ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

11 жовтня 2006 р.

№ 18/37

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

Кравчука Г.А. - головуючого,

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача

Андрєєвої Н.О. дов. №8 від 10.04.2006 р.,

відповідача

Вичівської О.Ю. дов. №272 від 10.10.2006 р.,

прокурора

Прасова О.О. –прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Державного підприємства “Управління капітального будівництва”

та касаційне подання

Заступника прокурора м. Києва

на постанову

Київського апеляційного господарського суду  від 31.05.2006р.

у справі

№18/37 господарського суду м. Києва

за позовом

Дочірнього підприємства “Дніпровський круг”

до	Державного підприємства “Управління капітального будівництва”

за участю

прокурора Солом’янського району м. Києва

про	розірвання договору про пайову участь у будівництві житла та стягнення на користь відповідача 5 294 571,75 грн.

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2005 року Дочірнє підприємство (надалі ДП) “Дніпровський круг” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства (надалі ДП) “Управління капітального будівництва” розірвання договору про пайову участь у будівництві житла, укладений між сторонами та стягнення на користь відповідача 5 294 571,75 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач лише частково виконав вказаний договір, передавши відповідачеві дві квартири. Подальше виконання договору неможливе у зв’язку з відсутністю  коштів і як наслідок затягування строків будівництва, а термін дії названого договору закінчується  31.12.2005 року.  В листопаді цього ж року позивач звертався до ДП “Управління капітального будівництва” з відповідною пропозицією, однак відповіді не отримав.

Доповідач: Шаргало В.І.

Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Мадриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду  від 31.05.2006р. (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.), позов задоволений, з ДП “Дніпровський круг” на користь ДП “Управління капітального будівництва” стягнуто 5 294 571,75 грн., договір на будівництво житла в порядку пайової участі від 19.10.2004 року №19-Б-проф., укладений між названими сторонами, розірваний. Судове рішення вмотивоване доведеністю факту неналежного виконання позивачем умов вказаного договору з об’єктивних причин.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ДП “Управління капітального будівництва” звернулось до Вищого господарського з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд, оскільки, на думку скаржника, суд першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, чим позбавив відповідача можливості надати заперечення проти позову та докази на їх підтвердження, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції не врахував зазначених порушень законодавства судом першої інстанції, не дав належної оцінки доказам, наданим відповідачем до апеляційної інстанції, і прийняв помилкову постанову про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Заступник прокурора м. Києва також вніс касаційне подання, в якому просить оскаржувані судові акти скасувати, та прийняти нове рішення про  відмову у позові у зв’язку з неправильним застосуванням судоми попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема Господарського кодексу України. з тих же підстав.

У відзиві на скаргу та подання ДП “Дніпровський круг” просить залишити їх без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та подання, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а касаційне подання - частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69  цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами. зокрема, є:

1) нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;...

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позовній заяві вказана адреса відповідача: м. Київ, вул. Горького, 5. Саме за цією адресою позивачем направлялася копія позовної заяви, а суд першої інстанції повинен був направляти копію ухвали про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду.

В оспорюваному договорі значиться юридична адреса відповідача: м. Київ, пр. Червонозоряний, 4., така ж адреса вказана ним у касаційній скарзі. У довідці Головного управління статистики у м. Києві та у статуті   Державного підприємства “Управління капітального будівництва” його знаходження вказано за адресою: м. Київ, вул. Гончара, 55.

Провадження у справі порушене ухвалою судді господарського суду м. Києва від 23.12.2005 р. і цією ж ухвалою призначено справу до розгляду на 12-00 годину 08.02.2006 р. Незважаючи на те, що представники відповідача у вказане судове засідання не з’явилися і у матеріалах справи відсутні дані про причини нез’явлення, суд у тому ж судовому засіданні вирішив спір по суті без участі представників відповідача.

Таким чином колегія вважає обґрунтованими посилання у касаційній скарзі  про те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце такого розгляду, а суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на ці обставини, що в силу статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування прийнятих у справі судами попередніх інстанцій судових рішень.

В силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або  постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки надані відповідачем до касаційної інстанції додаткові докази  не враховувалися судом першої інстанції та не були належним чином враховані і судом апеляційної інстанції, касаційне подання в частині прийняття судом касаційної інстанції нового рішення у справі  не може бути задоволене.

З врахуванням викладеного колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню,  касаційне подання –частковому задоволенню, а постановлені у справі судові рішення –скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст.  1115, 1117, 11110 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства “Управління капітального будівництва” задовольнити.

Касаційне подання Заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду  від 31.05.2006 р. та рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2006 р. у справі №18/37  скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Пункт 3 ухвали Вищого господарського суду України від 27.07.2006 року у даній справі вважати таким, що втратив чинність.

Головуючий   суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.