Справа   №1-84/11                                                    Головуючий у 1 інстанції  Галушка О.Г.

Провадження №11/0390/475/11                                 Доповідач Борсук П.П.

Категорія ч.2 ст. 307 КК України

                              АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                             ----------------------------------------------------------------

                                                          У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          02 серпня 2011 року                                                         м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді –Борсука П.П.,

суддів - Хлапук Л.І., Матата О.В.,

за участю секретаря Солодухи Ю.В.,

прокурора –Артиш Н.В.,

захисника –ОСОБА_1,

засудженого –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Луцьку апеляцію засудженого на вирок Нововолинського міського суду від 19 травня 2011 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з повною середньою освітою,  одруженого,на утриманні одна неповнолітня дитина, інваліда другої групи загального захворювання, працює робітником з комплексного обслуговування дошкільного закладу № 9 у м. Нововолинську, в порядку ст. 89 КК України несудимого,

засудженого за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років з конфіскацією однієї другої частини майна, яка є його власністю.

Зарахувано в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 строк тримання під вартою з 17 по 19 листопада  2010 року.    

  Строк відбування покарання визначено рахувати з моменту постановлення вироку, а саме з 19 травня 2011 року.

    Змінено запобіжний захід засудженому ОСОБА_2  з підписки про невиїзд на взяття під варту із зали судового засідання.

 Стягнено з ОСОБА_2 в доход держави 1260 (одну тисячу двісті шістдесят) гривень 04 коп. судових витрат.

Речові докази у справі: чотири паперових згортки, де знаходяться наркотичні засоби –канабіс (марихуана)- знищено.           

 За даним вироком ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він  в один із днів  жовтня місяця 2010  року,  перебуваючи в районі шахти № 8, що у м. Нововолинську, незаконно придбав з метою збуту  особливо небезпечний наркотичний засіб –марихуану,  котру знайшов у вигляді куща рослини конопля, перевіз у своє помешкання, подрібнив та зберігав з метою збуту.

          11 листопада 2010 року ОСОБА_2, знаходячись на сходовій площадці в під’їзді будинку АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб –канабіс (марихуану) масою 1,76 г.

17 листопада 2010 року ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину «НАШ», що на 15-му мікрорайоні у місті Нововолинську, повторно, незаконно збув ОСОБА_3  особливо небезпечний наркотичний засіб –канабіс (марихуану) масою 2,59 г.

Цього ж дня ОСОБА_2 знаходячись біля будинку № 15, що на 15-му мікрорайоні у місті Нововолинську, повторно, незаконно зберігав при собі з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб –канабіс (марихуану) масою 0,83 г.          

17 листопада 2010 року, у квартирі що на 15-му мікрорайоні, 5/15 у місті Нововолинську, ОСОБА_2 повторно, незаконно зберігав з метою збуту особливо наркотичний засіб –канабіс (висушену марихуану) масою 0,83 г.

          В своїй апеляції засуджений просить змінити вирок, застосувати при обранні покарання ст.75 КК України. При цьому врахувати щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні малолітньої доньки.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, думку засудженого, його захисника на підтримання апеляції, міркування прокурора про залишення судового рішення без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні особливо наркотичних засобів з метою збуту та їх збуті, вчиненому повторно відповідає доказам,  які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив і правильно оцінив.

Так,  ОСОБА_2 стверджує про те, що марихуану ОСОБА_3 не збував, а передавав в дарунок.

Сам же ОСОБА_3 підтвердив обставини придбання в засудженого наркотичного засобу.

Проведення оперативних закупок в засудженого наркотичних засобів оформлені відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.

За висновками експертиз від 07, 27 грудня 2010 року, вилучені речовини рослинного походження після проведення оперативних закупок у ОСОБА_2, при огляді місця події та помешкання останнього, являють собою особливо небезпечний наркотичний засіб –канабіс (марихуану).

За таких обставин, саме показання самого засудженого в сукупності з іншими доказами, суд поклав в основу обвинувального висновку, які в цілому повно відтворюють картину події, і тим самим повністю спростовують його версію щодо непричетності до збуту наркотичних засобів.

Дії ОСОБА_2 у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні особливо наркотичних засобів з метою збуту та їх збуті, вчиненому повторно за ч.2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно. Відповідно до ст. 65 КК України, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_2покарання, суд першої інстанції врахував тяжкість скоєного ним злочину, дані про його особу, який характеризується посередньо за місцем проживання, позитивно за місцем роботи.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів кримінальної справи, судом було залишено поза увагою, що ОСОБА_2 має на утриманні одну неповнолітню дитину, є інвалідом другої групи, інвалідність призначена довічно.  

З огляду на вищевикладене, та враховуючи відсутність обставин, які б обтяжували покарання, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому рахує за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити його  від відбування покарання з випробуванням.   Таке покарання відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, і буде необхідним та достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -

                                   УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 19 травня 2011 року щодо нього змінити.

Залишити призначене ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання,  якщо він на протязі трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          На підставі ч. 1, п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання  без дозволу органу кримінально-виконавчї інспекції, повідомляти органи кримінально–виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

          В строк відбування покараня зарахувати термін перебування ОСОБА_2  під вартою в період з 19 травня до 02 серпня 2011 року.

          Звільнити засудженого ОСОБА_2 з-під варти негайно у залі судового засідання.

          В решті вирок залишити без зміни.

          Головуючий

          Судді