Судове рішення #17696089

Справа № 11-573/11  30.08.2011 30.08.2011   07.09.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   Справа № 11- 573/2011 рік                         Головуюча у 1 інстанції

Категорія ч.1 ст.125                                 Корнєшова Т.В.

КК України                                                 Доповідач апеляційної інстанції:

                                                                    Ржепецький О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року колегія суддів судової  палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі

Головуючого:                            Ржепецького О.П.

Суддів:                                       Пустовара М.Л., Івченко О.М.

За участю прокурора:               Гаврилко О.О.

Засудженої:                                ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2011 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець м. Миколаєва, громадянин України, раніше не судимий,

 - засуджений за ч.2 ст. 125 КК України, з застосуванням ст.. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 гривень;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Пуркари Каушанського району Молдова, громадянка України, раніше не судима,

-          засуджена за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

В задоволенні цивільних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом відмовлено.

  

  

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем свого проживання є сусідами та довгий час знаходяться у конфліктних відносинах у зв’язку з користуванням спільним двором.

27 квітня 2010 року приблизно о 17. 00 годині у дворі будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник конфлікт в процесі якого ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_4, в свою чергу, взявши в своїй квартирі АДРЕСА_2 кухонний ніж, умисно наніс ОСОБА_3 удар в ліве стегно, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я.  

В апеляції засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди змінити. Вважає, що засуджений ОСОБА_4 повинен відшкодувати їй матеріальні затрати на придбання медичних препаратів для лікування тілесних ушкоджень заподіяних їй ОСОБА_4, у розмірі 607 гривень 45 коп. Також не згодна з рішенням суду в частині відмови в задоволенні її позову про відшкодування моральної шкоди. Стверджує, що ОСОБА_4 спричинив їй моральну травму, внаслідок якої вона пережила сильне душевне хвилювання, отримала нервовий стрес та відчула відчуття приниження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_3 в підтримку своєї апеляції, думку прокурора Гаврилко О.О. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення.  

Дослідивши зібрані докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та правильно кваліфікував його дії.

Фактичні обставини справи, кваліфікація злочину та призначене обом засудженим покарання засудженою ОСОБА_3 в апеляції не оспорюються.

Що стосується питання про залишення без задоволення цивільного позову засудженої ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 607. 45 грн., то суд правильно дійшов такого висновку.

Так, в матеріалах справи та в апеляційній скарзі засудженої ОСОБА_3 відсутні дані, які б свідчили, що лікарські засоби, які нею були придбані на загальну суму 607 гривень 45 копійок, були використані для лікування отриманих внаслідок конфлікту з ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Суд першої інстанції вірно залишив без задоволення вимоги сторін про стягнення грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки у вчиненому конфлікті та його наслідках є вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а  тому засудження кожного по вказаній справі є компенсацією моральної шкоди для іншого.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК та вірно відмовлено в задоволенні цивільних позовів ОСОБА_3, а тому підстав для зміни вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2011 року відносно ОСОБА_4 – без зміни.

Головуючий :

Судді :


   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація