Справа№1-622/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня  2011  року                                Хмельницький міськрайонний суд

                                                                    Хмельницької області в складі:

                                                              головуючого-судді       Вознюк С.О.

                                                              при секретарі                Підвальній Є.В.                                                                         з участю прокурора      Реви М.М.

                                                               захисника                     ОСОБА_1                                                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький постанову про застосування примусових  заходів  медичного характеру  відносно  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ярмолинці, який проживає в АДРЕСА_1,українця, гр. України, освіта вища, тимчасово не працює, інвалід ІІ групи, двічі судимого, останній раз у 2008 році за ст.. 186 КК України, який вчинив суспільно –небезпечне діяння передбачене  ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України,-

                                                                     встановив:

Проведеним досудовим слідством встановлено, що 4 червня 2010 року близько 16:30 годин ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна, проник до палати №402 Хірургічного відділення №2 Хмельницької міської лікарні, де з кишені штанів, які висіли на вішалці при вході у палату, та які без нагляду залишив ОСОБА_3, таємно викрав гроші в сумі 107 гривень, чим заподіяв власнику матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Крім того, 19 вересня 2010 року близько 10:00 годин ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні Хмельницької міської лікарні, що на провулку Проскурівській, 1 у м. Хмельницький, з кишені сумки ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки «NOKIA 3600»вартістю 1730 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора «Київстар»вартістю 25 гривень, на рахунку якого були кошти в сумі 12 гривень, в чохлі вартістю 10 гривень, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1777 гривень.

     Також, 23 жовтня 2010 року близько 13:20 години  ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, проник до палати №362 Кардіологічного відділення Хмельницької міської лікарні, де відкрито викрав мобільний телефон «NOKIA 2700 B»вартістю 919,90 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора «Білайн»вартістю 25 гривень, на рахунку якого були кошти в сумі 12 гривень, який належав ОСОБА_5, чим заподіяв потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 956,90 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 15 листопада 2010 року в період часу з 9:00 до 9:30 годин, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до палати №34 Хмельницького кардіологічного диспансеру, що по вул. Володимирська, 85 у м. Хмельницький, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Сіменс А-52» вартістю 200 гривень, в якому знаходився стартовий пакет «Київстар»вартістю 50 грн.; на рахунку якого були кошти в сумі 10 грн., який у палаті на тумбочці, поруч із ліжком залишила без нагляду ОСОБА_6, чим заподіяв потерпілій матеріальних збитків на суму 260 грн.

Крім того, ОСОБА_2 13 вересня 2010 року в період часу з 13:00 до 14:00 годин, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до палати №18 Хмельницького кардіологічного диспансеру, що по вул. Володимирська, 85 у м. Хмельницький, де зі стільця, що знаходився біля ліжка, де спала потерпіла, таємно викрав мобільний телефон «NOKIA 110 І»вартістю 300 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора «Київстар»вартістю 50 гривень, на рахунку якого були кошти в сумі 15 гривень, чим заподіяв потерпілій матеріальних збитків на суму 365 грн.

          Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №91 від 23,02,2011 р. вбачається, що ОСОБА_2 страждає параноїчною шизофренією, безперервним типом перебігу, страждав такою і на період скоєння інкримінованих йому злочинів, внаслідок чого не міг та не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного і на теперішній час його можна вважати неосудним. ОСОБА_2 як страждаючий параноїчною шизофренією, безперервним типом перебігу і скоїв злочини, потребує примусового лікування в психіатричній лікарні з посиленим режимом нагляду.

В ході досудового слідства встановлено, що у ОСОБА_2 наявні розлади психіки.

Зібраними по справі доказами повністю доведено вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного  діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

     Частиною  2  ст. 19 КК  України  встановлено, що не  підлягає  покаранню  особа, яка  під час  вчинення  суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала  у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові  заходи медичного характеру.   

Заслухавши думку прокурора та захисника, оцінивши  викладені  обставини у їх  сукупності, приймаючи  до  уваги  тяжкість суспільно-небезпечного  діяння, а також   те, що  підсудний   на момент вчинення  злочину і на даний час є   неосудним  суд  прийшов  до  висновку  про  необхідність  застосування  до  нього  примусових  заходів  медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним  режимом  утримання.   

              Керуючись ст.19 КК України, ст.ст. 419, 421, 424 КПК України,-

                                                                Постановив:

      Визнати ОСОБА_2 неосудним.

     Справу про вчинення ОСОБА_2  суспільно –небезпечного діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України - закрити.

     Застосувати  до ОСОБА_2. примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим  режимом нагляду.

     На постанову може бути подана  апеляція  протягом  7 діб з дня її винесення.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду                                                                                С.Вознюк