Справа № 2-44/2008 року

РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2008 року                                                                                             м.Вінниця

Вінницький районний суд в складі:

                           головуючого судді: Андронова В.М.

                                    при секретарі:  Барановій О.М.

                           з участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

                                           позивача:   ОСОБА_3

                                       відповідача:  ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільно нажитого майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільно нажитого майна подружжя.

            В позовній заяві позивач зазначила, що з 1991 року вона з відповідачем знаходилась в фактичних шлюбних відносинах. 04 червня 1993 року вони зареєстрували шлюб, який 10 січня 2006 року було розірвано. В 1991 році подружжя ОСОБА_5 запросили нас проживати в їх будинку АДРЕСА_1, для того, щоб ми доглядали за ними, а за це вони подарують нам їх будинок. З грудня 1991 року вони проживали з ОСОБА_5 однією сім'єю, вели спільне господарство, позивач доглядала за ними, варила їжу, прала білизну та займалася іншими господарськими справами. пов'язаними з обслуговуванням пристарілих подружжя ОСОБА_5. Після смерті чоловіка - ОСОБА_5 подарувала їм жилий будинок з належними до нього господарськими будівлями АДРЕСА_1. Договір дарування був посвідчений Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 21 червня 1996 року за реєстром № 3-1704 на ім'я відповідача ОСОБА_4.

            Також в позовній заяві вказано, що з 2000 року сторони по справі приступили до перебудови будинку. за спільну кошти та спільною працею був обкладений будинок цеглою, перекритий дах будинку, замінені старі вікна на пластикові, зроблено перетірку стін, побілка, покраска, частково була замінена підлога в кімнатах І і 2-І, замінено парове опалення на пічне , побудовано погріб, викопана свердловина та проведений водопровід, перебудовано капітально баню. Вартість будинку значно збільшилась після виконаних робіт. При таких обставинах позивач вважає. що будинок являється їх спільною сумісною власністю. Згідно державного акту присадибна земельна ділянка АДРЕСА_1, площею 0,1500 га приватизована на ім'я ОСОБА_4.

В позові зазначено. що за час їх спільного життя було придбано: два деревообробних станки, вартістю 5000 гривень, точильний станок - 2500 грн., токарний станок - 1200 грн., електрозварювальний апарат - 1200 грн., апарат для фарбування машин - 500 грн. Всього майна на 10400 грн.   В зв”язку з тим, що в них виникають непорозуміння з приводу користування даним будинком позивач звернулася до суду з позовом про розподіл в натурі житлового будинку та майна , що перебуває у спільній сумісній власності.

            У судовому засіданні позивач  ОСОБА_3 змінила позовні вимоги та просить суд визнати за нею та ОСОБА_6, сином відповідача,  право власності  в рівних долях на: коридор 1-1, кухню 1-2, житлову кімнату 1-3, сарай 2/3 під літ. «Д», літня кухня 1/3 під літ. «Д» загальною площею 35,8 кв.м., житловою площею 22,1 кв.м, вартістю 26858 грн., що складає 8/25 часток житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1, свердловину залишити у загальному користуванні та на земельну ділянку розміром 0,05 га, що розташована АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог позивач відмовилась.

            Відповідач ОСОБА_4 змінені позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

            Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

            Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

            Як вбачається  з матеріалів справи згідно договору дарування  від 26.06.1996 року, під час шлюбу ОСОБА_4 був подарований будинок АДРЕСА_1 (а.с. 25-26 к/я договору дарування посвідчений Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 21 червня 1996 року за реєстром № 3-1704 на ім'я відповідача ОСОБА_4) Технічний паспорт на даний житловий будинок оформлений на ім”я ОСОБА_4 (а.с. к/я технічного паспорту ВООБТІ від 01.11.2007 року). Шлюб між подружжям ОСОБА_3  був розірваний 06.03.2007 році (а.с. 7 к/я свідоцтва про розірвання шлюбу від 06.03.2007 року, актовий запис № 48). Земельна ділянка розміром 0,1500 га, що розташована АДРЕСА_1 оформлена на ім'я ОСОБА_4  23.09.2004 р. (а.с. 12 к\я державного акту на право власності на земельну ділянку  серія ВН № 165779)

            Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

            Відповідно ст. 71 СК України  майно, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Керуючись ст. ст. 71, 190 СК України, ст.ст. 355, 356, 368, 369, 370 ЦК України,  ст.ст. 10, 11,130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

            Задовольнити змінені позовні вимоги ОСОБА_3.

            Визнати право власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 право власності в рівних долях на:

-     коридор 1-1, кухню 1-2, житлову кімнату 1-3, сарай 2/3 під літ. «Д», літня кухня 1/3 під літ. «Д» загальною площею 35,8 кв.м., житловою площею 22,1 кв.м, вартістю 26858 грн., що складає 8/25 часток житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1, свердловину залишити у загальному користуванні;

-     на земельну ділянку розміром 0,05 га, що розташована АДРЕСА_1 та належить на праві власності  ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку  серія ВН № 165779 від 23.09.2004 року.

             Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: