Справа №10-200Головуючий у І інстанціїСкарлат О.І.

КатегоріяДоповідач у 2 інстанції Полосенко

22.08.2011

УХВАЛА

Іменем України

19 серпня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого –Авраменка М. Г.,

суддів:   Нагорного А. М., Полосенка В. С.,

за участю: прокурора Башловка С. О. та адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3, -

встановила:

 Згідно з оскаржуваною в апеляційному порядку постановою старший слідчий в ОВС прокуратури Київської області звернувся до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3, з метою запобігти спробам ухилятися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.   

 Як вбачається з матеріалів справи і рішення суду, кримінальна справа щодо посадової особи  місцевого самоврядування ОСОБА_3 за ознаками  злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України порушена 11 серпня 2011 року  по факту одержання  хабара в особливо великому розмірі.

 12 серпня 2011 року постановою Вишгородського районного суду Київської області щодо ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі і маючи вільний доступ до документів, які мають значення до справи, а також маючи можливість впливати на інших працівників сільської ради, які є свідками по справі буде перешкоджати встановленню істини по справі. Також з метою уникнення покарання буде ухилятися від слідства та суду та від виконання процесуальних рішень.

 Не погоджуючись з постановою місцевого суду захисник в своїй апеляції просить її змінити та обрати ОСОБА_3 міру запобіжного заходу  - підписку про невиїзд.

 В обґрунтування своєї скарги апелянт вказує, що мотивація суду є загальною, містить лише припущення без достатніх підстав, в постанові суду не наведено жодного конкретного факту. Не відомо на що впливає доступ ОСОБА_3 до документів, які мають значення для справи.

Судом при розгляді подання не було  враховано особу ОСОБА_3, наявність у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність постійного місця проживання та стан здоров’я.  

       Заслухавши доповідача, доводи апелянта в підтримку апеляції та виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обміркувавши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.ст.148 і 155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно із вимогами ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підлягають врахуванню: тяжкість злочину, вік особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини.

Належним чином дослідивши надані матеріали, вивчивши дані про особу обвинуваченого та інші обставини, які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність даних, які б указували на те, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі. Із урахуванням наведеного суд першої інстанції прийняв рішення, яке ґрунтується на вимогах закону, про доцільність обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Апеляція захисника не містить належних доводів, які б указували на незаконність постанови суду першої інстанції.  Матеріали справи містять дані щодо того, що тільки запобіжний захід у виді взяття під варту може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов’язків, які випливають із змісту ч. 2 ст. 148 КПК України.

Постанова суду першої інстанції про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

          Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 та 382 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            Апеляцію захисника –залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 серпня  2011 року про задоволення подання слідчого про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3 –без зміни.

          Вірно за належними підписами.

          Суддя                                           В. Полосенко