить у її задоволенні відмовити за безпідставністю наведених доводів.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої на підтримку апеляції, думку прокурора, потерпілого і його представника про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Оцінивши перевірені докази, районний суд обґрунтовано прийшов висновку про доведеність вини засудженої ОСОБА_5 в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_3 легкого тілесного ушкодженння.
Так, сама ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала факт сварки між нею та потерпілим, а також наявність вкрай неприязних особистих стосунків, внаслідок чого мали місце неодноразові сутички та побиття, як до, так і після подій по чинній справі.
З пояснень потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 3 червня 2010 року до нього прийшла дочка ОСОБА_5, вчинила скандал з приводу користуванням будинком та гаражем. Під час сварки підсудна вдарила його рукою у грудну клітину, спричинивши легке тілесне ушкодження.
Свідок ОСОБА_6, сестра засудженої та дочка потерпілого, пояснила суду, що батько розповів їй про побиття його підсудною, після чого наступного понеділка вона написала заяву до міліції з цього приводу та допомогла йому пройти судово-медичне обстеження.
Ці пояснення свідка повністю узгоджуються із змістом її зави від 07.06.2010 р. до Корабельного РВ ММУ УМВС України.
Відповідно до висновків судово-медичного експерта, у потерпілого ОСОБА_3 мало місце тілесне ушкодження у виді синця в області лівої половини грудної клітини, яке могло виникнути за обставин, вказаних потерпілим при допиті у суді.
Наявність неприязних стосунків між засудженою та потерпілим правильно визначена судом як мотив злочину, вчиненого ОСОБА_5.
Повно та всебічно дослідивши сукупність зазначених доказів, наданих потерпілим по справі, визнавши їх достатніми для постановлення обвинувального вироку, суд дійшов вірного висновку про доведеність вини засудженої в інкримінованому їй обвинуваченні, оскільки саме внаслідок її удару потерпілий отримав тілесне ушкодження.
Суд також належно відкинув, як доказ невинуватості, пояснення самої засудженої та свідків ОСОБА_7 (її чоловіка) і ОСОБА_8 (її сина), що вона потерпілого не била, з підстав зацікавленості всіх цих осіб на користь підсудної внаслідок близьких родинних відносин.
Крім того, суд умотивував і виключення виникнення тілесного ушкодження за обставин, вказаних підсудною, про що також зазначено у тому ж висновку судово-медичного експерта, оскільки такий механізм, хоч і є можливим, проте, механізм виникнення ушкодження, вказаний потерпілим, підтверджений іншими доказами, тому є більш відповідним фактичним обставинам події.
З того мотиву відповідності іншим доказам, суд вірно послався на пояснення свідка ОСОБА_6
Доводи апелянта про те, що вона не била потерпілого, колегія суддів визнає безпідставними та надуманими, тому як вони суперечать вище зазначеним доказам, достовірність яких обставинам справи не викликає сумнівів.
Посилання на полишення судом поза увагою пояснень свідка ОСОБА_9 є несуттєвими, тому як цей свідок не був очевидцем події і його свідчення не мають істотного значення щодо доведеності вини (чи невинуватості) засудженої.
За таких обставин колегія суддів визнає оскаржуваний вирок відповідним вимогам закону, тому підстав для його скасування, про що просить апелянт, не вбачає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2011 року у відношенні засудженої ОСОБА_5 - без зміни.
Головуючий
Судді: