Судове рішення #17623424


Справа №11-898Головуючий у І інстанціїХрипун

Категорія21Доповідач у 2 інстанції Полосенко

22.08.2011


УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Авраменка М. Г.,

суддів: Матюшка М. П., Полосенка В. С.,

за участю: прокурора Нечепоренко С. П., засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, законного представника ОСОБА_4 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року за яким засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хотів, Києво-Святошиського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

21.08.2009          року Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

30.03.2010          року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

за ч.2 ст. 186 КК України до 4  років позбавлення волі.

          На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 21.08.2009 року у вигляді 2 років позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, призначено покарання до 4 років позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 до 3 років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 309 КК України до 2  років позбавлення волі.

           На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  призначено покарання 3 роки позбавлення волі.

           На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  призначено покарання 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Голосіївським районним судом м. Києва від 21.08.2009 року у вигляді 1 місяць позбавлення волі, і призначено остаточне ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_3  до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.

Стягнуто з матері засудженого на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 1237 гр. 24 коп. за експертні дослідження.  

     Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком, 13 березня 2008 року, близько 19 години 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_3, діючи разом та за попередньою згодою з особою, яка не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність - ОСОБА_5, перебуваючи поблизу вул. Пирогівської в с. Хотів, Києво- Святошинського району, Київської області, маючи намір на викрадення чужого майна, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_6 та схопив його руками за одяг і наніс йому близько 2-х ударів рукою по тулубу і 2-х ударів ногою по ногам потерпілого, чим застосував відносно нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я. Після чого ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_3 підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та умисно наніс йому близько 2-х ударів по тулубу, ОСОБА_3 вдарив ногою по нозі  потерпілого, від чого ОСОБА_6 впав на землю, а ОСОБА_3 наніс йому ще два удари ногою по тулубу. Після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 відкрито викрали у ОСОБА_6 пухову куртку вартістю 150 гривень та шапку вартістю 20 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодіння майном ОСОБА_6, неповнолітній ОСОБА_3 діючи разом та за попередньою згодою з особою, яка не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, ОСОБА_5, знову наніс потерпілому удар ногою по ногам, від якого ОСОБА_6 знову впав на землю, а ОСОБА_3, з ОСОБА_5, відкрито викрали у ОСОБА_6 светр, вартістю 100 гривень та футболку, вартістю 50 гривень, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 320 гривень.

З викраденим з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися за власним розсудом.

Крім цього, приблизно в кінці серпня 2010 року неповнолітній ОСОБА_3 знайшовши біля озера в с.Хотів Києво-Святошинського району Київської області самосійну коноплю, достовірно знаючи, що вона є наркотичним засобом, зірвав рослини коноплі для власного вживання без мети збуту. Переніс їх за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 де висушив, перетер їх та отриману масу поскладав у три маленькі пакети та один великий.

28.09.2010 року близько 19 години неповнолітній ОСОБА_3 був затриманий працівниками Києво-Святошинського PB по площі Паширова 1 в с. Хотів, Києво- Святошинського району, Київської області. Під час огляду особистих речей ОСОБА_3 в кишені його рюкзаку виявлено та вилучено чотири паперових згортка з подрібненою рослинною масою.

Згідно висновку експерта № 1685/х від 08.11.2010 року представлені на дослідження подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору - є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса наркотичного засобу в сухому стані становить - 3.30 г, 3,20 г, 3,20 г та 12, 35 г. Загальна вага наркотичного засобу становить 22.05 г.

27.09.2010 року о 16 годині неповнолітній ОСОБА_3 з метою викрадення чужого майна проник через квартирку вікна в кімнату будинку АДРЕСА_1 де використовуючи принесену з собою викрутку та знайдений у кімнаті молоток, зламав двері металевого сейфу, який належить ОСОБА_7, звідки таємно викрав належне йому майно : мобільний телефон «Нокіа 6131», без сім карки, вартістю 60 гривень; 20 пачок цигарок arlboro Gold»вартістю 9 гривень за пачку, на загальну суму 180 гривень; ніж розкладний «метелик»у чохлі вартістю 20 гривень; навушники до мобільного телефону, які не представляють матеріальної цінності; запальничку металеву «Честерфілд», яка не представляє матеріальної цінності; запальничку пластикову, жовтого кольору, яка не представляє матеріальної цінності; пневматичний пістолет », чорного кольору, який знаходився у несправному стані і тому не представляє матеріальної цінності; два металевих ключа від внутрішнього замка, які не представляють матеріальної цінності, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 260 грн. Після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник. Викраденим майном розпорядився за власний розсудом.

Прокурор в своїй апеляції просить вирок суду змінити у зв’язку з невірним застосуванням судом кримінального закону та виключити з резолютивної частини вироку ч. 1 ст. 70 і ст. 71 КК України.

Посилається на те, що судом при постановленні вироку та призначенні покарання ОСОБА_1 невірно застосовано ч. 4 ст. 70 КК України, а також судом помилково застосовано ч. 1 ст. 70 КК України, яка підлягає виключенню в частині призначеного покарання у виді 4 років позбавлення волі. Також на думку апелянта, невірно судом застосовано ст. 71 КК України, оскільки вирок від 30.03.2010 року виконано окремо.

           В апеляційній скарзі законний представник засудженого не оспорюючи доведеності вини підсудного, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, просить скасувати вирок місцевого суду та призначити ОСОБА_3 більш м’яке покарання.

            В обґрунтування апеляції законний представник посилається на те, що судом не взяті до уваги такі пом’якшуючі обставини, як примирення з потерпілим,  добровільне відшкодування збитків, зізнання у вчинених злочинах та сприяння їх розкриттю.

           Зазначає, що суд мав також врахувати умови життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_3, вплив на нього дорослих, рівень розвитку, склад сім’ї, його матеріальний стан та інші особливості його особи.

           Засуджений у своїй апеляційній скарзі не погоджуючись з вироком просить направити справу на новий судовий розгляд та пом’якшити покарання.

           Заслухавши доповідача, виступ прокурора в підтримку апеляції,  засудженого та його захисника, які просили застосувати ст.75 КК, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляції законного представника, прокурора та засудженого підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

           

         Твердження законного представника про те, що призначене ОСОБА_3 покарання необґрунтовано, є безпідставним, оскільки призначаючи вид і міру покарання засудженому, суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, вчинення їх неповнолітнім та щире каяття винного.

        Покарання за кожний вчинений злочин, вчинений засудженим, місцевим судом визначено вірно.

        Доводи прокурора про неправильне застосування судом ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 заслуговують на увагу.

         Так, згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про  практику призначення судами кримінального покарання»№ 7 від 24.10.2003 року (зі змінами від 6.11.2009р.) коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

         З матеріалів справи вбачається, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва області від 21.08.2009 року ОСОБА_3 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі та звільнено на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням.

        ОСОБА_3 до постановлення першого вироку вчинив інший злочин, за який його засуджено вироком Києво-Святошинського районного суду від 16.05.2011 року із призначенням покарання у виді позбавлення волі,  що належить відбувати реально.

        Тому, вказані вище два вироки, щодо ОСОБА_3 мають виконуватись самостійно.

         Зважаючи на викладене, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 71 КК України безпідставно до призначеного покарання за новим вироком, частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 21.08.2009 року у виді позбавлення волі на один місяць.

       У зв’язку з цим колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку і пом’якшення призначеного місцевим судом покарання засудженому ОСОБА_3 та  виключення із його резолютивної частини посилання суду на ч. 4 ст.70, ст.71 КК України та повторне застосування ч. 1 ст. 70 того ж КК.

         

         На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

          

           Апеляції засудженого ОСОБА_3, прокурора та законного представника ОСОБА_4- задовольнити частково.

           Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2011 року  відносно ОСОБА_3 - змінити.

           Виключити з резолютивної частини вироку посилання на  ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України та повторне застосування ч. 1 ст. 70 КК України.

          Вважати ОСОБА_3 засудженим місцевим судом до позбавлення волі:

          за ч.2 ст. 186 КК України до 4  років;

          за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років;

          за ч. 2 ст. 309 КК України  до 2  років.

          На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 визначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

         В решті вирок залишити без зміни.

         Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 21.08.2009 року щодо ОСОБА_3 виконувати самостійно.

         Вірно за належними підписами.

         Суддя                                           В. Полосенко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація