Лебединський районний суд Сумської області    

                            Справа № 1-198/11

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

 30 серпня 2011 року                               Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

                              головуючого  судді   Подопригори Л.  І.

                              при секретарі Лєсна Н. В.,

                    з участю прокурора    Радковського В.П.

             потерпілих                ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костопіль Рівненської області, українця, громадянина  України, освіта середня - спеціальна, не  одруженого,  не  працюючого, мешканця  АДРЕСА_1, раніше  судимого 26.07.2007 року  за  ст. 122 ч.1 КК України  до  200 год.  громадських  робіт; 25.01.2008 року  за ст. 189 ч.2 КК України  до  3 років 3  міс.  позбавлення  волі;

          за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190  КК України,

В с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_3  11.07.11 року близько 12 години знаходячись на галявині у яру, що неподалік  пров. Верстатників  м. Лебедин Сумської області побачив  мобільний телефон, та вирішив з метою незаконного збагачення  та з корисливих спонукань його викрасти. Одразу реалізуючи свої  злочинні  наміри, направленні на незаконне збагачення та вчинення крадіжки  чужого майна ОСОБА_3 умисно, з корисливих спонукань, таємно, повторно, скориставшись неуважністю власниці викрав мобільний телефон марки «Самсунг Е-1175»ІМЕІ:НОМЕР_1, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 197 від 22.07.11 року  318 грн. 40 коп., що належить ОСОБА_1 Викраденим   розпорядився на власний розсуд , чим завдав  ОСОБА_1 майноої шкоди на вказану  суму.   

Крім того 11.07.11 року близько 12 год. 30 хвилин  ОСОБА_3  знаходячись на галявині у яру, що неподалік  пров. Верстатників  м. Лебедин Сумської області, де відпочивали  люди, побачивши  у потерпілої ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Самсунг - 3010»  вирішив ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою потерпілої, шляхом обману, повідомивши  потерпілій неправдиві відомості  про те, що йому потрібно зателефонувати, умисно, з метою незаконного збагачення, заволодів вказаним телефоном, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи  № 197 від 22.07.2011 року 508,30 грн., який потерпіла добровільно йому передала, та на неодноразові вимоги ОСОБА_2 повернути телефон, повідомляв неправдиві відомості, а потім взагалі відмовився повернути його, та  розпорядився телефоном на власний розсуд, чим завдав потерпілій майнової шкоди.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, 11.07.11 року  близько 12 год. 20 хв. він разом із ОСОБА_4, його співмешканкою ОСОБА_11, його сестрою ОСОБА_5 та хлопцем на ім’я ОСОБА_10 вирішили піти на ставок «рибне». Йшли через цегельний завод. Проходячи повз яр, побачив там трьох жінок, і хлопців, які вживали спиртні напої.   Серед  них були його знайомі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вони приєдналися до них. Під час розмови він побачив мобільний телефон Самсунгш, який лежав  на куртці неподалік від ОСОБА_1 Він вирішив викрасти його і непомітно для потерпілої та інших осіб заволодів телефоном.   Через деякий час  ОСОБА_1 побачила, що зник телефон та почала кричати на нього  і він вирішив піти геть. В цей час до нього підійшов син ОСОБА_1 -  ОСОБА_6,  та сказав, щоб він повернув телефон. Він відмовився і між ними  виникла сварка, яка переросла у короткочасну бійку. Жінки кинулись їх рознімати і порвали йому  майку і капці. Коли бійка припинилася,  він підійшов до ОСОБА_2 і запитав чи є в неї телефон. Вона показала йому телефон. Він попросив дати телефон зателефонувати, хоча вже думав ним заволодіти і не віддавати, поки вони не відшкодують йому пошкоджений одяг. ОСОБА_2 передала йому телефон. Він викинув з телефонна сім картку і коли ОСОБА_2 стала говорити, щоб він повернув телефон, то він  відповів, що даний телефон буде в нього  доки  вони не відшкодують за пошкоджений одяг. Після цього вони пішли і в подальшому він віддав цей телефон ОСОБА_7 для  тимчасового користування.

          Крім визнання   своєї вини підсудний  його вина  в  повному обсязі доведена  іншими доказами по справі.

Потерпіла ОСОБА_1  пояснила,  що11.07.11 року близько 11 години вона  разом з сином на іншими знайомими відпочивали на  галявині  поблизу  цегляного заводу. Близько 12 години ОСОБА_2 та її син пішли у магазин, щоб купити ще вина. В цей час до їх компанії  підійшов  гурт молоді, серед яких був  підсудний,  та ще  два хлопці  і  дві  дівчини.  Коли вони підійшли  між дівчиною на  ім’я  ОСОБА_11  та нею виникла сварка і сутичка, яка згодом припинилася. Потім  вона підвелася з трави  і помітила, що у неї зник  мобільний телефон «Самсунг». Оскільки біля неї сидів ОСОБА_3, то вона звернулася до нього з проханням віддати телефон, але він  сказав, що його не брав. Вона  стала  плакати і відійшла  від них до дороги. Тим часом  із магазину повернулися  син  і ОСОБА_2. Вона сказала, що  у неї зник  телефон і що його міг забрати ОСОБА_3  ОСОБА_6  побіг до нього  і між ними виникла  короткочасна  сутичка. Вона із ОСОБА_2  побігли  до хлопців, розмирили їх і вона забравши сина пішла додому.  Що було  далі вона не знає і не бачила.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила,  що 11.07.11 року  близько 11 години вона  разом зі знайомили відпочивали на галявині  у яру  поблизу  цегельного заводу. Вони посиділи вчотирьох близько години,  а потім близько 12 години вона та ОСОБА_6  пішли у магазин, неподалік від місця  відпочинку.  Поблизу місця,  де вони  відпочивали нікого не було,  і по дорозі  до магазину  нікого не бачили.  Повернулися  вони  із магазину  близько  через   хвилин  20. Вона побачила, що осторонь від місця, де вони сиділи, стоїть ОСОБА_1  і плаче. На місці, де  вони раніше відпочивали сидів гурт молоді, яких вона не знала. ОСОБА_1 сказала, що у неї  зник телефон, коли прийшов   ОСОБА_3, але вона не бачила, як  зник  телефон.  ОСОБА_6 побіг  до гурту  молодих людей, на  місце, де вони відпочивали та став  питати  у підсудного, де він подів телефон, і наполягав, щоб він його повернув. Той  у відповідь  вдарив долонею у обличчя  ОСОБА_6,і  вони стали один одного  тягати за одяг. Побачивши це вона з ОСОБА_1 втрутилися  між  хлопцями та розмирили їх. ОСОБА_1  забрала  свого сина і  вони одразу  пішли додому. Під час цієї сутички вона відштовхувала  ОСОБА_3 і порвала  йому,  коли відштовхувала,   майку. Після  цього підсудний  став  говорити, що вона йому винна гроші за те, що порвала  футболку, яка  з  його слів коштує 500 грн. На що вона відповіла, що  йому нічого не винна, бо він першим розпочав  бійку. Потім він запропонував відійти і  поговорити. Потім  спитав який  у неї  телефон. Вона  витягла з  кишені спортивної куртки  свій  мобільний телефон і показала підсудному. Він сказав, що йому треба зателефонувати і вона передала йому телефон. Підсудний відійшов від неї і поклав телефон до кишені. Вона стала говорити, щоб він повернув телефон, але підсудний відмовився повертати, сказавши, що поверне коли відшкодують йому пошкоджений одяг. Потім дістав  телефон із кишені, витяг  сім-карту та кинув у траву і залишив місце події.

Свідок ОСОБА_6 пояснив,що 11.07.11 року десь близько з  11 години він разом з матір’ю та знайомими відпочивали в яру поблизу цегельного заводу по  вул. Сумська в м.Лебедині. Близько 12 години він разом з  ОСОБА_2 пішли до магазину «Меркурій», а коли повернулися, то  побачив свою матір, яка  стояла метрів за 10 від місця, де вони сиділи  і  плакала. Він запитав, що сталось. Вона відповіла, що в неї вкрали її мобільний телефон. Після цього він  підійшов до підсудного, який відпочивав  поряд  із хлопцями  та  з дівчатами та сказав, щоб він повернув телефон. На це той відповів, що не знає про який телефон іде мова та вдарив його декілька раз рукою в обличчя. Потім підійшла ОСОБА_2 та  мама, і розмирила їх.  Після  цього він  із мамою  пішли додому, що відбувалося далі він не  знає і не бачив.

Свідок ОСОБА_8  пояснив, що 11.07.11 року близько 11 години він разом з знайомими відпочивали в  яру поблизу цегельного заводу. Близько 12 години, коли він із ОСОБА_1 та  ще   іншою жінкою на  ім’я  ОСОБА_8 сиділи у  яру, а  ОСОБА_2   та  ОСОБА_6 пішли у магазин,  до них підійшов  гурт молоді  із  чотирьох  хлопців  та двох  дівчат серед яких був підсудний. Він відійшов за своїми потребами і повернувся до гурту хвилин за 10.   В цей час  із магазину повернулися ОСОБА_2   та ОСОБА_6 і  він побачив, що  ОСОБА_6 і  підсудний тягали один одного за одяг.  Між ними втрутилася  ОСОБА_2 та  відштовхувала  підсудного.  ОСОБА_1  заврала свого сина і  вони пішли  з місця події.  Через  сутичку  ОСОБА_3 став просити  у  ОСОБА_2 відшкодування  шкоди за  пошкоджений  його одяг.  Вона сказала, що по можливості відшкодує йому  одяг. Потім  підсудний запитав, чи є у ОСОБА_2 телефонн ї запропонував їй відійти убік, сказавши, що йому треба зателефонувати. Він пішов разом з ними і бачив, як ОСОБА_2 дістала телефон з кишені і передала підсудному. Підсудний взяв телефон і поклав до кишені. ОСОБА_2 стала говорити, щоб він повернув телефон, але підсудний відповів, що поверне, коли вона відшкодує йому пошкоджений одяг.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила свої покази дані нею в ходлі досудового слідства ( а.с. 49) де вона вказувала, що 11.07.11 року вранці вона разом  із братом та іншими знайомими відпочивали в яру біля цегельного заводу. Там були інші жінки та хлопці, який вона не знала. Затим вони пішли відпочивати на «рибне». Десь  о 18-19 годині їх запросили у міліцію та запропонували їй показати вміст рюкзака, який вона мала з собою,  де було виявлено  телефон «SAMSUNG»Е-1175,  чорного кольору, і їй повідомили, що він крадений.  Яким чином телефон потрапив до її рюкзака вона не знає.

З акту виявлення та вилучення ( а.с. 14) вбачається, що у ОСОБА_5 виявлено та вилучено  мобільний телефон «Самсунг»Е-1175»чорного кольору.

З акту добровільної видачі ( а.с. 15) вбачається, що 12.07.2011 року  ОСОБА_9 був виданий мобільний телефон «Самсунг»С 3010, який , як вона пояснила купив її син у незнайомого хлопця.          

З висновку  товарознавчої  експертизи  № 197 від 22.07.2011 року ( а.с. 67-69) , вбачається, що вартість мобільного телефону марки «Самсунг Е-1175»ІМЕІ:НОМЕР_1, встановить 318 грн. 40 коп.,  вартість мобільного телефону «Самсунг С-3010», ІМЕІ: НОМЕР_2  обладнаного  флеш-картою «Transcend Micro SD» об’ємом 2 ГБ., становить  508 грн. 30 коп.

Сукупність зібраних доказів свідчить про те, що підсудний скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену повторно і ці його дій суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Дії підсудного суд також кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману ( шахрайство), вчинене повторно.

          При призначенні покарання підсудному  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що підсудний  раніше судимий, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від злочину не настало, думку потерпілих, відшкодування збитків, характеристику по місцю проживання.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає  можливим обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, але дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання вважає можливим застосувавши ст.. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

 Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Судові витрати по справі  витрачені на проведення судово- товарознавчої експертизи в сумі 168,84 грн.,  суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Самсунг Е-1175», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 та  мобільний телефон «Самсунг С-3010», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2  суд вважає необхідним  повернути їм   за належністю.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.  323-324 КПК України

                                     П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 2  ст. 185  та ч. 2 ст. 190  КК України і призначити покарання:

За ч. 2 ст. 185 КК України  у вигляді  позбавлення волі строком на два роки;

За ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки. Застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

          Стягнути з засудженого на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області код  ЄДРПОУ 25574892, код  класифікації  доходів  бюджету  25010100, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк  ГУДКУ   в  Сумській  області   судові витрати   витрачені на проведення  судово- товарознавчої експертизи в сумі  168,84 грн.

                Речові докази по мобільний телефон марки «Самсунг Е-1175», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 та  мобільний телефон «Самсунг С-3010», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2  вважати повернутими   за належністю.

   На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту проголошення, через Лебединський районний суд Сумської області.

СуддяЛ. І. Подопригора