Справа № 2-а-602/11

      ПОСТАНОВА                                                 

                                                                                   ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року                                                                                            м. П’ятихатки

Суддя П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області Резніченко М.С., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

28.07.2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення П’ятихатської районної адміністрації Дніпропетровської області (далі –Управління) та просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплати недоплаченої частини щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(діла –Закон № 796-ХІІ) за період з 2006 р. по 2011 р. у розмірі 15824 грн., а також щодо відмови у виплаті щорічної допомоги до 5 травня за 2011 р. як інваліду 3 групи відповідно до ст.. 12 вказаного Закону, зобов’язавши Управління донарахувати і виплатити йому 4838 грн. допомоги до 5 травня.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, оскільки компенсаційні виплати на оздоровлення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 здійснює саме управління праці та соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації, але з 2006 р. по 2011 р. включно ОСОБА_1 виплачено по 90 грн. щорічно на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р.. Однак до функціональних обов’язків Управління не входить нарахування і виплата щорічної допомоги інвалідам війни до 5 травня, оскільки відсутній рахунок в управлінні Державного казначейства в П’ятихатському районі по коду програмної класифікації 2501150, тому управління не може бути відповідачем за цими виплатами. Вказана виплата до 5 травня здійснюється Головним управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації відповідно до постанови КМУ від 18.02.2004 р. № 177 шляхом отримання бюджетних призначень відповідно до затверджених законами про Державний бюджет призначень від Міністерства праці та соціальної політики України на свій транзитний рахунок, а перерахування здійснюється Центром по нарахуванню та виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 30.08.2011 р. позовні вимоги роз’єднані у самостійні провадження і постановлено, що вимоги до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо виплати допомоги до 5 травня відповідно до ст.. 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», мають розглядатися в самостійному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 1832 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.    

Розглянувши письмові заяви сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя встановив такі фактичні обставини та відповідні  їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 віднесений до категорії 1 та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 01.07.2010 р. йому повторно встановлена 3 група інвалідності по захворюванню, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по 10.06.2013 р., має право на пільги і компенсації, встановлені ст.. 48 Закону № 796-ХІІ, у тому числі на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, що підтверджується пенсійним посвідченням, довідкою МСЕК (а.с. 13-14).

З листа Управління від 24.05.2011 р. (а.с. 15-16) вбачається, що позивачу з 2006 р. по 2011 р. включно виплачено 90 грн. щорічно.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.    

Згідно ст. 100 цього ж Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.    

Оскільки провадження у справі було відкрито, а питання про поновлення строку звернення до суду не вирішувалося і про пропуск строку стало відомо у ході розгляду справи, а позивач вимагає вчинити певні дії за період з 2006 р. по 2011 р., однак звернувся до суду зі вказаним позовом 28.07.2011 р., то з моменту, коли ОСОБА_1 повинен був дізнатися про порушення його права, минуло більш ніж шість місяців, клопотання про поновлення строку звернення до суду не надав, норми законодавства, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, є загальновідомими, діяли в період отримання ним допомоги, тому в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій Управління протиправними та зобов’язання виплатити йому не донараховану щорічну допомогу на оздоровлення за період з 2006 р. по 31 грудня 2010 р. слід відмовити.

 Крім того, виплата допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 Закону № 796-ХІІ є щорічною, одноразовою, тому, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 28.07.2011 р., задоволенню підлягають позовні вимоги в межах року, а не періоду, визначеного окремими місяцями року, при цьому суддя не ухвалює рішення про стягнення конкретних сум.

В 2011 році нормативних актів Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не приймалося.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що у 2011 р. нарахування одноразової допомоги на оздоровлення повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону № 796-ХІІ.

Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та не може бути віднесено до реалізації права, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та відповідно до ч. 4 ст. 48 зазначеного вище Закону позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення з урахуванням  зазначеного вище статусу в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення (ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»); розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 зазначеного закону).     

Щодо застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то дані доводи, з огляду на наведене вище правове обґрунтування, суд вважає необгрунтованими, а позовні вимоги у частині відмови у здійсненні перерахунку позивачу розміру щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу передбачену ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 р. у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат з урахуванням  фактично виплачених сум протиправними.    

Крім того, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, і тому, враховуючи частину третю статті 22 Конституції України, звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого вищевказаним Законом є безпідставним.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19 ч. 2, 22, 152 ч. 2 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус  і  соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991 р. зі змінами і доповненнями, ст. ст. 6-11, 71, 158-160, 162, 1832 КАС України, суддя,  

П о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати у 2011 р. ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправними.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік як особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням проведених виплат.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

В решті заявлених вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

             Суддя                                                  М.С.Резніченко