Справа № 2-438/11

провадження № 22-ц/0390/1170/11 Головуючий у 1 інстанції:Савицька Н.В.

Категорія: 45 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04.08.2011  року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з  розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді   Данилюк В А,

суддів -  Овсієнка А.А., Свистун О.В.

при секретарі Кузьмич І.П.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника Маяківської сільської ради Ярмольського І.П.,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання недійсними рішень Маяківської сільської ради та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою відповідача на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2011 року ,

В С Т А Н О В И Л А:

          ОСОБА_6 9 вересня 2010 року звернулася в суд з позовом до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Маяківської сільської ради Волинської області від 15.03.2006 року №20/4.6 в частині передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,12 га та визнання недійсним Державного акту серія ЯА №649336 про право власності на земельну ділянку, який був виданий останньому.

     Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Маяківської сільської ради народних депутатів Луцького району Волинської області №12/10 від 08.09.1992 року їй виділено земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 площею 0,9-0,10 га за рахунок земель сільської ради. Всупереч вимогам ст. 116 Земельного Кодексу України (далі ЗК України) без вилучення з користування позивача земельної ділянки рішенням сесії Маяківської сільської ради від 15.03.2006 року №20/4.6 дану земельну ділянку надано у власність ОСОБА_7 та видано останньому Державний акт серії ЯА №649336. Просила визнати недійсним рішення сесії в частині передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки та визнати недійсним виданий ОСОБА_7 Державний акт про право власності на земельну ділянку.

           В судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача збільшив позовні вимоги. Просив визнати недійсним рішення Маяківської сільської ради від 13.03.1996 року в частині вилучення земельної ділянки із користування ОСОБА_6, оскільки згоди на вилучення позивачка не давала і таке вилучення суперечить чинному законодавству.

           Ухвалою суду від 23.05.2011 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору залучено Відкрите акціонерне товариство Банк «Фінанси та кредит», враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває в іпотеці згідно іпотечного договору від 23.07.2007 року між відповідачем ОСОБА_7 та Відкритим акціонерним товариством «Фінанси та Кредит» (а.с. 36-38).

            Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2011 року позов задоволено.

        Постановлено визнати недійсним рішення Маяківської сільської ради народних депутатів від 13.03.1996 року в частині вилучення земельної ділянки із користування ОСОБА_6.

      Визнати недійсним рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області від 15.03.2006 року №20/4.6 в частині передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,12 га.

           Визнати недійсним Державний акт серія ЯА №649336 про право власності від 11.04.2006 року, який виданий ОСОБА_7 на дану земельну ділянку в с. Зміїнець Луцького району Волинської області площею 0,12 га.

       Стягнути з Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_7 в користь ОСОБА_6 з кожного по 12 грн. 75 коп. понесених витрат по сплаті судового збору та по 18 грн. 50 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          В апеляційній скарзі відповідач Маяківська сільська рада Луцького району Волинської області, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

          В даному судовому засіданні представник відповідача Ярмольський І.П., представник відповідача ОСОБА_4, представник третьої особи ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали, просять рішення суду скасувати, представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

         Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

     З матеріалів справи убачається, що рішенням Маяківської сільської ради народних депутатів Луцького району Волинської області від 08.09.1992 року за №12/10 (а.с.3) позивачці ОСОБА_6 було виділено земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області площею 0,09-0,10 га за рахунок земель сільської ради. Відповідно до п. 3 даного рішення у разі, якщо ОСОБА_6 розпочне будівництво без будівельного паспорта на забудову або не розпочне будівництво без поважних причин протягом одного року це рішення втрачає чинність, а виділена земельна ділянка без будь-якого повідомлення вилучається з її користування і може бути передана іншому забудовнику.

             Відповідно до протоколу шостої сесії Маяківської сільської ради народних депутатів від 13 березня 1996 року на сесії вирішено вилучити неосвоєні земельні ділянки в кількості 27 і передати в сільську раду для подальшого розподілу згідно списку, у якому зазначено позивачку ОСОБА_6 (а.с.39-42).

             Згідно рішення Маяківської сільської ради №20/4.6 від 15.03.2006 року затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_7 площею 0,12 га, яка знаходиться в с. Зміїнець (масив Чернишевського) Маяківської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передано у власність земельну ділянку 0,12 га ОСОБА_7 з видачею державного акту (а.с. 35).

           Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам ст. 31 ЗК України (1990 р) вилучення земельної ділянки у ОСОБА_6 відбулося без її згоди та без звернення Маяківської сільської ради до суду з відповідним позовом, а тому рішення Маяківської сільської ради від 13.03.1996 року в частині вилучення земельної ділянки у позивачки є незаконним. Враховуючи, що відповідно до п. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом, то рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області від 15.03.2006 року №20/4.6 в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_7, яка раніше надавалася у користування ОСОБА_6, без вилучення  земельної ділянки у встановленому законом порядку є незаконним, а тому державний акт, виданий на підставі зазначеного рішення, також є незаконним.

          Суд першої інстанції вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено, враховуючи, що про зазначені рішення сільської ради вона дізналася лише у 2008 році. Крім того, відповідачі не подавали заяви про застосування позовної давності.

        З такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.

           Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України 2003 року правила Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред»явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

          Враховуючи, що позивачка оспорює рішення сільської ради, яке було прийняте до набрання чинності ЦК України 2004 року, то до даних правовідносин слід застосовувати позовну давність у відповідності до Цивільного Кодексу Української РСР 1963 р.

     Згідно ст. ст. 75, 76 ЦК Української РСР 1963 року позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін і перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

         Позовні вимоги про визнання недійсним рішення Маяківської сільської ради про вилучення земельної ділянки від 13 березня 1996 року з користування ОСОБА_6 подані з пропуском строку позовної давності, оскільки позивачка, не сплачуючи земельний податок та не розпочинаючи будівельні роботи на виділеній земельній ділянці протягом тривалого часу, повинна була знати про припинення її права на земельну ділянку відповідно до п. 3 рішення №12/10 Маяківської сільської ради щодо втрати чинності рішення. Те, що позивачка не сплачувала податок та не використовувала земельну ділянку, підтверджується протоколом сесії Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області від 13.03.1996 року з додатком до рішення сесії від 13.03.1996 року (а.с. 38-42) та актом обстеження забудови індивідуального сектора масиву «Черчиці» від 12 вересня 1995 року (а.с.43). Твердження представника позивача про те, що у додатку вказано прізвище ОСОБА_6 а по батькові ОСОБА_6, а не ОСОБА_6, може свідчити про те, що дане рішення не стосується позивачки, є надуманими і нічим не підтверджується, оскільки те, що у даному випадку має місце технічна помилка, є очевидним.         

       Крім того, представник Маяківської сільської ради Ярмольський І.П. стверджує, що позивачці було відомо про вилучення з її користування спірної земельної ділянки, у зв»язку з чим нею було подано заяву про зміну цільового призначення земельної ділянки і надання їй під забудову іншої земельної ділянки в с. Зміїнець (масив «Кічкарівка»), що підтверджується також рішенням Маяківської сільської ради №6/3.22 від 30.05.2007 року про дозвіл на зміну цільового призначення та виготовлення проекту відведення (а.с.26).

        Крім того, у 2007 році відповідачем ОСОБА_7 на спірній земельній ділянці побудовано жилий будинок, про що не могла не знати позивачка як користувач земельної ділянки.

         Відповідно до ст. 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред»явлення позову є підставою для відмови в позові.              

      Таким чином позовна вимога про визнання рішення про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_6 не підлягає до задоволення у зв»язку з пропуском строку позовної давності, а тому дане рішення є чинним, а отже, вимоги про визнання недійсним рішення про надання спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_7 та визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку також не підлягають до задоволення.

       Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

          На підставі ст. ст. 71, 75, 76, 80 ЦК Української РСР, керуючись ст. ст. 309, 316, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 14 червня 2011 року у даній справі скасувати.

В позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання недійсними рішень сільської ради та визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили .

Головуючий:                                  

Судді: