Справа № 4-с-22/11

Справа № 4-с-22/11

                                    У Х В А Л А

                                                     іменем України

"01" серпня 2011 р.  

Дніпровський  районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді – Козачук  О.М.

при секретарі              -       Левицької Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії Відділу Державної виконавчої служби Нахімовського району м. Севастополя, -

                         ВСТАНОВИВ:

          Скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Нахімовського району м. Севастополя, мотивуючи свої вимоги тим, що у провадженні Державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі знаходиться дублікат виконавчого листа № 2-1744/1996, виданий 10.11.2006 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, 1995 року народження, в розмірі ј частини всіх видів щомісячного заробітку, починаючи з 31.05.1996 року до повноліття. Оригінал зазначеного виконавчого листа з жовтня 1997 року знаходиться в Управління пенсійного фонду Нахімовського району м. Севастополя. Крім того, зазначила, що Нахімовським ВДВС у м. Севастополі не здійснюється жодних заходів щодо виконання рішення суду, перевірок виконання боржником рішення суду, досі вона не має довідки про заборгованість по аліментах, державні виконавці ігнорують її вимоги, скарги та заяви.

             З урахуванням викладеного, вона вимушена звернутися до суду з даною скаргою, просить суд зобов»язати ВДВС Нахімовського району м. Севастополя перерахувати довідку-розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_2 за період з серпня 1996 року по липень 2011 року згідно ч. 3 ст. 195 СК України, з урахуванням доходів по місцях роботи ОСОБА_2 з зазначенням реєстраційного номера, дати і наявності печатки виконавчої служби та підписів відповідних осіб.

             У судовому засіданні скаржник в повному обсязі підтримала скаргу, просила суд про її задоволення, з підстав, зазначених у ній.

             Представник Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі Васягіна О.А. заперечувала проти доводів скарги, з підстав, викладених у письмових запереченнях на скаргу (а.с.59-60). Крім того, зазначила, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі перебуває виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-1744/1996, виданого 10.11.2006 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, 1995 року народження, в розмірі ј частини всіх видів щомісячного заробітку, починаючи з 31.05.1996 року і до повноліття. Державним виконавцем приймаються усі необхідні міри для виконання зазначеного рішення суду, про що свідчать матеріали виконавчого провадження, тому скарга ОСОБА_1 є не обгрунтованою.

              Вважає, що посилання скаржника на те, що рішення суду про стягнення аліментів з боржника не виконується, та на те, що аліменти вона не отримує, є безпідставними, просила відмовити у задоволенні скарги.    

              Вислухавши пояснення скаржника, представника Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши матеріали виконавчого провадження № 10767/11, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

              Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи, державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

             Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 1996 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, 21 лютого 1972 року народження, уродженця с. Севастополя, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 31.05.1996 року та до її повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 324900 крб. держмита.

             Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

             Згідно  п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»судові рішення підлягають  виконанню державною виконавчою службою.

             Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 10767/11, у провадженні Державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі знаходиться дублікат виконавчого листа № 2-1744/1996, виданий Дніпровським районним судом м. Києва, згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 1996 року.

             26.07.2010 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої було направлено до відома сторонам виконавчого провадження та до суду, який постановив рішення про стягнення аліментів.

              Згідно інформації Управління пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя, боржник ОСОБА_2 є не працюючим, перебуває на пенсійному забезпеченні.

               06.08.2010 року державним виконавцем на адресу КП БТІ та ДРНОМ СМР, УДАІ УМВС України у м. Севастополі, ДП «Центр державного земельного кадастру», СФ  Ощадбанку та ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було направлено вимогу щодо наявності-відсутності майна та діючих грошових вкладів, належних боржнику. Згідно відомостей Севастопольського міського центру зайнятості ОСОБА_2 на обліку не перебуває. Згідно відомостей, що були надані стягувачем, боржник працював на ряді підприємств та організацій, у зв»язку з чим, державним виконавцем було надіслано вимоги для підтвердження отримання інформації, після надходження якої державним виконавцем було складено довідку-розрахунок заборгованості по аліментах станом на 01.01.2011 року, яка склала 9 487,03 грн.

              24.01.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт грошових коштів боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію якої для виконання було направлено до СФ Ощадбанку.

               В той же день, держаним виконавцем було винесено постанову арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію якої було направлено для виконання до УДАІ УМВС України у м. Севастополі. У зв»язку з тим, що місце знаходження майна боржника не було відомо, 10.02.2011 року на адресу УДАІ УМВС України було направлено постанову про оголошення розшуку майна боржника. Крім того, згідно виписки УДК України у Нахімовському районі м. Севастополя 25.02.2011 року на депозитний рахунок виконавчої служби надійшла сума заборгованості у розмірі 9,487,03 грн., та того ж дня державним виконавцем було направлено повідомлення ОСОБА_1 щодо наявності грошових коштів, які підлягають виплаті. 25.03.2011 року на адресу Відділу виконавчої служби Нахімовського РУЮ у м. Севастополі надійшла заява від ОСОБА_1 щодо перерахування суми заборгованості по аліментах поштовим переказом. Згідно поштової квитанції відділення зв»язку № 1 від 06.04.2011року суму заборгованості було перераховано на адресу стягувача.

             Крім того, щомісячно із пенсійного забезпечення боржника здійснюються перерахування поточних аліментних платежів у розмірі 191 грн..

             Як було встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося представником державної виконавчої служби, скаржнику було видано довідку-розрахунок заборгованості по аліментах починаючи з 31.05.1998 року, згідно якої борг станом на 01.08.2010 року складає 5 537,23 грн. ( а.с.50-51), проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зверталася до державної  виконавчої служби із заявою надати їй довідку –розрахунок починаючи з серпня 1996 року, тому суд приходить до висновку про задоволення скарги в частині здійснення перерахунку заборгованості по аліментах боржника за період з серпня 1996 року.

             В своїх поясненнях скаржник посилався на те, що в діях державного виконавця є порушення вимог діючого законодавства, оскільки останнім не виконуються його функціональні обов»язки.

            Проте, при розгляді справи встановлено, що судовим виконавцем були проведені всі необхідні виконавчі дії щодо виконання виконавчого листа про стягнення з боржника на користь скаржника відповідних сум, що були стягнуті за рішенням суду.

            Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця по виконанню виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, 1995 року народження, в розмірі ј частини всіх видів щомісячного заробітку, починаючи з 31.05.1996 року, були виконані належним чином і у межах закону.

             На підставі викладеного, керуючись ст. 383-387 ЦПК України, Законом України “Про виконавче провадження”,  суд, -

УХВАЛИВ:

          Скаргу ОСОБА_1  –задовольнити частково.

           Зобов»язати Відділ Державної виконавчої служби Нахімовського району м. Севастополя здійснити перерахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_2 за період часу з 01 серпня 1996 року по липень 2011 року включно, відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, згідно виконавчого листа № 2-1744/1996 р., виданого Дніпровським районним судом м. Києва 03.07.1996 року.

           У задоволенні іншої частини скарги -  відмовити.

           Ухвала суду може бути оскаржена на протязі 5 діб з моменту її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

          Суддя: