ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 р.
| № 02/746 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кочерової Н.О. |
суддів: | Рибака В.В. |
Черкащенко М.М. |
розглянув касаційну скаргу | відкритого акціонерного товариства “Черкаське управління механізації будівництва” |
на постанову | від 21.06.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі | № 02/746 господарського суду Черкаської області |
за позовом | відкритого акціонерного товариства “Черкаське управління механізації будівництва” |
до | товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-4/1” |
про | стягнення 71068,82 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача Первак О.М. дов. №4/4-06 від 03.04.2006,
від відповідача Задорожний Г.М. дов. від 22.02.2006,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2006 року відкрите акціонерне товариство “Черкаське управління механізації будівництва” звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд–4/1” про стягнення 71068,82 грн., з яких 11 766,68 грн. основна сума боргу за надані відповідачу послуги, 586,08 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 05.02.2005 р. по 10.10.2005 р., 58716,06 грн. пеня за цей же період, передбачена п. 3.7 договору №32.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до укладеного між сторонами договору №32 від 12.12.2003 року позивач, як виконавець зобов’язувався надати технічно справний кран КБ-308 реєстр. №1782 на будівництво адміністративного будинку по вул. Гоголя в м. Черкаси, нести відповідальність за його утримання в справному стані, здійснювати ремонт та обслуговування, а відповідач, як замовник, зобов’язувався нести відповідальність за безпечне проведення робіт баштовим краном, забезпечити дотримання правил експлуатації, цілодобову охорону крану та виплату заробітної плати машиністу. Обсяг виконаних робіт та їх вартість оформлено між позивачем та відповідачем актом звірки розрахунків від 01.11.2005 р. Проте, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання щодо сплати боргу за оренду баштового крану, чим порушив умови договору.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 (суддя Пащенко А.Д.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-4/1” на користь відкритого акціонерного товариства “Черкаське управління механізації будівництва” 6998,68 грн. боргу, 11160 грн. пені, 183,43 грн. три проценти річних, 295 грн. держмита, 48,98 грн. витрат за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
В іншій частині в позові відмовлено.
Клопотання ВАТ “Черкаське управління механізації будівництва” про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти в межах суми 19216 грн. на рахунках ТОВ “Житлобуд-4/1”, в частині задоволення клопотання про накладення арешту на майно ТОВ “Житлобуд-4/1” - відмовлено.
Задовольняючи позов та стягуючи основний борг в сумі 6998,68 грн., господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Стягуючи пеню в розмірі 11160 грн. місцевий господарський суд, зменшив суму пені та виходив з того, що дане нарахування позивачем пені відповідає умовам договору та нормам діючого законодавства.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2006 р. (колегія судів: Щвець В.О., Рибченко А.О., Федоров М.О.) рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 р. змінено. Позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ “Житлобуд-4/1” на користь ВАТ “Черкаське управління механізації будівництва” суму основного боргу в розмірі 6998,68 грн., 663,05 грн. пені, 183,43 грн. 3% річних, 78,46 грн. державного мита за розгляд позовної заяви, 13,03 грн. витрат за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Клопотання ВАТ “Черкаське управління механізації будівництва” про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на грошові кошти в межах 7936,65 грн. на рахунках ТОВ “Житлобуд-4/1”.
В задоволенні клопотання про накладення арешту на майно ТОВ “Житлобуд-4/1” відмовлено.
Скасовуючи рішення місцевого суду та зменшуючи суму пені, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 258 ЦК України, п. 6 ст. 232 ГК України, застосована спеціальна позовна давність.
В касаційній скарзі ВАТ “Черкаське управління механізації будівництва” просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2006 р., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2006 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору №32 від 12.12.2003 р., предметом договору є робота баштового крану КБ-308 реєстр. №1782 на будівництві адміністративного будинку по вул. Гоголя в м. Черкаси.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.4. договору відповідач зобов’язувався сплачувати позивачу за роботу баштового крану в зміну (8 годин) 160 грн. з ПДВ, за фактично відпрацьовану зміну та вказані кошти перерахувати в 5-дений термін після оформлення і підписання документів про виконані роботи.
Сторони щомісяця оформляли акти виконаних робіт, змінні рапорти про оренду баштового крану на загальну суму 47 681,81 грн.
Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу у сумі 6998,68 грн. суди попередніх інстанцій, встановили і виходили з того, що за своєю правовою природою договір №32 від 12.12.2003 р. є договором найму (оренди), заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки від 01.11.2005 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором №32 від 12.12.2003 р. у сумі 6998,68 грн., дійшли обґрунтованого висновку щодо стягнення 3% річних за період з 05.02.1005 р. по 10.10.2005 р.
Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до п.3.7 договору за несвоєчасне перерахування коштів за роботу крана замовник платить пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого суду в частині стягнення пені, правильно виходив з того, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлено обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачено обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
П. 6 ст. 232 ГК України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи положення зазначених норм, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо обгрунтованості заявлених вимог в частині стягнення пені за шість місяців.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду і не заслуговують на увагу.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Черкаське управління механізації будівництва” залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2006 у справі №02/746 без змін.
Головуючий | Н. Кочерова |
Судді: | В. Рибак |
М. Черкащенко |