Справа № 1-137/11 Головуючий у 1 інстанції Агєєва Є.О.
Провадження №11/0390/464/11
ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Хлапук Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2011 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Хлапук Л.І.,
суддів Матата О.В., Борсука П.П.,
з участю прокурора Старчука В.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 04 травня 2011 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Топилище Іваничівського району Волинської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_1, судимий Ковельським міськрайонним судом:
- 05.05.2004 року за ст.309 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;
- 16.11.2006 року за ст.ст.185 ч.3, 395 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- 24.04.2007 року за ст.ст.185 ч.3, 262 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці, звільнений від відбування покарання 18.06.2009 року умовно-достроково строком на 1 рік 3 місяці 9 днів,
засуджений: за ст.185 ч.3 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, за ст.185 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, за ст. 263 ч. 1 КК України на 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишено попередній –утримання під вартою, строк відбування покарання постановлено рахувати з 17 січня 2011 року.
Цивільні позови задоволено повністю, постановлено стягнути з ОСОБА_1 в відшкодування заподіяної злочинами шкоди на користь ОСОБА_2 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн., ОСОБА_3 - 350 (триста п’ятдесят) грн., ОСОБА_4 - 551 (п’ятсот п’ятдесят одну) грн. 40 коп., ОСОБА_5 - 1060 (одну тисячу сто шістдесят) грн., ОСОБА_6 - 795 (сімсот дев’яносто п’ять) грн., ОСОБА_7 - 1000 (одну тисячу) грн., ОСОБА_8 - 3132 (три тисячі сто тридцять дві) грн.
Відшкодування даної шкоди постановлено звернути на речові докази: належні ОСОБА_1 мобільний телефон «Самсунг»з карткою «Діджус»та зарядний пристрій.
Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення ряду повторних таємних крадіжок чужого майна, поєднаних з проникненням в житло.
Так, 23 грудня 2010 року біля 16 год. в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області через незамкнені вхідні двері він проник в приміщення кабінету дитячого садка, звідки таємно викрав належні ОСОБА_5, сумку вартістю 20 грн., 1050 грн., гаманець вартістю 10 грн., мобільний телефон «Нокія»вартістю 250 грн. з сім-картою оператора «Київстар»вартістю 25 грн. на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., паспорт, книжки на сплату комунальних послуг, а всього на 1360 грн.
Тоді ж проник в приміщення спортивного залу дитсадка, звідки таємно викрав належні ОСОБА_6, гаманець вартістю 50 грн., гроші в сумі 46 грн., мобільний телефон «Нокія-2670»вартістю 699 грн. з сім-картою оператора «Білайн», кредитну та зарплатну картки «Приватбанку», дисконтні картки магазинів «Вопак», «ДЦ», «Укрзолото», які не становлять майнової цінності, а всього на 795 грн.
Близько 13 год. 29 грудня 2010 року ОСОБА_1 через незамкнені вхідні двері проник в приміщення кабінету старшої медичної сестри дитячого садка № 12, що в місті Ковелі на вул. Пирогова, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_9, гаманець вартістю 30 грн., гроші в сумі 450 грн., паспорт, пенсійне посвідчення, сім-карту оператора «Білайн»вартістю 20 грн., дисконтну картку магазину «ДЦ», пенсійну картку «Приватбанку»без балансу на рахунку, які не становили цінності, зарплатну картку банку «VAB»з 800 грн. на рахунку, з якої того то ж дня о 13 год.14 хв. через банкомат «Приватбанку», враховуючи комісію за виконану послугу зняв гроші в сумі 741 грн., кредитну картку «Приватбанку»з балансом 1000 грн. на рахунку, з якої того ж дня о 15 год.11 хв. через банкомат «Кредобанку», враховуючи комісію за виконану послугу зняв гроші у сумі 946 грн., а всього при цьому повторно таємно заволодів майном загальною вартістю 2187 грн.
Близько 16 год. 5 січня 2011 року в місті Ковелі на АДРЕСА_2, ОСОБА_1 через незамкнені вхідні двері проник в кабінет старшої медичної сестри дитячого садка №8, звідки таємно викрав належні ОСОБА_10., жіночу сумку вартістю 200 грн., гаманець вартістю 100 грн., гроші в сумі 60 грн., косметику вартістю 250 грн., медичні препарати вартістю 20 грн., паспорт громадянина України, дисконтні картки магазинів «ДЦ», «Колібрі», «Наш Край»загальною вартістю 200 грн., три фотокартки вартістю 30 грн., дві паперові ікони вартістю 20 грн., картку «Приватбанку», яка на момент вчинення крадіжки не була дійсною, а всього на 880 грн.
Близько 17 год. 05 січня 2011 року ОСОБА_1 в місті Ковелі на АДРЕСА_3, через незамкнені вхідні двері проник в приміщення кабінету тифлопедагога дитячого садка № 6, звідки таємно викрав належні ОСОБА_4 жіночу сумку вартістю 300 грн., гроші в сумі 20 євро, що згідно курсу НБУ України на момент скоєння крадіжки дорівнювали 211,4 грн., всього на 551,4 грн.,
Близько 11 год. 06 січня 2011 року 11 год. в АДРЕСА_5, він через незамкнені вхідні двері проник в приміщення кабінету інструктора лікувальної фізичної фізкультури дитячого садка № 4, звідки таємно викрав належні ОСОБА_12 гаманець вартістю 230 грн., гроші в сумі 200 грн., телефонну картку для сплати послуг зв’язку «Київстар»вартістю 30 грн., пенсійну та заробітну банківські картки на її ім’я, які не становлять майнової цінності , мобільний телефон «Самсунг»вартістю 500 грн. з сім-картою оператора «Київстар»вартістю 25 грн. на рахунку якої було 7 грн., а всього на 992 грн.
10 січня 2011 року близько 15 год. 20 хв. в місті Ковелі на АДРЕСА_4, ОСОБА_1 через незамкнені вхідні двері проник в приміщення архіву вузлової лікарні станції Ковель, звідки таємно викрав належні ОСОБА_8 жіночу сумку вартістю 100 грн., гаманець вартістю 90 грн., гроші в сумі 2800 грн., косметику вартістю 200 грн., косметичку вартістю 52 грн., флешку вартістю 80 грн., паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_8, паспорт для виїзду за кордон на ім’я ОСОБА_8, пенсійну та кредитну картку «Приватбанку», які не становлять майнової цінності, а всього на 3322 грн.
А 9 січня 2011 року близько 19 год. в дворі будинку №3 по вулиці Мічуріна в місті Ковелі ОСОБА_1 з кишені куртки сплячого на лавці ОСОБА_7 повторно таємно викрав гаманець вартістю 20 грн. з грошима у сумі 980 грн.
Крім того, 5 лютого 2011 року в період з 09 год.17 хв. по 11 год. в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1 зберігав без передбаченого законом дозволу боєприпаси: частину корпусу гранати РГ-42 з вибуховою речовиною на основі тротилу вагою 119,8 г. та один патрон калібру 14,5 мм .
Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи незаконне зберігання ним боєприпасів, вчинення крадіжок чужого майна, в своїй апеляції на вирок вказує про не зібрання судом доказів викрадення ним з належної ОСОБА_9 кредитної картки "Приватбанку" 946 грн., та 700 грн. готівки з сумки ОСОБА_8 Заявляє, що суд безпідставно стягнув з нього в користь ОСОБА_3 вартість дисконтних карток магазинів, в той час, як вони не являють собою цінності.
Просить врахувати його признання, розкаяння у вчинених злочинах, те, що скоєні вони через збіг тяжких особистих обставин, його тяжку хворобу, позитивну характеристику за місцем проживання та змінити вирок: обрати покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та в частині вирішення цивільних позовів знизити суми стягнень в користь ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_3 до визнаних ним розмірів.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
Таємне викрадення ОСОБА_1 цінностей належних ОСОБА_5 на 1360 грн., ОСОБА_6- на 795 грн., ОСОБА_4 –на 551 грн. 40 коп., ОСОБА_12 –на 992 грн. ОСОБА_7 –на 1тисячу грн., ОСОБА_8 –на 2622 грн., ОСОБА_9 –на 1241 грн., у ОСОБА_3 на 680 грн. стверджується зібраними по справі доказами і ніким не оспорюється.
Сам засуджений не заперечує проти того, що він 29.12.2010 року в м. Ковелі з дитсадка №12 викрав належні ОСОБА_2, а 10.01.2011 року з архіву лікарні станції Ковель –належні ОСОБА_8 цінності.
Твердження засудженого про викрадення ним у ОСОБА_8 грошей лише в сумі 2100грн. спростовується показаннями даної потерпілої про крадіжку з її кабінету в лікарні м. Ковеля 10.01.2011 року поряд з іншими цінностями гаманця з 2800 грн. Аналогічні показання давала потерпіла вподовж всього попереднього та судового слідства. Тому суд підставно саме їх поклав в основу вироку, вважаючи, що разом з вищевказаними грошима засудженим викрадено у ОСОБА_8 цінності вартістю 3322 грн.
Як встановлено з показань потерпілої ОСОБА_2, 29.12.2010 року з кабінету старшої медсестри дитсадка №12 в м. Ковелі було викрадено належний їй гаманець, в якому поряд з іншими цінностями знаходились 2 кредитні картки "Приватбанку" з вкладами в 800 грн. і 1000 грн. та папірець з номерами рахунків даних вкладів.
Засуджений в своїх показаннях ствердив викрадення ним даного гаманця з вищевказаними кредитними картками.
Його твердження про зняття грошей в сумі 741 грн. лише з однієї з карток, спростовується його ж показаннями про викрадення ним у даної потерпілої двох таких карток та номерів рахунків по них.
З роздруківки банківських операцій, вчинених в "Приватбанку" по вкладах ОСОБА_2 вбачається, що після скоєння засудженим вищевказаної крадіжки по викрадених у ОСОБА_2 кредитних картах о 13 год. 14 хв. через банкомат "Приватбанку" було знято 741 грн., а о 15 год. 11 хв. через банкомат "Кредитбанку" двома операціями - ще 946 грн.
Зробленими банкоматами фотографій стверджується, що особа, яка знімала дані кошти була чоловічої статі.
В ході досудового слідства засуджений стверджував про зняття ним належних вищевказаній потерпілій коштів з обох кредитних карток.
Виходячи з вищевказаних доказів, суд підставно визнав ОСОБА_1 винним в повторній таємній крадіжці, поєднаній з проникненням в приміщення, належних ОСОБА_9. цінностей саме в сумі 2187 грн. в тім числі 1687 грн.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд безпідставно визнав засудженого винним у заподіянні потерпілій ОСОБА_3 збитків на 200 грн. крадіжкою дисконтних карток магазинів "ДЦ", "Колібрі", "Наш Край" і стягнув дану суму з засудженого.
Дані дисконтні картки видаються покупцю безоплатно і надають йому право купувати товари із знижкою, при їх втраті - підлягають поновленню.
Показання потерпілої про те, що викраденням карток позбавило її можливості зекономити 200 грн. при покупці товарів у магазинах, є голослівними і нічим не стверджені. Крім того, неотримання даної пільги є втраченою вигодою, яка не підлягає стягненню. З врахуванням цього, колегія суддів вважає за необхідне зменшити вартість викрадених в ОСОБА_3 цінностей на 200 грн. та змінити вирок в частині вирішення заявленого даною потерпілою цивільного позову, зменшивши стягнення в її користь з засудженого до 150 грн.
Що стосується покарання, то воно призначено ОСОБА_1 судом у відповідності з ст. 50, 65 КК України, з врахуванням того, що ним вчинено цілий ряд тяжких злочинів через невеликий проміжок часу після звільнення з місць ув’язнення, де він відбував покарання за аналогічні злочини. А це свідчить про вперте небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Враховано і ряд пом’якшуючих покарання обставин: признання і розкаяння ОСОБА_1 у вчиненому, його сприяння слідству.
Наявність в засудженого хвороб та вчинення ним злочинів з-за тяжких життєвих обставин нічим не стверджено і тому не приймається до уваги.
Враховуючи, що вчинені ОСОБА_1 злочини являють собою реальну сукупність, остаточне покарання шляхом часткового складання покарань за них призначено у відповідності з ст. 70 КК України . Підстав для його зниження не знайдено.
Перевіряючи справу в порядку ст. 365 КК України, колегія суддів відмічає, що суд не зарахував засудженому в строк відбутого покарання час з моменту його затримання до моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 14 по 17 січня 2011 року, що необхідно зробити.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 265, 366 КПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 4 травня 2011 року щодо нього в частині кваліфікації дій засудженого та призначеного покарання залишити без зміни.
Змінити даний вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3, стягнувши в її користь з ОСОБА_1 150 (сто п’ятдесят) грн.
Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбутого ним покарання час тримання під вартою з 14 по 17 січня 2011 року.
Внести в мотивувальну частину даного вироку зміну: вважати, що ОСОБА_1 5 січня 2011 року таємно викрадено у ОСОБА_3 цінностей на 680 грн., в тім числі дисконтні картки магазинів "ДЦ", "Колібрі", "Наш Край", які не становлять майнової цінності.
В останній частині вирок залишити без зміни.
Головуючий
Судді