Справа№2-1641/06

Справа№2-137/07

РІШЕННЯ

Іменем України

 6 червня 2007 року.

Октябрський районнний суд м. Полтави в складі: Головуючої судді Сороки К.М.  При секретарі Кучарській Т.Є

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева про стягнення моральної шкоди,  завданої внаслідок незаконного поміщення в психіатричний заклад,  -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди внаслідок незаконного поміщення в психіатричну лікарню, посилаючись на те, що 3 липня 2003 року вона без відповідної на те особистої згоди та безпричинно була поміщена в 5-Б відділення Полтавської психіатричної лікарні де пролікувалася до 22.07.2003 року в примусовому порядку, як вказано в медичній карточкі стаціонарного хворого НОМЕР_1.

Вважає своє поміщення в лікарню незаконним   а дії працівників лікарні неправомірними та просила стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10 000 грн, уточнивши позов.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимог підтримали в повному об"ємі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити,  посилаючись на те,  що в лікарню позивачка була направлена лікарем психдиспансеру і знаходилася на лікуванні за її згодою, яку вона сама підписала, будучи в відділенні. Ніякого примусового поміщення в лікарню не було.

Представник психоневрологічного диспансеру Полтавського обласного управління охорони здоров"я, Головного управління держказначейства у Полтавській області до суду , як треті особи,  не з"явилися,  будучи повідомленими, суд вважає за можливе слухати справу без представників третіх осіб,  оскільки в справі достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши позивачку,  її представника,  представника відповідача ,  вивчивши матеріали справи,  суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивачки.

Судом встановленого 3 липня 2003 року позивачка ОСОБА_1була поміщена в Полтавську обласну психіатричну лікарню, як вказано в історії хвороби НОМЕР_1 в примусовому порядку.

Згідно записів в амбулаторній карточці хворого від 30.08.02року ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в психіатричній лікарні з 30.08.2002 року по 3.09.2002 рокута виписана по наполяганню власному та синів.

2 липня 2003 року син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до головного лікаря Полтавського психдиспансеру з заявою про прийняття мір до ОСОБА_1. так як стан її психічного здоров"я різко погіршився.

Вказана заява зареєстрована в диспансері 2.07.2003 року за №1669 та поміщена в іншу амбулаторну картку хворого від 2.07.03 року , на заяві мається резолюція в якій вказано, що є підстави для    консультування вдома лікарем

ОСОБА_3 За цей же день-2 07 03 року мається запис лікаря про огляд на дому та вказано що хвору необхідно направити в ППЛ в примусовому порядку

З 07 2003 року позивачка , без будь-якої згоди, примусово,  була доставлена швидкою медичною допомогою до Полтавської психіатричної лікарні,  де знаходилася на лікуванні до 22 липня 2003 року

В день госпіталізації 3 07 03 року ОСОБА_1була оглянута лікарем-психіатром і в цей же день була оглянута ЛКК лікарні де в медичній карточці НОМЕР_1 зроблено запис , що хвора оглянута на предмет примусової госпіталізації,  де в ксерокопії маються дописки та виправлення за 3 07 03 на початку запису огляду ЛКК та в кінці запису перед підписами трьох лікарів нерозбірливо дописано , що "принудительная госпитализация не оформлялась"

Характер та час цього запису представник відповідача не змогла пояснити

В медичних документах відсутні будь-які дані,  що вказують на ту обставину, що позивачка з моменту лікування в лікарні з вересня 2002 року по липень 2003 року відвідувала лікаря психіатра ,  в медичній картці НОМЕР_1 вказано що хвора раніше не лікувалася , в направленні на госпіталізацію вказано, що направляється на лікування в примусовому порядку за рішенням лікаря-психіатра,  направляється первинно

Вказані неточності і привели до неправомірного поміщення позивачки в психіатричний заклад

Так у відповідності до ст 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" особа госпіталізується до психіатричного закладу добровільно- на її прохання або за її усвідомленою згодою

Як пояснила позивачка в судовому засіданні ,  добровільної згоди на госпіталізацію до Полтавської психіатричної лікарні ,  вона не давала , а вже перебуваючи в стаціонарі її змусили підписати заяву, що вона згідна пройти обстеження в 5-Б відділенні лікарні Вказана заяа (копія) додана до матеріалів справи

На підставі ст 14 вищевказаного Закону особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без п усвідомленої згоди або без згоди й законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу,  внаслідок чого вона вчиняє, чи виявляє реальні наміри вчинити дії,  що являють собою безпосередню небезпеку для неї,  чи оточуючих,  або неспроможна самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує й життєдіяльність

Суд не знайшов таких підстав у позивачки і відповідачі не надали доказів, що послужили підставою для її госпіталізації в примусовому порядку Відповідач не надав суду висновку ЛКК який вказує на відстуність підстав для примусової госпіталізацій позивачки в Полтавську психіатричну лікарню та не надав суду доказів які підтверджують добровільну згоду позивачки на обстеження та лікування в лікарні

В матеріалах амбулаторної картки позивачки в психдиспансері мається заява сина про прийняття мір до матері-ОСОБА_1в зв"язку з поганим психічним станом, що могло бути підставою для її амбулаторного лікування а не поміщення в психіатричний заклад Суд не знайшов доказів , які вказують на обов"язковість стаціонарного лікування хворої ОСОБА_1

Таким чином суд прийшов до висновку про безпідставне поміщення позивачки до психіатричного закладу в примусовому порядку

Як пояснила позивачка,  що вона весь період лікування знаходилася в приміщенні без права на прогулянки Вказаний факт не міг спростувати представник лікарні.

Вказані обставини дають суду підстави для задоволення вимог позивачки в частині стягнення моральної шкоди з відповідача, яку суд оцінює в 3000 грн.

Керуючись  ст. 5, 10, 60, 218 ЦПК України  ст. 1167 ЦК У країни,   ст.  11.13, 14 Закону України "Про психіатричну допомогу",  суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною госпіталізацію ОСОБА_1в Полтавську обласну психіатричну лікарню -3.07.2003 року.

Стягнути з Полтавської обласної психіатричної лікарні на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди-3000 грн.

Стягнути з Полтавської обласної психіатричної лікарні на користь ОСОБА_18 грн.50 коп та 17 грн а всього 25 грн.50 коп.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20- днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.