РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом          відкритого акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Металлон», м. Київ

про стягнення 13 411 382,50 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Ільмухіній Т.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: Лозинська О.Л., представник за довіреністю № 101 від 29.11.2007.

від відповідача: Нікольська-Пукас А.В., представник за довіреністю б/н від 21.12.2007

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Перший інвестиційний банк»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Металон»про стягнення 13 411 382,50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.12.2007 порушено провадження у справі № 28/2 та призначено розгляд справи на 10.01.2008.

Ухвалою суду від 10.01.2008 відкладено розгляд справи на 29.01.2008.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Металон»своїх зобов’язань за кредитним договором № 05/0611-КЮ від 28.02.2006, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Перший інвестиційний банк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Металон»щодо строків повернення кредитних коштів відповідно до п. 2.3 Договору та п. 2.3 Додаткової угоди № 1.

29.01.2008 до загального відділу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог  з урахуванням якої позов заявлено про стягнення з відповідача 14 248 704 грн., в тому числі 9 220 000,00 грн. –прострочено заборгованість по кредиту, 3 429 153,18 грн. –прострочена заборгованість по сплаті процентів, 1 225 375,89 грн. –пеня за прострочення сплати кредиту, 374 175,22 грн. –пеня за прострочення сплати процентів.

Ухвалою суду від 29.01.2008 відкладено розгляд справи на 12.02.2008.

Ухвалою суду від 04.02.2008 заступником голови господарського суду міста Києва Шевченко Е.О продовжено строк вирішення спору по справі № 28/2 на один місяць.

12.02.2008 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 19.02.2008.

19.02.2008 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив що проти позову не заперечує, сплатити заборгованість не має можливості в зв’язку з фінансовими труднощами.

В судовому засіданні 19.02.2008 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

 28.02.2006 між відкритим акціонерними товариством «Перший інвестиційний банк»»(Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Металлон»(Позичальник) було укладено Кредитний договір № 05/0611-КЮ (далі Договір) відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 9 220 000,00 грн. (дев’ять мільйонів двісті двадцять тисяч гривень 00 коп.) на поповнення обігових коштів на умовах визначених цим Договором.

 Відповідно до п.п. 2.2 Договору плата за кредит встановлюється у розмірі 21 % (двадцять один) відсоток річних.

 Кінцевий термін погашення заборгованості за траншами кредитної лінії, наданими Банком Позичальнику, встановлюється 27.02.2007 (п.п. 2.3 Договору).

 На виконання умов Договору, позивач відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 9 221 270,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями меморіальних ордерів № 4530618 від 30.03.2006 на суму 9 036 000,00 грн., № 4621704 від 30.03.2006 на суму 166 000,00 грн. та № 4737486 від 06.05.2006 на суму 19 270,00 грн.

  11.01.2007 Сторони підписали Додаткову угоду № 11 до Договору, відповідно до якої, продовжили строк користування кредитними коштами за Договором до 09.04.2007 включно та змінили пп. 2.3 Договору встановивши, що кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 09.04.2007.

   Відповідно до пп. 4.2.1 та пп. 4.2.2 Договору Позичальник зобов’язується належним чином виконувати прийняті на себе зобов’язання за цим Договором та використовувати кредит за цільовим призначенням і своєчасно погасити заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок № 20628001020263 (980), відкритий в ВАТ «Перший інвестиційний Банк», у сумі та у терміни визначені в цьому Договорі.

   Відповідач, в порушення умов Договору грошові кошти на рахунок позивача не перерахував.

  На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 220 000,00 грн. що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою позивача за підписами заступника голови правління та головного бухгалтера та фактично не заперечується відповідачем.

Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

     Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

   Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

          Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

  Стаття  1054 Цивільного кодексу України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

   До відносин   за   кредитним   договором   застосовуються положення  параграфа  1(Позика)  цієї глави,  якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

     Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.
          Якщо договором  не  встановлений  строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена   позичальником   протягом   тридцяти   днів   від   дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це,  якщо інше не встановлено договором.

 Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами кредитного договору та передачи позивачем відповідачу коштів в розмірі 9 220 000 грн. згідно укладеного договору. Сума кредиту відповідачем в строки встановлені в договорі позивачу не повернута.

 Враховуючи всі викладені обставини суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 9 220 000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Таким чином позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 9 220 000 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

  Щодо позовних вимог позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 3 429 153,18 грн., слід зазначати наступне.

  Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

  Договором сторін встановлено, що період нарахування відсотків складає певну кількість календарних днів. Датою початку періоду нарахування відсотків є дата надання першого траншу. Нарахування банком відсотків здійснюється щомісячно в останні робочий день поточного місяця станом на перше число наступного місяця та одночасно з кінцевим терміном погашення кредиту. Відсотки нараховуються на суму фактично отриманого траншу (траншів) по фактичного повного (їх) повернення. Кількість днів у році та місяці для розрахунку відсотків визначається –фактична. Перший та останній день користування кредитною лінією враховується як один день (п. 3.3 Договору).

  Відповідач в порушення умов встановлених Договором відсотки за користування кредитом сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі.

  Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача в розмірі 3 429 153,18 грн.

  Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

 Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань, винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені збитки та сплачує неустойку у випадках  та розмірах передбачених цим Договором.

За несвоєчасне повернення траншу або його частини, та/або процентів за користування кредитними коштами кредитними коштами, Позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу, та встановлюється у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня. Нарахування пені за прострочення повернення кредитних коштів та/або  процентів за користування ним складає певний період, починаючи від дня, коли частина заборгованості за траншем або його частиною та/або нарахованих відсотках за користування ним повинні бути повернення Банку. Пеня як міра відповідальності Позичальника сплачується Банку незалежно від сплати відсотків за користування кредитними коштами, які сплачуються Позичальником за період, починаючи з дня отримання траншу Позичальником та закінчуючи днем фактичного повернення  наданого траншу (п. 5.3 Договору).

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Сторони, уклавши Договір передбачили одним із зобов’язань сплату відсотків за користування кредитом. За своєю правовою природою зазначений вид є грошовим зобов’язанням і на нього розповсюджуються приписи ст. ст.  525, 526, 610 та 612 ЦК України.

 Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені за прострочення сплати кредиту в сумі 1 225 375,89 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в розмірі 374 175,22 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Металлон»(04053, м. Київ, вул. проспект Перемоги, 67 корп. 2, код ЄДРПОУ 30788768 р/р 260043156 в ВАТ «Перший інвестиційний банк»МФО 300506) на користь відкритого акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк»(04073, м. Київ, проспект Московський, 6 код ЄДРПОУ 26410155; р/р 3739300102 в ВАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506) основний борг в розмірі 9 220 000 (дев’ять мільйонів двісті двадцять тисяч) грн., несплачені відсотки по кредиту в розмірі 3 429 153 (три мільйони чотириста двадцять дев’ять тисяч сто п’ятдесят три) грн. 18 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 225 375 (один мільйон двісті двадцять п’ять тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 89 коп., пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 374 175 (триста сімдесят чотири тисячі сто сімдесят п’ять) грн. 22 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 25 000 (двадцять п’ять тисяч) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

  Суддя                                                                                          О.С. Копитова