ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.08 р.                                                                               Справа № 7/317                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Малашкевича С.А.,при секретарі судового засідання Косицькій В.Ю.,

розглянувши матеріали справи

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦЗФ Фомінська” м. Шахтарськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс”  м. Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості у сумі 20 550 грн. та штрафних санкцій у сумі    855,18 грн.

За участю представників:

від позивача: Кухарчук М.В. – довіреність від 28.11.07 №561;

від відповідача: Мозговой А.М. – довіреність від 01.02.08 №85.

Суть справи:

ТОВ „ЦЗФ Фомінська” м. Шахтарськ звернулося з позовом до ТОВ                          „Промзовнішсервіс”  м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 20 550 грн. та штрафних санкцій у сумі    855,18 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечив, у зв’язку з тим, що до цього часу не складений акт взаємних розрахунків, позивачем не врахована наявність кредиту в сумі 3332,78 грн., отриманого позивачем у вигляді послуг за переадресацію відвантаженого позивачем  неякісного  вугілля. Пред’явлена в позові заборгованість виникла за результатами поставки позивачем 208 тон вугілля в трьох вагонах, однак,  завантажене в вагон № 67845404 вугілля  з цієї партії було неякісне та повернуте. В подальшому 29.03.07 позивач поставив 273 тони вугілля в вагонах на станцію одержувача але, як й у попередніх вагонах, вугілля було неякісне та повернуте позивачу за його погодженням. На підставі даних перевірки державної  податкової інспекції м. Шахтарська станом на 01.01.07 ТОВ   „Промзовнішсервіс” перед   ТОВ „ЦЗФ Фомінська” заборгованості не має.   

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Між ТОВ „ЦЗФ Фомінська” та ТОВ „Промзовнішсервіс” був укладений договір №18 про постачання вугільної продукції від 19.02.07 (далі договір), за яким позивач  зобов’язався поставити на адресу позивача вугільну продукцію, а відповідач –прийняти та оплатити таку продукцію на умовах та в строки, визначені в договорі.

Відповідно до п. 3.3, п. 3 договору,  розрахунки за отриману продукцію здійснюються покупцем грошовими коштами на поточний рахунок продавця в строк встановлений в специфікаціях до договору. За погодженням сторін можливі інші форми розрахунків.

Додатками №1 та №2 до договору, сторонами погоджені специфікації від 19.02.07 та 15.03.07 на поставкау вугільної продукції марки ТРО-200,в лютому, березні 2007 року. Зокрема, в березні сторони домовилися про поставку вугілля кількістю 500 т. за ціною 125 грн. без ПДВ, на загальну суму 62500 грн. Розрахунок за поставлену продукцію, обумовлений відповідно пунктами 1 та 2 специфікацій, повинен здійснюватися на протязі десяти банківських днів від дати підписання акта(ів) приймання – передачі вугільної продукції.

За видатковою накладною від 21.03.07 № РН0000073 позивач відвантажив, а відповідач отримав 208 т. вугільної продукції. Доставка вугільної продукції здійснена залізницею за залізничними квитанціями №№49454885, 49454886, 49454887 у вагонах №№ 67845404, 67908111, 66778531. Сторонами складений та підписаний акт приймання – передачі від 21.03.07, за яким відповідач прийняв вугілля лише у кількості 137 т. на суму 20 550 грн. Решта кількості вугілля (71т) була неякісною, про що складено акт відбору проб, у зв’язку з чим, відповідач відмовився від його отримання. Позивач таке не заперечив.

За умовами договору та специфікації від 15.03.07 сплата, за отримане вугілля в сумі 20 550 грн. повинна була бути проведена протягом 10 днів від дня підписання сторонами акта приймання – передачі (21.03.07). Проте, до цього часу сплата не проведена, тому позивач вимагає стягнути її примусово.

Вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних мотивів.

За приписами п.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525,526,530 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, виходячи з умов договору та у строк встановлений для його виконання. Одностороння зміна умов зобов’язання або відмова від його виконання не допускається.

Вугільна продукція відповідачем отримана, акт приймання – передачі підписаний, тому, сплата за неї повинна була бути проведена відповідно до умов договору від 19.02.07 №18 та п.2 специфікації від 15.03.07 до нього. Відповідач не виконав зобов’язання по сплаті вартості отриманого вугілля в сумі 20 550 грн., у зв’язку з чим,  ця заборгованість підлягає стягненню на користь позивача.

Не беруться до уваги заперечення відповідача на позовні вимоги.

Безпідставні доводи відповідача про відсутність заборгованості перед позивачем. Такі доводи відповідач обґрунтовує наявністю заборгованості позивача перед ним яку, на його думку, позивач повинен був зарахувати в рахунок сплати вартості отриманого вугілля. Разом з тим, відповідач не надав суду доказів наявності підтвердженої позивачем або встановленої рішенням суду заборгованості позивача перед ним та суми такої заборгованості. Листування з позивачем з приводу повернення (переадресації) залізничних вагонів з неякісним вугіллям не може вважатися визнанням позивачем сум витрат понесених відповідачем, у зв’язку з таким поверненням  (переадресацією). Для можливості заліку, розмір таких витрат повинен був бути підтверджений належними документами і визнаний позивачем або встановлений рішенням суду. До того ж, відповідач у встановленому ст. 601 ЦК України порядку не звертався до позивача із заявою про зарахування зустрічних вимог.

Згідно ст. 33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач належними доказами не довів погашення своїх зобов’язань перед позивачем щодо сплати вартості отриманого вугілля в сумі 20 550 грн.

Пунктом 5.3. договору від 19.02.07 №18 сторонами включена умова про забезпечення зобов’язання щодо сплати продукції покупцем. Зокрема, в разі порушення строків сплати, покупець повинен сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми несплаченої продукції та 0,1 % річних від простроченої суми.

Такі умови відповідають вимогам ст. 546-551, 625 ЦК України .

За порушення строків сплати вартості отриманого вугілля, позивач нарахував і просить стягнути з відповідача пеню в сумі 844,82 грн. та річні в сумі 10,36 грн.

В цій частині вимоги, також, доведені,  ґрунтуються на чинному законодавстві та умовах договору і підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546-551, 601, 614, 625 ЦК України, ст.ст. 33,43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦЗФ Фомінська” м. Шахтарськ про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс”  м. Донецьк у сумі 20 550 грн. та штрафних санкцій у сумі    855,18 грн. - задовольнити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс” (83050, вул. Шекспіра, 10-а м. Донецьк; р. 26001305014701 в ДФ АКБ „ТАС- Комерцбанк; ІПН 253372205632; МФО 394006, ОКПО 25337226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦЗФ Фомінська” (86202, вул. Чайковського, 2 м. Шахтарськ, Донецька область; р. 26002301666416 у філії  „Відділення ПІБ у м. Шахтарську Донецької області”; МФО 334613; ОКПО 32299499) суму основної заборгованісті в розмірі 20 550 грн., пеню у розмірі 855,18 грн., річні в розмірі 10,36 грн., витрати з держмита в сумі 214,05 грн. , за  інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Рішення оголошено в судовому засіданні та  може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду в порядку передбаченому розділом XII  ГПК України, протягом 10-ти днів з дня його прийняття.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          

Суддя                                                                         Малашкевич С.А.