ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ¹  Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до  п. 4 ч.1 ст.111³ ГПК України, оскільки до скарги не додано документу, що підтверджує сплату держмита у встановленому розмірі.

За приписом частини 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Згідно ст.3 п.2 підп. а, б Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”  (в редакції з 31.03.2005р.) державне мито сплачується в наступних розмірах:  із  позовних  заяв  майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але  не   менше  6  неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян   і   не  більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв  немайнового характеру  5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  Із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а    також заяв про  перегляд їх за  нововиявленими обставинами    50 відсотків ставки, що підлягають сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

В касаційній скарзі приватний підприємець просить скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову. Предметом первісного позову є майнова та не майнова вимоги. Рішенням суду першої інстанції, яке в цій частині було залишено без змін апеляційною інстанцією, по первісному позову було розірвано договір на пайову участь у будівництві та стягнуто з ПП ОСОБА_1 23257,69 грн. інфляційних нарахувань та 5363,38 грн. -3% річних, в стягненні пені відмовлено.

Проте, звертаючись з  касаційною скаргою, скаржник сплатив державне мито за  пл. дорученням НОМЕР_1 лише в сумі 42,50 грн., хоча повинен був сплатити ще 143,11 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 111³ ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4,6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку, тобто з урахуванням вимог цього Кодексу, і зокрема вимог ст. ст. 53, 110 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86,  п. 4 ч.1 ст.111³ ГПК України, Вищий господарський суд України

                                               УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ПП ОСОБА_1  на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. у справі №4/2181-21/319 повернути без розгляду.

Головуючий                                                                                     Н. Кочерова

Судді                                                                                                  В.Рибак

                                                                                                          М.Черкащенко