Справа №  2-412/11  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 червня 2011 року                                                                      м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого –судді                     Гургули В.Б.

             секретаря                                        Василюк Т.В.

  за участю представника позивача                   ОСОБА_1

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ПАТ «Приватбанк»в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ «Приватбанку»про відшкодування матеріальних збитків, -

в с т а н о в и в :

          Позивачка ОСОБА_2 02.02.2011 року  звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_3, залучивши на своїй стороні третю сторону без самостійних вимог ПАТ «Приватбанк»в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ «Приватбанку»,  про стягнення 8 966, 03 грн. в її користь відшкодувань шкоди спричиненої неправомірним використанням відповідачем її платіжної картки.

          В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві. Суду пояснив, що позивачка ОСОБА_2 28.08.2008 року  в   Івано-Франківському    відділенні    «Приватбанку»   оформила    кредитну     картку

№ НОМЕР_1 з кредитним лімітом в розмірі 7000 грн., який можна отримувати готівкою через систему банкоматів згідно умов банківського кредитування. Вказаною кредитною карткою заволодів ОСОБА_3, який без відома позивачки періодично через банкомати знімав кошти кредитного ліміту, однак, кредит та проценти по ньому не повертав. В липні місці 2010 року на ім’я  ОСОБА_2 надійшов пакет документів ПАТ КБ «Приватбанку», яким банк інформував позивачку про наявну заборгованість по отриманому лімітному кредиту, включаючи тіло кредиту та прострочену заборгованість і нараховані відсотки. Звернувшись 17.11.2010 року з письмовою заявою до представників банку ОСОБА_2  надали роздруківку фотографії особи, яка користуючись платіжною карткою позивачки знімала кошти з рахунку, виконану вмонтованим відео пристроєм банкомату,  і ним виявився чоловік її онуки –ОСОБА_3 З приводу даного факту звернулась до органів міліції, які встановили відповідні обставини використання платіжної картки ОСОБА_3 та зняття ним особисто коштів з рахунку позивачки  та рекомендували вирішити відшкодування шкоди в цивільно-правовому порядку. Представник позивачки просив позов задовольнити в сумі заборгованості, яка утворилась станом на день розгляду справи  в розмірі   10646 грн. 83 коп.

          Відповідач по справі ОСОБА_3 обставини самостійного використання платіжної картки позивачки з метою зняття в особистих цілях коштів кредитного ліміту –визнав. Суми боргу не заперечував. Просив суд надати можливість добровільно погасити виниклу заборгованість, з приводу чого в судовому розгляді оголошувались перерви: 13.04.2011р., 12.05.2001р., 06.06.2011р., 21.06.2011 року, про те, відповідач добровільно спір не врегулював. В судове засідання 30.06.2011 року не прибув, доказів виконання зобов’язання не  представив, тому суд ухвалив розгляд справи завершити у відсутність відповідача.

          Представники  третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ПАТ «Приватбанк»в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ «Приватбанку»позов підтримали та подали суду довідку про суму заборгованості та її склад на день розгляду справи.

          Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 28.08.2008 року звернулась з письмовою заявою до Івано-Франківської філії ПАТ КБ «Приватбанку»з проханням оформити на її ім’я кредитку за програмою «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»з вказаним кредитним лімітом в сумі 7000 грн., що міг використовуватись готівкою, через систему банкоматів, шляхом зняття коштів  з використанням платіжної картки. При цьому, ОСОБА_2 було видано платіжну картку № НОМЕР_1. Вказаною карткою заволодів відповідач ОСОБА_3 який без відома позивачки впродовж з грудня місяця 2009 року по червень 2010 року періодично знімав кредитні кошти не повертаючи їх банку. Вказані обставини є підтверджені банківською випискою руху коштів по кредитному рахунку, фото фіксацією особи, яка знімала кошти з банкомату користуючись платіжною карткою позивачки, постановою Тисменицького РВУ МВС про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.12.2010 року та визнанням цих обставин самим відповідачем.

          Як вбачається з довідки Івано-Франківської філії ПАТ КБ «Приватбанку»від 30.06.2011 року станом    на    29.06.2011  року    загальна     сума     заборгованості     по    кредитній     картці  № НОМЕР_1 складає: 10 646 грн. 83 коп., із них: тіло кредиту - 6007 грн., проценти за  прострочку  –4 639 грн. 76 коп.,  штраф –250 грн. 38 коп.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України –за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України –майнова шкода, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі. Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Пунктом 4 частини 3 ст. 1212 ЦК України вказується на те, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

          Суд приходить до переконання про те, що діями відповідача, які виразились у заволодінні та самовільному використанні платіжної картки № НОМЕР_1, яка була банком видана в користування особисто  позивачці та шляхом зняття коштів в особистих цілях, останній було спричинено реальну шкоду, яка виразилась у неповерненні тіла кредиту, нарахуванні процентів за прострочку та штрафу, і покладає відповідні зобов’язання на ОСОБА_2 перед ПАТ «Приватбанком». При цьому, в ході судового розгляду підтвердженими є неправомірність дій відповідача та їх безпосередній причинний зв’язок із  спричиненою шкодою, яка підлягає до повного відшкодування в сумі визначені на день вирішення справи.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1054-1056(1), 1166,  1212 ЦК України,  ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, -

                                                  в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди спричиненої неправомірним використанням платіжної картки –задоволити.

          Стягнути з відповідача –ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2  у відшкодування шкоди спричиненої неправомірним використанням  платіжної картки № НОМЕР_1 суму в загальному розмірі: 10646 грн. 83 коп. визначену станом на 29.06.2011 року.

          Стягнути з відповідача ОСОБА_3 в користь позивачки ОСОБА_2 понесені нею судові витрати по справі: державне мито в сумі 90 грн. та інформаційно-технічні витрати в сумі 120 грн. всього –210 грн.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

Головуючий                                                                        В.Б. Гургула