Справа № 1-38/11/1905

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р.                 Заліщицький районний суд Тернопільської області                                                                                                            

в складі: головуючої                Піцик В.М.

 при секретарі                          Николайчук З.М.

 з участю прокурора               Лобура В.П.

   підсудного                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення  

 ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця  та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, невійськовозобов'язаного, із професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні неповнолітня дочка,  раніше не судимого в порядку ст.89  КК України

встановив:

  19 листопада 2010 року біля 12 години 50 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_2, відкрито викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон “МОТОROLA V3” із стартовим пакетом “Київстар”, вартістю 140 гривень, який знаходився  на табуретці в жилій кімнаті потерпілого ОСОБА_2, розпорядившись ним  на власний розсуд і з яким того ж дня був затриманий працівниками міліції в м.Заліщики.

     Підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся  і пояснив, що 19 листопада 2010 року він зайшов в гості до сусіда ОСОБА_2, під час розмови з ним він побачив на табуретці мобільний телефон, який стояв на зарядці. Він попросив ОСОБА_2 дозволу взяти мобільний телефон, ОСОБА_2 дозволив і він від'єднав телефон від зарядного пристрою та швидко вийшов з квартири. ОСОБА_2 крикнув йому, щоб він залишив телефон, однак він не зреагував. З викраденим телефоном він вийшов на вулицю і пішов в центр м.Заліщики. Приблизно біля 14 години цього ж дня його затримали працівники міліції і він добровільно видав їм викрадений мобільний телефон.

   Підсудний ОСОБА_1 повністю погодився з всіма доказами, які були зібрані по справі під час досудового слідства.

     А, тому, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст.186 ч.1 КК України так, як він відкрито  викрав чуже майно.

       Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_1,   суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину,    а саме: те, що скоєний злочин є середньої тяжкості, особу підсудного, а саме: те, що на його утриманні перебуває неповнолітня дочка.  Обставини, які пом'якшують покарання підсудному, суд враховує його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання підсудному, суд не вбачає.  А, тому, приходить до переконання, що міру покарання підсудному ОСОБА_1 слід призначити в межах санкції ст.186 ч.1 КК України у вигляді штрафу в дохід держави.

      Суд вважає, що з підсудного ОСОБА_1 слід стягнути в користь  Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області 300 гривень 88 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи.

            Керуючись ст.ст.322- 324 КПК України, суд

засудив:

    ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.186 ч.1 КК України та призначити йому   покарання  за даною статтею  у вигляді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу в дохід держави.

      Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –  підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

     Стягнути  з ОСОБА_1  в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області 300 (триста) гривень 88 копійки за проведення судово-товарознавчої експертизи.

   Речовий доказ –мобільний телефон “МОТОROLA V3”, залишити в користуванні  потерпілого ОСОБА_2.

     На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб в апеляційний суд Тернопільської області через Заліщицький районний суд.

                                       Головуюча: підпис

                                    Копія вірна:

Суддя:В. М. Піцик