ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 р.
| № 19/5-2182/1 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів: | Кочерової Н.О. Рибака В.В. Черкащенка М.М. |
розглянув касаційну скаргу | відкритого акціонерного товариства “Варварівський елеватор” |
на постанову | від 04.07.2006 Одеського апеляційного господарського суду |
у справі | № 19/5-2182/1 господарського суду Миколаївської області |
за позовом до | товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” відкритого акціонерного товариства “Варварівський елеватор” |
про | визнання неправомочними загальних зборів акціонерів відповідача від 24.12.2004 недійсними рішень загальних зборів акціонерів відповідача від 24.12.2004 та від 21.12.2005 |
за участю представників сторін:
від позивача Васильєва А.О. дов. від 29.05.2006,
від відповідача не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.05.2006 року (суддя Міщенко В.І.) повернуто позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” і додані до неї документи на підставі пунктів 4, 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, господарський суд виходив з того, що в позовній заяві порушені правила об’єднання позовних вимог, що суттєво ускладнить вирішення спору, та неправильно сплачено державне мито як за одну вимогу, при фактичному заявлені в одній заяві чотирьох вимог.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 (судді: Сидоренко М.В. –головуючий, Таценко Н.Б., Мишкіна М.А.) ухвалу господарського суду скасовано і направлено справу до господарського суду для розгляду.
Скасовуючи ухвалу господарського суду, апеляційний господарський суд виходив з неправомірності винесеної ухвали.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Варварівський елеватор” просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Стаття 58 Господарського процесуального кодексу України встановлює правила об’єднання кількох позовних вимог в одній позовній заяві, а також об’єднання в одну справу кількох позовних заяв.
Відповідно до частини першої наведеної статті в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову. Отже позивач наділений правом об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог.
Дозволяється об’єднувати вимоги, які пов’язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення ля правильного розгляду справи.
Отже, можна об’єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
За таких умов, апеляційний господарський суд правомірно прийшов до висновку, що подання ТОВ СП “Нібулон” позову про визнання неправомочними загальних зборів акціонерів відповідача від 24.12.2004 та визнання недійсними рішень, прийнятих на цих зборах, в зв’язку з відсутністю на них представника АППБ “Аваль”, якому належить право голосу пакетом акцій в розмірі більш ніж 75%, а також про визнання неправомочними з тих же підстав загальних зборів відповідача від 21.12.2005 та недійсними рішень, прийнятих на цих зборів, в межах одного провадження не суперечить вимогам чинного процесуального законодавства.
Що стосується сплати позивачем державного мита за вимогу немайнового характеру, касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що суд першої інстанції повинен був прийняти позов до розгляду і зобов’язати позивача сплати державне мито за інші немайнові позовні вимоги, а в разі невиконання, вирішити питання щодо несплачених державним митом позовних вимог у відповідності до приписів ст. 81 ГПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду, яка є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Варварівський елеватор” залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.06 у справі № 19/5-2182/1 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко