Справа № 22-Ц 662 2006 р.                Головуючий 1 інстанції Соловйова Н.М.

Доповідач Хопта С.Ф.

                                 УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

4 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С.Ф.

суддів Корзаченко І.Ф., Яворського М.А.

при секретарі Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 грудня 2005 року у справі за позовом   ОСОБА_1  до житлово-будівельного кооперативу „Монтажник", виконавчого комітету Української міської ради про надання квартири, видачу ордера на квартиру, скасування заборгованості по сплаті пайових внесків і за комунальні послуги, повернення переплачених коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернулась з зазначеним позовом до ЖБК „Монтажник", виконкому Української міської ради Обухівського району Київської області посилаючись на те, що вона була прийнята в члени ЖБК у 2000 році для одержання трьохкімнатної на 6-ому поверсі будинку  АДРЕСА_1  замість ОСОБА_2, яка вибула з членів ЖБК.

У 2001 році будинок ЖБК „Монтажник" по АДРЕСА_1  був прийнятий в експлуатацію. Відповідно до п.п. З, 4 Примірного статуту ЖБК розподіл квартир відбувається перед здачею жилого будинку в експлуатацію, і відповідно до п. 27, 28 цього ж статуту після закінчення будівництва кожному члену ЖБК надається в користування окрема квартира, на яку виконком видає ордер.

Незважаючи на те, що вона є членом кооперативу з 13.06.2000 року, ЖБК квартиру їй не надав, виконком не видав ордер, чим порушили її право на отримання житла.Справа судами розглядалась неодноразово.

Позивачка уточнивши свої вимоги в судовому засіданні, просила зобов'язати ЖБК „Монтажник" надати їй в користування квартиру АДРЕСА_2,   зобов'язати виконком міської ради видати на цю квартиру ордер, скасувати заборгованість по сплаті пайових внесків' в сумі 3943 грн. та борг по комунальним послугам в-сумі 1273 грн., стягнути на її користь 37613 грн. як такі, що нею переплачені при сплаті пайових внесків, зобов'язати виконком міської ради та ЖБК „Монтажник" солідарно відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 100000 грн.       Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 грудня 2004 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішеня суду з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 141 ЖК України, п. 28 Статуту ЖБК „Монтажник", після закінчення будівництва кооперативного будинку кожному члену ЖБК і членам його сім"ї надається окрема квартира згідно розмірам його паю за рішенням загальних зборів членів кооперативу по розподілу квартир.

Відповідно до п. п. 29, 30 Статуту заселення будинку ЖБК як вперше, так і квартир, які звільняються, проводиться відповідно із законодавством України і Закону України „Про власність" тільки членів ЖБК і їх сімей по ордерах, які видаються виконкомом Української міської Ради народних депутатів, згідно списків, які подає кооператив.

Судом встановлено,  що 14 лютого 1992 року було створено ЖБК „Монтажник". 19.05.2000 року ОСОБА_1  була прийнята в члени ЖБК, замість ОСОБА_2, яка вибула з членів ЖБК „Монтажник". Рішенням виконкому Української міської ради народних депутатів   НОМЕР_1    затверджено рішення загальних зборів ЖБК „Монтажник" від 19.05.2000 року про прийняття ОСОБА_1  в члени ЖБК „Монтажник". Позивачка є членом кооперативу і претендує на трьохкімнатну квартиру в будинку  АДРЕСА_1.  Перед здачею житлового будинку в експлуатацію, на загальних зборах ЖБК „Монтажник", 2 червня 2000 року відбувся умовний розподіл квартир. В рішенні було зазначено, що між членами кооперативу, які мають борги більше 1000 грн. розподіляються квартири умовно, пересуваючи їх квартири від часу внесків і їх розміру.

             ОСОБА_1 була зазначена квартира   НОМЕР_2, надалі, з врахуванням розміру заборгованості по пайовим внескам позивачка була пересунута в квартиру  АДРЕСА_2.    4 грудня 2001 року будинок був прийнятий в експлуатацію без проведення оздоблювальних робіт. Позивачка на час прийняття будинку в експлуатацію мала заборгованість по пайовим внескам на трьохкімнатну квартиру в ЖБК „Монтажник" в сумі 4647 грн., відповідно довідок ЖБК „Монтажник", та встановлено перевіркою, яку проводила прокуратура за скаргою позивачки. У вересні 2003 року позивачка самовільно заселилась в квартиру   АДРЕСА_2,   проживає там і сплачує комунальні послуги. Рішення загальних збрів ЖБК „Монтажник" про надання ОСОБА_1 спірної квартири не приймалось і Українська міська рада такого рішення не затверджувала. Ордер  ОСОБА_1   на спірну квартиру не видавався.  Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін, письмових доказів, яким суд дав належну правову оцінку.

За таких обставин справи, оскільки надання квартир ЖБК є виключною компетенцією загальних зборів кооперативу, рішення про надання позивачці спірної квартири не приймалось і Українською міською радою не затверджувалось, ордер на квартиру не видавався у зв'язку з заборгованістю позивачки по пайовим внескам на трьохкімнатну квартиру в будинку  АДРЕСА_1,   суд дійшов правильного про залишення позовних вимог без задоволення, як необгрунтованих".

Доводи апелянта про відсутність боргу по пайовим внескам на спірну квартиру не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на доказах, досліджених в судовому засіданні.

Інші доводи скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивачки від сплати боргу на трьохкімнатну квартиру в будинку  АДРЕСА_1, та законних підстав для надання позивачці саме спірної квартири при наявності боргу по пайовим внескам.

Суд постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, правильно навів у рішенні правові підстави в обґрунтування своїх висновків, тому колегія не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,

   УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 грудня 2005 року залишити без змін.   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох" місяців.