РІШЕННЯ

іменем   України.

Справа номер 2-0-14/2007р.

11 липня 2007 року Славутицький міський суд,  Київської області,  у складі: головуючого: Малишенко Т.О. при секретарі: Журавській Л.Ф.

за участі заявника ОСОБА_1  представник зацікавленої особи   Степанов MA

Розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1,  Зацікавлена особа. Управління Пенсійного Фонду України в м.  Славутич Київської області - про встановлення факту,  що має юридичне значення,

встановив:

Заявниця звернулась із завою про встановлення факту,  що має юридичне значення. В заяві просить встановити факт належності їй, ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженці АДРЕСА_1: - трудової книжки,  яка заповнена 24 липня 1974 року в Чернігівському домобудівельному комбінаті на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  за профессію штукатура - маляра.

На попередньому судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала в повному об'ємі.

Представник УПФ України в м.  Славутич на попередньому судовому засіданні заявлені вимоги визнав і підтримав,  вважає,  що їх необхідно задовольнити,  оскільки встановлення даного факту має для заявниці суттєве значення.

Оскільки представник зацікавленої особи заявлені вимоги визнав в повному об'ємі,  то позивач просила розглянути справу по суті,  тому при таких обставинах справи,  суд вирішив продовжити слухати справу по суті і виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4  ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (в даному випадку заявлених вимог).

В судовому засіданні було встановлено,  що заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1,  що

підтверджується її свідоцтвом про народження,  яке видано ІНФОРМАЦІЯ_1 у Горностаївській сільській Раді,  на прізвищеОСОБА_2  її ім'я,  по-батькові у свідоцтві про народження вказано як ОСОБА_2

17.07.1974 року заявниця почала працювати у Чернігівському домобудівельному комбінаті,  це було її першим місцем роботи,  про що 24.07.1974 року на "ОСОБА_2,  була виписана трудова книжка,  про що свідчить відповідний запис її трудової книжки . На даний час заявниця звернулась до управління пенсійного фонду України в м.  Славутичі із заявою про оформлення пенсії. Оскільки на день звернення було з'ясовано,  що на першій сторінці трудової книжки була допущена помилка в її імені,  яке було записано як "ОСОБА_2" через м'який знак,  замість "ОСОБА_2" у відповідності до свідоцтва про народження та паспорта. Тому заявниця змушена звернутися до суду з дійсною заявою про встановлення факту приналежності їй трудової книжки.

У відповідності до вимог  ст. 256 ЦПК України,  суд встановлює юридичні факти,  що мають юридичне значення.

Суд заслухавши заявницю,  представника зацікавленої особи,  вивчивши документи вважає,  що заявлені вимоги підлягають задоволенню. Оскільки в судовому засіданні знайшло підтвердження,  що трудова книжка належить заявниці. Суд прийшов до такого висновку на підставі аналізу наданих заявницею доказів.

Так,  21 жовтня 1977 року заявниця вийшла заміж за ОСОБА_2,  у зв'язку з чим її прізвище з дівочого було змінено на прізвище чоловіка -ОСОБА_2,  ці зміни були відображені на першому аркуші її трудової книжки. Ще до заміжжя заявниця 16 липня 1974 року закінчила Чернігівське міське професійне училище номер 3 за спеціальністю маляра-штукатура,  по закінченні якого їй був виданий атестат за номером НОМЕР_1  з змісту якого вбачається також правильне написання її анкетних даних у відповідності до свідоцтва про народження. Крім того підтвердженням належності трудової книжки заявниці є свідоцтво про народження,  її паспорт,  свідоцтво про укладення шлюбу,  атестат про закінчення училища,  довідка про присвоєння ідентифікаційного номера,  її чорнобильське посвідчення,  в усіх цих документах правильно викладені анкетні дані заявниці,  де вона записана як ОСОБА_2 ОСОБА_2

На підставі наведеного суд прийшов до висновку,  що підтвердженням факту того,  що самеОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  належить трудова книжка без номеру,  є вищенаведені письмові докази.

Керуючись  ст.   ст.  130, 174, 209, 215, 218 234,  256,  259 ЦПК України,  суд

вирішив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженці АДРЕСА_1: - трудової книжки,  яка заповнена 24 липня 1974 року Чернігівським домобудівельним комбінатом на ім'я ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  за професію штукатура - маляра.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.