Справа № 2-а-794/11  

                                                         П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

"18" березня 2011 р.                                        м.Снятин                              

         Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Собко В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання права на проведення перерахунку доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

                                                ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся у Снятинський районний суд Івано-Франківської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі в якому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі провести перерахунок та виплату йому доплати відповідно до ч.2 ст. 39 ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 09.07.2007 року, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на відповідний рік та          15 % мінімальної пенсії за віком та виплачувати надалі при нарахуванні пенсії.

      Позовні вимоги мотивував тим, що він  проживає в населеному пункті, який відповідно до Постанови КМ України № 106 від 23 липня 1991 року віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю. Відповідач виплачує доплату та додаткову пенсію у значно меншому розмірі.

На підставі ст.183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Відповідач подав письмові заперечення, зазначає, що згідно ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення і призначення доплати до пенсії встановлюється КМ України.

Відповідно до постанови КМ України від 26.07.1996року №836 «Про  компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір доплати громадянам, які працюють, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, становить 5грн. 20коп., а відповідно до постанови КМ України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремим категоріям громадян»особам, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю виплачується у розмірі 5-ти відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, що згідно ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наполягає.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Спірні правовідносини, які склалися між позивачем та Управлінням Пенсійного фонду України в Снятинському районі, регулюються Конституцією України, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 р. № 6-рп/2007 та  рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10рп/2008.

  В судовому засіданні встановлено, що позивач проживає в зоні посиленого                   радіоекологічного контролю. На даний час він ніде не працює та отримує пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської обл.

        Відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції від 06.06.96 р.) доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю, проводиться у розмірі встановленому для громадянам, які працюють на цій території, тобто у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

     Відповідно до ст. 51 вищезазначеного закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну              здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.

      На даний час розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком для осіб пенсійного віку повинен дорівнювати прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму затверджується Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.

        Доводи представника відповідача про те, що при розрахунку доплати до пенсії вони виконували вимоги Постанов КМ України не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 9 КАС України у разі якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а в разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

         У відповідності до вимог ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шести місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

         Позивачем не викладено обставин для визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними, а його юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення закону залежить виключно від бажання особи. Таким чином суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом починаючи з 09.07.2007 року по 04.08.2010 року. А тому в цій частині позов було залишено без розгляду.

        Враховуючи  вище наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 46, 55, 124 Конституції України, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про пенсійне забезпечення», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року,  ст.ст. 86, 99, 100, 159 -163, 183 2, 254 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі  по відношенню до перерахунку  виплати  в повному обсязі доплати ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04 серпня 2010 р. з урахуванням проведених виплат.

Судові витрати пов’язанні із зверненням до суду віднести за рахунок держави.   

Згідно ст. 256 КАС України постанова підлягає до негайного виконання.

Про виконання постанови повідомити суд в місячний термін.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Снятинський районний суд.

Суддя: підпис

Суддя  Снятинського райсуду                                                            Собко В.М.