Справа № 22-а 320 2006 р.                    Головуючий 1 інстанції Василенко О.М.

Доповідач:Хопта С.Ф.

У X В А Л А

ІМЕНЕМ        УКРА Ї Н И

21 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Мазурка В.А.

суддів Хопти С.Ф., Яворського М.А.

при секретарі Некора А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Таращанського районного суду Київської області від ЗО січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату про зобов'язання зробити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року позивач звернувся з зазначеним позовом, я якому просив відповідача зробити перерахунок призначеної йому у 1985 році пенсії з урахуванням нормативно-правових актів України прийнятих у 1999-2003 роках, виходячи з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців визначеного цими актами, посилаючись на те, що він, будучи звільненим з військової служби в запас в 1985 році має право на надбавки до пенсії, проте відповідач йому незаконно відмовив в перерахунку пенсії.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 30 січня 2006 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2, 3 рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України від 9 лютого 1999 року за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона діє з моменту набрання

цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Закон України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 позивач був звільнений у запас ( за досягненням граничного віку) і з 10 грудня 1985 року йому була призначена пенсія. На виконання вимог Закону України „Про внесення змін до ст. 43 Закону України про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" позивачеві з 22..03.2005 року проведено перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства, розмір якої становить 927 грн.  Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін, письмових доказів, яким суд дав належну правову оцінку.

За таких обставин справи, оскільки позивач під час проходження служби зазначених надбавок не отримував, був звільнений до введення їх в дію, і їх дія на нього не поширюється, суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовних вимог без задоволення, правильно навів у рішенні правові підстави в обґрунтування своїх висновків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення суду не встановлено.  Керуючись ст. ст. 198, 205,206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.  Постанову Таращанського районного суду Київської області від ЗО січня 2006 року залишити без змін. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання повної ухвали суду.