Справа № 22-ц-1157/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.,
суддів Перегінець Л.В., Бойчука І.В.,
секретаря Сурмачевської У.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 березня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 березня 2011 року частково задоволено заяву ПАТ «Фольксбанк» про забезпечення позову. З метою забезпечення його позову накладено арешт на майно відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в межах суми позовних вимог в розмірі 1162273 грн. 11 коп. з обов’язковим включенням до арештованого майна предмету іпотеки відповідно до п. 2.1 кредитного договору № 61-2/232 від 14.11.2008 року.
На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права. Так, заявник не навів обґрунтування необхідності прийняття таких заходів, і відповідно судом не встановлено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення. Суд ці обставини до уваги не прийняв, а тому безпідставно задовольнив заяву ПАТ «Фольксбанк». Також апелянт зазначив, що судом накладено арешт на все майно, належне відповідачам, тоді як вартість заставного майна є вдвічі більшою, ніж висунуті позивачем вимоги.
Крім того, судом не враховано, що накладення арешту на належне відповідачам майно може завдати шкоди їх господарській діяльності. Посилаючись на вказані обставини апелянт просив ухвалу суду змінити, зазначивши в ній необхідність накладення арешту на
земельну ділянку, що є предметом іпотеки.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.
Представник ПАТ «Фольксбанк» доводи скарги заперечив посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 151,152,153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що підставою подання ПАТ «Фольксбанк» заяви про забезпечення позову на суму 1162273 грн. 11 коп. послужило невиконання відповідачами зобов»язань, зокрема ОСОБА_2 за кредитним договором № 61-2/232, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за договорами поруки №№ Р-61-2/232 від 14.11.2008 року .
Виконання позичальником зобов»язань за вказаним договором було забезпечено також іпотекою земельної ділянки площею 0,9604 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 Договірна вартість цієї ділянки становить 1 915 031, 00 грн., що підтверджується протоколом погодження договірної ціни заставного майна від 14.11.2008 року (а.с.45).
З врахуванням наведених обставин суд прийшов до правильного висновку, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому обгрунтовано наклав арешт на належне відповідачам майно в межах суми позову.
Твердження апелянта про те, що обрані судом види заходів забезпечення не є співмірними із заявленими позивачем вимогами не заслуговує на увагу, оскільки вартість заставного майна є погоджувальною, а розмір заборгованості в зв»язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов»язань збільшується.
Тому зважаючи на ці обставини суд вправі був вжити додаткові заходи забезпечення позову .
Крім того, посилання апелянта на ту обставину, що накладення арешту на належне відповідачам майно може завдати шкоди їх господарській діяльності , є надуманими, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Колегія суддів вважає, що ухвала постановлена судом з дотриманням вимог процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовує, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 березня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Г.П.Мелінишин
Судді: Л.В. Перегінець
І.В. Бойчук