Шевченківський районний суд м.Львова

Справа №  1-52/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

„19” квітня 2011 року   Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді    Кавацюка В.І.

                при секретарі             Федорович І.В., Шутяк З.С.

                з участю прокурора  Малиш Н.С.

                захисника                    ОСОБА_1        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України,  з вищою освітою, відстороненого від посади заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області, одруженого, не судимого, військовозобов’язаного, на військовому обліку перебуває в Франківському  райвійськкоматі м. Львова, зареєстрованого і проживаючого за адресою – АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 368 КК України,

у с т а н о в и в :

    Підсудний ОСОБА_2, працюючи відповідно до наказу №4-к від 28 серпня 2008 року на посаді заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області – заступника головного державного інспектора ветеринарної медицини у Львівській області, будучи державним службовцем 9 рангу в межах 5 категорії посад, являючись представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, 20 січня 2010  року приблизно о 10.25 год., знаходячись в своєму службовому кабінеті в будинку №9 по вул. Промисловій в м. Львові, одержав від потерпілої ОСОБА_3, яка обіймала посаду директора ПП „Галімпорт”, хабар в розмірі 300 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 2401,5 грн., за підписання та погодження ним 12 січня 2010 року заяви ПП „Галімпорт” від 11 січня 2010 на отримання вказаним підприємством дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на ввезення на митну територію України 200 тонн свинини.

    Крім цього, підсудний ОСОБА_2, працюючи відповідно до наказу №4-к від 28 серпня 2008 року на посаді заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області – заступника головного державного інспектора ветеринарної медицини у Львівській області, будучи державним службовцем 9 рангу в межах 5 категорії посад, являючись представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, 09 червня 2010 року приблизно о 12.05 год., повторно, знаходячись в своєму службовому кабінеті в приміщенні головного управління ветеринарної медицини у Львівській області, що розташоване по вул. Промисловій,9 в м. Львові, в присутності директора ПП „Галімпорт” ОСОБА_3  одержав від представника ПП „Галімпорт” ОСОБА_4, який діяв в її інтересах та за її вказівкою, хабар в розмірі 500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 3959,7 грн., за підписання та погодження ним 09 червня 2010 року двох заяв ПП „Галімпорт” від 08 червня 2010 року на отримання вказаним підприємством дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на ввезення на митну територію України продуктів тваринного походження, а саме: 200 тонн м’яса птиці та 200 тонн м’яса індика.

    Крім цього, підсудний ОСОБА_2, працюючи відповідно до наказу №4-к від 28 серпня 2008 року на посаді заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області – заступника головного державного інспектора ветеринарної медицини у Львівській області, будучи державним службовцем 9 рангу в межах 5 категорії посад, являючись представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, 01 липня 2010 року приблизно о 11.30 год., повторно, знаходячись в приміщенні службового кабінету відділу кадрів головного управління ветеринарної медицини у Львівській області, що розташоване по вул. Промисловій,9 в м. Львові, одержав від потерпілої ОСОБА_3. яка обіймала посаду директора ПП „Галімпорт”, хабар в розмірі 500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 3952,85 грн., за підписання та погодження ним 01 липня 2010 року двох заяв ПП „Галімпорт” від 01 липня 2010 року на отримання вказаним підприємством дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на ввезення на митну територію України продуктів тваринного походження, а саме: 200 тонн свинної печінки та 200 тонн свинини (полутуші). Після одержання вищевказаного хабара підсудний ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції „на гарячому”.

    На судовому слідстві і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищевказаних злочинів визнав повністю та пояснив, що в серпні 2008 року він був призначений на посаду заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області – заступника головного державного інспектора ветеринарної медицини у Львівській області та в його службові обов’язки, зокрема, входила координація ведення контролю за переміщенням, переробкою та імпортом сировини, тварин та продукції тваринного походження. Правом підпису відповідних документів користувався він та начальник головного управління ветеринарної медицини у Львівській області. До нього, ОСОБА_2, приблизно в кінці 2009 року дійсно звернулась директор ПП „Галімпорт” ОСОБА_3 з приводу з’ясування питань щодо одержання дозвільних документів на ввезення в України продуктів тваринного походження. В першій половині січня 2010 року ОСОБА_3 принесла заяву ПП „Галімпорт” на отримання вказаним підприємством дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на ввезення на митну територію України 200 тонн свинини, яку він підписав. Через декілька днів після цього ОСОБА_3 зайшла до нього в кабінет та з власної ініціативи передала йому грошові кошти в сумі 300 доларів США. Наступний раз ОСОБА_3 прийшла до нього в службовий кабінет в першій декаді червня 2010 року разом зі своїм знайомим, який, після підписання ним, ОСОБА_2, двох заяв ПП „Галімпорт” на одержання дозволу на ввезення в Україну 200 тонн м’яса птиці та 200 тонн м’яса індика, в демонстративній формі відрахував 500 доларів США і поклав вказані грошові кошти йому на стіл. 01 липня 2010 року йому, підсудному, зателефонувала ОСОБА_3 і повідомила, що хоче до нього приїхати. Він, ОСОБА_2, в цей час перебував в межах м. Львова і повертався на роботу. Коли він приїхав на роботу, ОСОБА_3 підійшла до нього і вони з нею пішли в приміщення відділу кадрів, оскільки він не мав ключів від свого кабінету. Перебуваючи в цьому кабінеті, він підписав дві заяви ПП „Галімпорт”  на одержання дозволу на ввезення в Україну 200 тонн свинної печінки та 200 тонн свинини, поставив на них печатку та повідомив ОСОБА_3, щоб вона пішла реєструвати вказані заяви в канцелярії управління. Після цього, ОСОБА_3 витягнула грошові кошти в сумі 500 доларів США, які поклала йому в блокнот, та вийшла з кабінету. Приблизно через 1-1,5 год., коли він вже перебував в своєму службовому кабінеті, до нього прийшли працівники міліції, які провели вилучення цих грошей та його затримали. У вчиненому щиро кається, просить його суворо не карати та врахувати, що хабарів в потерпілої ОСОБА_3 він не вимагав і вищевказані грошові кошти остання йому передавала з власної ініціативи.

    Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість у вчиненні злочинів повністю і об’єктивно стверджується наступними зібраними в ході досудового слідства і перевіреними в судовому засіданні доказами.   

    З даних на досудовому слідстві і в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що вона є директором ПП „Галімпорт”  з часу утворення вказаного підприємства, засновником якого є її знайомий ОСОБА_5 Основним видом діяльності цього підприємства є роздрібна та оптова торгівля продовольчими товарами. Приблизно восени 2009 року вона вирішила займатись ввезенням в Україну товарів тваринного походження з-за кордону, вивчила порядок здійснення такого виду діяльності та дізналась, що для отримання необхідного дозволу потрібно звертатись в головне управління ветеринарної медицини у Львівській області, що розташоване по вул. Промисловій,9 в м. Львові. Прийшовши у вказану установу приблизно в кінці 2009 року, їй порадили звернутись до ОСОБА_2, який обіймав посаду заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області. При зверненні до останнього вона, ОСОБА_3, представилась та пояснила, що очолюване нею ПП „Галімпорт”  має намір імпортувати в Україну продукти тваринного походження. ОСОБА_2 надав їй відповідну консультацію та пояснив, які саме документи необхідно подавати для отримання дозволу на імпорт таких продуктів. При цьому він також повідомив, що ще остаточно невідомо, чи такий дозвіл будуть надавати в м. Львові, чи в м. Києві. Відтак 11 або 12 січня 2010 року, зібравши необхідний пакет документів, вона знову звернулась до ОСОБА_6, який підписав та погодив заяву ПП „Галімпорт” на отримання дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на ввезення на митну територію України 200 тонн свинини, зареєстрував їх в канцелярії та пояснив, куди їх необхідно буде відправити. Того ж дня з ОСОБА_2 вони також поговорили про дві нові заяви ПП „Галімпорт” щодо надання дозволу на ввезення продуктів тваринного походження та останній, запросивши її в інший кабінет, дав зрозуміти, що необхідно буде передати гроші. Знаючи, що в майбутньому потрібно буде звертатись до ОСОБА_2, вона, ОСОБА_3,   20 січня 2010 року передала йому в службовому кабінеті хабар в розмірі 300 доларів США. В подальшому, 08 червня 2010 року вона оформила дві нові заяви про надання дозволу ПП „Галімпорт” на ввезення в Україну 200 тонн м’яса птиці та 200 тонн м’яса індика, які 09 червня 2010 року разом зі своєю довіреною особою ОСОБА_4 принесла до ОСОБА_2 для погодження і підписання. Виходячи зі попередніх розмов та факту попередньої передачі коштів в сумі 300 доларів США, ОСОБА_4 за її вказівкою передав того ж дня ОСОБА_2 500 доларів США, які останній поклав у свій робочий стіл. Після цього ОСОБА_2 підписав вказані заяви, завірив їх печаткою і вона з ОСОБА_4 вийшла з його кабінету. В подальшому вона неодноразово телефонувала до ОСОБА_2, однак дозволу з Державного комітету ветеринарної медицини України на ввезення на митну територію України продуктів тваринного походження так і не одержала. Пізніше ОСОБА_2 їй повідомив, що перший пакет документів загубився і що його необхідно подати повторно. У зв’язку з цим 30 червня 2010 року вона звернулась з відповідною заявою в правоохоронні органи, де повідомила про обставини передачі нею хабарів ОСОБА_2 01 липня 2010 року, кола вона приїхала до ОСОБА_2 з двома новими заявами про надання дозволу ПП „Галімпорт”  на імпорт 200 тонн свинної печінки та 200 тонн свинини, то знову передала йому в приміщенні кабінету відділу кадрів за підписання і погодження вказаних заяв 500 доларів США. Після цього ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції.

    Такі свої показання потерпіла ОСОБА_7 в ході досудового слідства також підтверджувала в очній ставці з підсудним ОСОБА_2 (т.2 а.с.73-77).

    Допитаний в ході досудового слідства і в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що з потерпілою ОСОБА_3 він познайомився на початку 2010 року та разом з нею мав намір здійснювати підприємницьку діяльність в сфері торгівлі м’ясопродуктами. 27 травня 2010 року разом з нею він їздив в м. Київ, де вони зустрічались з заступником голови Державного комітету ветеринарної медицини України ОСОБА_8, в ході розмови з яким було вирішено підготувати два нових пакети документів на одержання дозволів по інших видах продуктів тваринного походження. Повернувшись з м. Києва ОСОБА_3, як  директор ПП „Галімпорт”, на початку червня 2010 року оформила дві нові заяви про надання дозволу вказаному підприємству на ввезення в Україну 200 тонн м’яса птиці та 200 тонн м’яса індика, які вони спочатку погодили в Львівській регіональній службі державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті. Після цього, із вказаними заяви вони з ОСОБА_3 приїхали до заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області ОСОБА_2, якому він, ОСОБА_4, в його службовому кабінеті за погодження і підписання заяв, за вказівкою ОСОБА_3, передав 500 доларів США. Вказані грошові кошти належали ОСОБА_3 та їх вона передала йому перед зустріччю з ОСОБА_2 для подальшої передачі останньому в якості хабара. Після передачі зазначених грошових коштів ОСОБА_2 і підписанням останнім двох заяв ПП „Галімпорт”  вони з ОСОБА_3 вийшли з його службового кабінету.

    Свої показання щодо обставин передачі ним за вказівкою ОСОБА_3 в червні 2010 року хабара в розмірі 500 доларів США свідок ОСОБА_4 в ході досудового слідства також підтверджував в очній ставці з підсудним ОСОБА_2 (т.1 а.с.192-193).                    

    З даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що вранці 01 липня 2010 року, коли він перебував біля Львівського державного університету фізичної культури, до нього підійшов чоловік в цивільному одязі, який представився працівником міліції, та запропонував йому бути понятим і пройти в приміщення ГУ МВС України у Львівській області. В одному з кабінетів йому та ще одному понятому пояснили, що в працівників міліції на розгляді перебуває заява ОСОБА_3 про вимагання в неї заступником начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області ОСОБА_2 хабара в розмірі 500 доларів США за погодження заяв на ввезення в Україну продуктів тваринного походження. У вказаному кабінеті також перебувала гр. ОСОБА_3, яка добровільно надала для огляду 500 доларів США банкнотами по 100 доларів США. Зазначені банкноти в їх присутності були оглянуті, переписані їх номера та серії, а також працівником міліції вони були помічені з балончика спеціальною речовиною, внаслідок чого грошові кошти при їх освітленні лампою ультрафіолетового випромінювання стали світитись світло-червоним кольором. Після проведення вищевказаних дій, працівниками міліції було складено відповідний протокол, які він та інші учасники підписали, після чого вищевказані 500 доларів США були повернуті  гр. ОСОБА_3 для подальшої перевірки її заяви. В подальшому разом з іншим понятим та працівниками міліції вони поїхали в головне управління ветеринарної медицини у Львівській області, що розташоване по вул. Промисловій,9 в м. Львові. В коридорі другого поверху цього управління працівники міліції підійшли до мужчини віком біля 50 років, який був одягнутий в чорні штани і футболку та мав окуляри. Показавши свої службові посвідчення, працівники попросили цього мужчину представитись та останній повідомив, що є ОСОБА_2 і обіймає посаду заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області. Працівник міліції пояснив, що проводиться перевірка за заявою ОСОБА_3 щодо вимагання в неї хабара та спитався в ОСОБА_2, чи отримував він в неї грошові кошти, на що останній відповів, що мав  розмови з ОСОБА_3 та підписував на першому поверсі даної будівлі її заяви на отримання дозволу на ввезення на митну територію України продуктів тваринного походження, однак грошей від неї при цьому не одержував. Після цього працівник міліції зачитав протокол огляду та помічення грошових коштів від 01 липня 2010 року, запропонував ОСОБА_2 освітити його руки, на що останній погодився. При освітленні долонь та пальців рук ОСОБА_2 слідів світіння виявлено не було, однак при освітленні працівником міліції лампою ультрафіолетового випромінювання футболки ОСОБА_2 в передній її частині в ділянці живота було виявлено світіння світло-червоного кольору. Пізніше в службовому кабінеті ОСОБА_2, під час огляду його барсетки, було виявлено 500 доларів США - банкнотами номіналом по 100 доларів США, які при освітленні лампою світились світло-червоним кольором. При звірці вказаних коштів з протоколом огляду та помічення від 01 липня 2010 року було встановлено, що номера і серії банкнот співпадають із тими, які попередньо надавались для огляду ОСОБА_3 в приміщенні ГУ МВС України у Львівській області. При завершенні огляду місця події працівником міліції було складено відповідний протокол, який він, ОСОБА_9, та інші учасники підписали (т.1 а.с.89-92).

    Аналогічні показання, які були перевірені в судовому засіданні, дав також в ході досудового слідства свідок ОСОБА_10 (т.1 а.с.93-98).

    Як видно з даних на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні показань свідка – головного спеціаліста з обліку кадрів головного управління ветеринарної медицини у Львівській області ОСОБА_11, 01липня 2010 року приблизно о 11.00 год. в її службовий кабінет, який знаходиться на першому поверсі будинку, зайшов заступник начальника управління ОСОБА_2 та невідома жінка. ОСОБА_2 та вказана жінка присіли за стіл, стали вести розмову про ввезення на територію України продуктів тваринного походження та в процесі цієї розмови вищевказана жінка передала ОСОБА_2 якійсь документи. ОСОБА_2 оглянув вказані документи та сказав їй, ОСОБА_11, принести йому печатку. У зв’язку з цим вона, свідок, вийшла з кабінету відділу кадрів, піднялась в приймальню, де секретар приймальної з сейфу, що знаходиться в кабінеті начальника управління, взяла печатку, яку вона в подальшому принесла ОСОБА_2 Після того, як ОСОБА_2 поставив печатку на документах, які принесла невідома жінка, остання вийшла з кабінету відділу кадрів. Приблизно о 13.00 год. того ж дня в приміщення головного управління ветеринарної медицини у Львівській області прибули працівники міліції, які стали проводити огляд місця події. В ході проведення цієї слідчої дії працівники міліції разом з ОСОБА_2 заходили у кабінет відділу кадрів та останній їм пояснював, що саме в цьому кабінеті він вів розмову з тією жінкою та підписав документи, оскільки він не мав ключів від свого кабінету (т.1 а.с. 205-207).                   

    З даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка – оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_12 вбачається, що 30 червня 2010 року в УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області надійшла заява директора ПП „Галімпорт” ОСОБА_3 про вимагання в неї хабара в розмірі 500 доларів США в.о. начальника управління ветеринарної медицини у Львівській області ОСОБА_2 за підписання та погодження заяви на одержання дозволу на ввезення на територію України продукції тваринного походження. В цій заяві ОСОБА_3 також повідомила, що ОСОБА_2 вимагав та отримав в неї в січні 2010 року хабар в розмірі 300 доларів США, а в червні 2010 року – 500 доларів США за підписання дозволу на ввезення ПП „Галімпорт” на митну території України продукції тваринного походження. Вказана заява 30 червня 2010 року була зареєстрована в УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області, а 01 липня 2010 року – за №3716 в ЖРЗПЗ Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, оскільки з її змісту вбачалось, що факти хабарництва мали місце на території Шевченківського району м. Львова.

    01 липня 2010 року в приміщення УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області було запрошено двох понятих  та в їх присутності в службовому кабінеті було проведено огляд та помічення речовиною „Світлячок” грошових коштів в сумі 500 доларів США, які ОСОБА_3 добровільно надала для документування фактів хабарництва з боку ОСОБА_2 Після огляду та помічення п’яти банкнот номіналом по 100 долдарів США, вказані кошти ОСОБА_3 були повернуті. В подальшому він, ОСОБА_12, інші працівники міліції та двоє понятих поїхали до приміщення головного управління ветеринарної медицини у Львівській області, що розташоване по вул. Промисловій,9 в м. Львові, де повинна була відбутись зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_2, якому вона позвонила на мобільний телефон. Прибувши до вказаного управління, він, двоє понятих та інші працівники міліції піднялись на другий поверх, де зустріли заступника начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області ОСОБА_2 Працівник міліції ОСОБА_13 представився, показав своє службове посвідчення та пояснив, що проводиться перевірка за заявою ОСОБА_3 щодо вимагання в неї хабара. На запитання ОСОБА_13 ОСОБА_2 відповів, що мав  розмову з ОСОБА_3 та підписував на першому поверсі даної будівлі її заяви на отримання дозволу на ввезення на митну територію України продуктів тваринного походження, однак грошей від неї при цьому не одержував. Після цього ОСОБА_13 зачитав протокол огляду та помічення грошових коштів від 01 липня 2010 року, запропонував ОСОБА_2 освітити його руки, на що останній погодився. При освітленні долонь та пальців рук ОСОБА_2 слідів світіння виявлено не було, однак при освітленні футболки, в яку був одягнутий ОСОБА_2, в передній її частині в ділянці живота було виявлено світіння світло-червоного кольору. Пізніше в службовому кабінеті ОСОБА_2, під час огляду його барсетки, було виявлено 500 доларів США - банкнотами номіналом по 100 доларів США, які при освітленні лампою світились світло-червоним кольором. При звірці вказаних коштів з протоколом огляду та помічення від 01 липня 2010 року було встановлено, що номера і серії банкнот співпадають із тими, які попередньо надавались для огляду ОСОБА_3 в приміщенні ГУ МВС України у Львівській області. При завершення огляду місця події було складено відповідний протокол, який він та інші учасники підписали. Під час проведення огляду місця події застосувалась відео зйомка, яку проводили експерти НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області (т.1 а.с.208-211).

    Аналогічні показання, які були перевірені в судовому засіданні, дав також в ході досудового слідства допитаний в якості свідка старший оперуповноважений в ОВС відділу протидії хабарництву УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_13 (т.1 а.с.212-215).

    З даних протоколу огляду та помічення грошових коштів від 01 липня 2010 року вбачається, що працівниками міліції в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в приміщенні службового кабінету УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області було оглянуто грошові кошти в сумі 500 доларів США (п’ять банкнот по 100 доларів США кожна), які надала директор ПП „Галімпорт” ОСОБА_3 та вказані грошові кошти були помічені спецхімречовиною „Світлячок” (т.1 а.с. 13-14).

    З даних протоколу огляду місцям події від 01 липня 2010 року видно, що під час проведення огляду службового кабінету підсудного ОСОБА_2 в приміщенні головного управління ветеринарної медицини у Львівській області працівниками міліції було виявлено та вилучено з його барсетки п’ять банкнот номіналом по 100 доларів США кожна, які світились світло-червоним кольором та номера і серії яких співпадають з грошовими коштами, які були надані потерпілою ОСОБА_3 Також при проведенні вищевказаного огляду місця події було виявлено світіння світло-червоного кольору на передній частині футболки, в яку був одягнутий підсудний ОСОБА_2 та вказана футболка в нього була вилучена (т.1 а.с.15-19).

    З висновку №2385 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 26 серпня 2010 року випливає, що речовина, виявлена на поверхнях п’яти банкнот номіналом 100 доларів США та футболці ОСОБА_2 є спецхімречовиною і має спільні родові ознаки із зразком спецхімречовини, наданої для дослідження. На поверхнях двох ватних тампонів, якими проводились змиви з долонь ОСОБА_2 нашарувань спеціальних хімічних речовин не виявлено (т.1 а.с.103-104).

    З даних протоколу виїмки від 21 липня 2010 року вбачається, що з Державного комітету ветеринарної медицини України було вилучено заяви ПП „Галімпорт” для отримання дозволу на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, префіксів та кормів:  від 11 січня 2010 року – на ввезення 200 тонн свинних шпиків; від 08 червня 2010 року – на ввезення 200  тонн м’яса індика; від 08 червня 2010 року – на ввезення 200 тонн м’яса птиці (т.2 а.с. 154-156).

    З даних протоколу огляду документів від 30 липня 2010 року видно, що в процесі досудового слідства було оглянуто дві заяви ПП „Галімпорт” від 01 липня 2010 року для одержання дозволів Державного комітету ветеринарної медицини України у Львівській області на ввезення на митну територію України 200 тонн свинини (полутуші) та 200 тонн свинини (печінки), які були підписані заступником начальника головного управління ветеринарної медицини у Львівській області ОСОБА_2 та завірені гербовою печаткою вказаного управління (т.1 а.с.110-112).   

    З даних протоколу огляду документів від 02 серпня 2010 року видно, що в ході досудового слідства було оглянуто заяви ПП „Галімпорт” для отримання дозволу на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, префіксів та кормів:  від 11 січня 2010 року – для ввезення 200 тонн свинних шпиків; від 08 червня 2010 року – на ввезення 200  тонн м’яса індика; від 08 червня 2010 року – на ввезення 200 тонн м’яса птиці (т.1 а.с. 115-119).

    Винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних злочинів стверджується також речовими доказами по справі – легалізованими матеріалами оперативно-технічних заходів, проведених УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області, а саме: відеокасетою „SONI Mini DV”, електронним накопичувачем „Toshiba SDIIC C4 4 GB”, електронним накопичувачем „Kinhston SDIIC C4 4 GB”, відеокасетами „LG „VHS”, „TDK „VHS” та даними протоколів огляду цих легалізованих матеріалів оперативно-технічних заходів від 10 серпня 2010 року і від 09 вересня 2010 року (т.2 а.с.10, 12, т.1 а.с. 184-185, 186).

    З даних протоколу огляду речового доказу по справі – мобільного телефону підсудного ОСОБА_2 марки „Nokia” вбачається, що в ньому наявний запис про вхідний дзвінок ОСОБА_3 01 липня 2010 року о 11.04 год. (т.2 а.с.11).

    Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів повністю і об’єктивно доведена.

    Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 по епізодах одержання ним хабара 20 січня 2010 року, 09 червня 2010 року та 01 липня 2010 року  кваліфіковано окремо та вказано, що своїми умисними діями він вчинив злочини, які передбачені ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 368 КК України.

    Однак таку окрему поепізодну кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_2 суд вважає невірною  та його дії слід правильно кваліфікувати за ч.2 ст. 368 КК України, оскільки, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, своїми умисними діями він вчинив одержання в будь-якому вигляді  хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, повторно.

    Крім цього, органом досудового слідства в якості кваліфікуючої ознаки одержання підсудним ОСОБА_2 хабара зазначено, що таке одержання було поєднано з вимаганням.

    Проте таку кваліфікуючу ознаку, на думку суду, слід виключити з пред’явленого підсудному  ОСОБА_2 обвинувачення, виходячи з наступного.

    Відповідно до ч.4 примітки до ст. 368 КК України вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливими наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

   Однак ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні не було здобуто  об’єктивних доказів того, що підсудний ОСОБА_2 з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам потерпілої ОСОБА_3, в неї хабара або умисно створив якійсь умови, за яких ОСОБА_3 змушена була давати такий хабар.  

    Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, те, що він у вчиненому щиро покаявся, позитивно характеризується за місцем праці та за місцем свого проживання, наявність в нього тяжких захворювань та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

    ОСОБА_2 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків строком на три роки.

   На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2   звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом двох років і шести місяців іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

    Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти орган  кримінально – виконавчої системи про зміну місця свого проживання.

    Раніше обраний ОСОБА_2 запобіжний захід – підписка про невиїзд – залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

    Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь Львівського НДІ судових експертиз 1611,00 грн. (одну тисячу шістсот одинадцять гривень) витрат за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин.

    Речові докази по справі:

- предмет хабара – грошові кошти в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, які потерпіла ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 01 липня 2010 року та які після вилучення були передані на зберігання в банківську установу, - повернути потерпілій ОСОБА_3 (т.1 а.с.106-107);

- футболку, барсетку  та мобільний телефон засудженого ОСОБА_2, які були в нього вилучені 01 липня 2010 року, - повернути засудженому ОСОБА_2 (т.1 а.с.106-107, т.2 а.с.12);

- відеокасети, електронні накопичувачі з легалізованими матеріалами оперативно-технічних заходів та відеокасету з оглядом місця події – зберігати при справі; зразок спецхімречовини - знищити (т.2 а.с.10, 12, т.1 а.с. 184-185, 186).

    На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного  суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський  районний суд м. Львова.

Суддя   В. І. Кавацюк