Справа № 2-358/2007 p.

Рішення

 іменем України

16 липня   2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф.,  при секретарі Воробей М. М. ,  з участю:

позивачки ОСОБА_1. ,  відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у попередньому   судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

УСТАНОВИВ:

5 липня               2007 року до суду надійшла позовна заява,  у якій позивачка просить

розірвати шлюб з відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим,  що спільне життя з відповідачем не склалося в силу психологічної несумісності їхніх характерів,  в них зовсім різні погляди на сімейне життя,  внаслідок чого припинилися шлюбні відносини,  тому їхній шлюб носить формальний характер.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити,  пославшись на зазначені в позовній заяві обставини. Суду пояснила,  що не дивлячись на тривалий час їхнього шлюбу сімейні відносини в них так і не склалися через відсутність взаєморозуміння один з одним,  внаслідок чого в сім"ї часто виникають сварки,  тому останнім часом їх шлюб з відповідачем дійсно носить формальний характер,  вони не підтримують шлюбних відносин,  спільне господарство не ведуть,  в кожного окремий бюджет.

Відповідач позов визнав повністю.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4  ст. 130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст. 174 ЦПК України,  якщо визнання позову відповідачем не порушує права,  свободи та інтереси інших осіб.

Судом встановлено,  що позивачка і відповідач перебувають у шлюбі,

зареєстрованому    20 серпня               1986    року      у    Палаці реєстрації шлюбів і

новонароджених м. Києва,  Україна,  актовий запис НОМЕР_1,  що підтверджується свідоцтвом про  укладення шлюбу,  копія якого долучена до справи.

Від шлюбу в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  та син ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  батьком яких є відповідач,  що підтверджується свідоцтвами про народження дітей,  копії яких долучені до матеріалів справи,  і які залишаються проживати разом з позивачкою.

Між подружжям припинилися взаємна повага,  підтримка,  почуття любові,  шлюбні стосунки фактично не підтримують,  спільне господарство не ведуть,  в кожного окремий бюджет.

За таких обставин суд вважає,  що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.

Визнання позову відповідачем не порушує права,  свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до  ст. 112 Сімейного кодексу України,  зазначені обставини є підставою для розірвання шлюбу.

Судові витрати позивачка просила з відповідача не стягувати.

З відповідача підлягає стягненню державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу відповідно до     ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито".

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  130,  174,    209,  213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

    зареєстрований 20 серпня                            1986 року   у Палаці реєстрації шлюбів і

новонароджених м. Києва,  Україна,  актовий запис НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в розмірі 8 гривень 50 копійок.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею копій апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.

Головуюча