Справа №  1-12/11

Провадження №11/0390/460/11 Головуючий у 1 інстанції:Барчук В.М.

Категорія:ч. 1 ст. 425 КК України Доповідач: Польовий М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 серпня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Польового М. І.,

суддів -  Оксентюка В.Н.,  Бешти Г.Б.,

 за участю прокурора –Матящука В.К.,

виправданого ОСОБА_1,

 захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією  військового прокурора Луцького гарнізону на вирок Луцького міськрайонного суду від 27 травня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Досудовим слідством ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дубно, Рівненської області, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, пенсіонер, проживаючий в АДРЕСА_1 не судимий, обвинувачувався в тому, що він, будучи військовою особою, являючись відповідно до п.41 «Положення про військове (корабельне) господарство ПВ України», затвердженого наказом Голови ДКСОДК України від 06.08.1998 р. № 328, основним організатором військового господарства, маючи об’єктивну реальну можливість належним чином і в повному обсязі виконувати свої службові обов’язки, недбало ставився до служби, а саме: належним чином не організував приймання Луцьким прикордонним загоном ДПС України влітку 2008 року вугілля від приватного підприємця ОСОБА_3

Так, в порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 76, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України –під час виконання наказу начальника Луцького Прикордонного загону полковника ОСОБА_4, ОСОБА_1 недбало ставився до виконання постановленого йому завдання щодо організації придбання та після цього прийому вугілля у підрозділи, відповідаючи безпосередньо за матеріально-технічне забезпечення підрозділів КЕС, ухилявся від організації та належного керування цією службою та її посадовими особами під час приймання вугілля на підрозділи загону в літку 2008 року, заняття з службовими особами не провів, організацію підвезення, підрозділами загону, вугілля належним чином не здійснив.

В порушення вимог п.п. 22, 25, 41, 178, 181, 203 «Положення про військове господарство прикордонних військ України»затвердженого наказом Голови ДКСОДК України від 06.08.1998 р. № 328, ОСОБА_1, відповідаючи за господарство частини у підпорядкованій йому КЕС загону, не впевнився в компетентності начальника цієї служби ОСОБА_5, не дотримався вимог керівних документів щодо організації і ведення господарства стосовно приймання вугілля 2008 році на підрозділи загону встановленим порядком, внаслідок чого не забезпечив приймання та доставку вугілля в підрозділи.

В порушення вимог п.11 «Інструкції про  порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю», затвердженої Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П/-6, та п.п. 13, 14 «Інструкції про  порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю», затвердженої Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П/-7, ОСОБА_1 після отримання  наказу начальника Луцького прикордонного загону полковника ОСОБА_4, про організацію придбання та після цього прийому вугілля на підрозділи загону у 2008 році, особисто не визначив компетентних осіб для прийняття вугілля, не контролював осіб, яким було поставлено завдання про прийом вугілля, не перевірив чи приймання здійснюється у відповідності до інструкції та умов договору, за кількістю та якістю, умови для приймання не створив, а лише в усному порядку повідомив підлеглих –старшин прикордонних підрозділів «Рівне», «Римачі», «Висоцьк», «Грабове», «Новогрузьке», що у підрозділи привезе вугілля ПП ОСОБА_3, згідно укладених договорів № 81-08 від 10.07.2008 року та № 95-08 від 07.08.2008 року.

Так, на виконання договорів № 81-08 від 10.07.2008 року та № 95-08 від 07.08.2008 року на поставку вугілля підрозділам Луцького прикордонного загону, повинно було поставитись вугілля марки ДГр 0-200, яке за своїми якостями повинно відповідати затвердженим Держстандартам (технічним умовам по зольності 26, 4 % та вологості 6,2%), за ціною 520 гривень за одну тону в кількості 303 тони на загальну суму 157 560 грн.

Проте, 19.07.2008 року у відповідності до вищевказаних договорів по накладних № 178, 179 на прикордонний пост «Грабове»було доставлено вугілля в кількості 51.3 тонни з зольністю 47.3 (Аd) та вологістю 6.2 (wє?№), що не відповідало умовам тендеру.

21, 22, 24 липня 2008 р. по накладних № 197, 214, 308 на військове містечко «Римачі»було доставлено вугілля в кількості 79.9 тон з зольністю 45.5 (Аd) та вологістю 10.9 (wє?№), що не відповідало умовам тендеру.

23 та 24 липня 2008 р. по накладних № 277, 278, 307, 314, 342, 381  на прикордонний відділ «Рівне»було доставлено вугілля в кількості 150.5 тон з зольністю 43.7 (Аd) та вологістю 9.3 (wє№), що не відповідало умовам тендеру.

30. 07 2008 р. по накладних № 382  на прикордонний пост «Висоцьк»було доставлено вугілля в кількості 11.1 тон з зольністю 46.1 (Аd) та вологістю 6.7 (wє№), що не відповідало умовам тендеру.

30.07.2008 р. по накладних № 383  на прикордонний пост «Новогрузьке»було доставлено вугілля в кількості 10.2 тон з зольністю 44.8 (Аd)  та вологістю 8.17 (wє№), що не відповідало умовам тендеру.

Дані результати про зольність та вологу вугілля отримані згідно висновку експерта  від 11.03.2009 року щодо якості вугілля, яке було поставлене в підрозділи Луцького прикордонного  загону.

Згідно висновку № 0532  додаткової судово-товарознавчої експертизи від 31.08.2010 року вартість 303 тони вугілля з урахуванням витрат на доставку, яке було поставлене згідно договорів № 81-08 від 10.07.2008 р. та №95-08 від 07.08.2008 р. до підрозділів Луцького прикордонного загону могла становити 77 215 грн. 80 коп.

В результаті недбалого ставлення полковника ОСОБА_1 до служби, прийняття  внаслідок цього вугілля неналежної якості, державі в особі Луцького прикордонного загону було заподіяно матеріальних збитків на суму 80 344 грн. 20 коп., що є істотною шкодою.

Вироком Луцького міськрайонного суду від 27 травня 2011 року ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 425 КК України виправдано за недоведеністю вини у вчиненні злочину.

Своє рішення суд мотивував тим, що експертиза якості вугілля від 11.03.2009 року є  неналежним, недостовірним і недопустимим доказом у справі, оскільки проведена з порушенням ч. 3 ст. 196 КПК України. У зв’язку з цим суд не прийняв до уваги і висновок товарознавчої експертизи №0532 від 31.08.2010 року, так як він грунтується на висновку експертизи від 11.03.2009 року. Досудовим слідством не здобуто доказів, які підтверджують заподіяння ОСОБА_1 істотної шкоди недбалим ставленням до військової служби.

В апеляції військовий прокурор Луцького гарнізону, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що судове слідство проведено однобічно та неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Безпідставно відхилено клопотання про надання військовій прокуратурі Луцького гарнізону судового доручення на проведення слідчих дій,  не взято до уваги показання свідків та докази, які викривають ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Незважаючи на допущені під час досудового слідства процесуальні порушення, висновок експертизи якості вугілля слід було визнати допустимим доказом, оскільки він узгоджується з іншими доказами.

В запереченні на апеляцію ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а вирок суду щодо нього без зміни. Посилається на те, що покладені на  нього обов’язки виконував добросовісно, обвинувачення побудовано на припущеннях, досудовим слідством не здобуто доказів, які б підтвердили  заподіяння істотної шкоди недбалим ставленням його до військової служби.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, ОСОБА_1 та його захисника, які апеляцію заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про недоведеність участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України, зроблений на підставі аналізу зібраних по справі досудовим слідством доказів і є обґрунтованим з наведенням у вироку відповідних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 425 КК України кримінальна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до служби настає лише тоді, якщо це заподіяло істотну шкоду.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року №9 визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому обвинувачення згідно зі ст. 62 Конституції не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій не передбачених процесуальними нормами.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи як на докази заподіяння ОСОБА_1 істотної шкоди досудове слідство посилалось на висновок експертизи якості вугілля від 11.03.2009 року та на висновок товарознавчої експертизи №0532 від 31.08.2010 року, який зроблений на підставі експертизи якості вугілля.

Судом встановлено, що представлені на експертизу зразки вугілля як речові докази до справи постановою слідчого не приєднані, а дані про відібрання зразків вугілля  в підрозділах «Римачі» взагалі відсутні.

Суд також прийшов до обґрунтованого висновку, що експертиза якості вугілля від 11.03.2009 року проведена з порушенням ст. ст. 77, 85, ч. 3 ст. 196 КПК України, ст. 10 Закону України  «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 03 квітня 2003 року, від 09 вересня 2004 року), навів у  вироку конкретно факти порушення законодавства при її проведенні, чим це підтверджується і чому висновок експертизи вважає неналежним, недостовірним і недопустимим доказом у справі.

Підстав сумніватись у правильності такого висновку суду у колегії суддів не виникає, оскільки він належним чином у вироку вмотивований.

Обґрунтовано суд також не взяв до уваги висновок товарознавчої експертизи №0532 від 31.08.2010 року, оскільки він зроблений на підставі висновку експертизи якості вугілля від 31.03.2009 року, який визнаний неналежним і недопустимим доказом.

У процесі розгляду справи в суді  були досліджені всі обставини, з’ясування яких мало істотне значення для правильного її вирішення, а тому колегія суддів вважає, що доводи апеляції про однобічність та неповноту судового слідства, а також про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставні.

Допитаний   як свідок слідчий ОСОБА_6. не зміг суду пояснити відсутність протоколу відібрання зразків вугілля в підрозділах «Римачі», постанови про приєднання відібраних зразків як речових доказів, кому і на підставі чого вони здані на зберігання, а тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про дачу судового доручення для проведення слідчих дій для встановлення  і впізнання свідками вугілля, яке залишилось після проведення експертизи та визнання зразків вугілля речовим доказом.

Оскільки докази, які стали підставою для висновку про настання істотної шкоди, на стадії досудового слідства здобуті з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства  і виправити яким-небудь способом ці порушення неможливо, можливість збирання інших належних доказів втрачена, а тому суд обґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 425 КК України, за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.

Підстав для скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Луцького міськрайонного суду від 27 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію військового прокурора Луцького гарнізону – без задоволення.

Головуючий                     

Судді